23.04.2005, 00:43

Експертна думка щодо радикальної зміни співвідношення гривні до долара та наслідків для української екноміки

Експертна думка щодо радикальної зміни співвідношення гривні до долара та наслідків для української екноміки

Голова Національного Банку України Володимир Стельмах під час виступу в Верховній Раді України заявив, що гривня недооцінена на 75-49%, і що оптимальний курс на сьогоднішній день - 3.8 грн. за долар. Центр досліджень політичних цінностей поставив питання економічним та політичним експертам: Як відобразиться на українській економіці така радикальна зміна співвідношення гривні до долара?

Борис ПАСХАВЕР (завідувач відділу продовольчого забезпечення Інституту економіки НАНУ):

"Гривня не буде так низько ревальвована, але вона вимагає ревальвації. Це макроекономічна категорія. В усіх розвинених країнах офіційний курс наближується до паритету купівельної спроможності. За розрахунками Світового Банку курс гривні занижений майже в п'ять разів. Їй повинні дати повільну, але тенденцію до ревальвації [не потрібно квапитися]. Це потрібно робити дуже обережно, дуже повільно, досить виважено, але курс на ревальвацію - правильний. Ми настільки добре стимулюємо експорт, що в нас експорт росте значно швидше ніж внутрішній ринок. Споживання на внутрішньому ринку росте дуже повільно, а експорт швидко - це результат заниженого курсу гривні".

Олександр РЯБЧЕНКО (директор Інституту приватизації і управління власністю та інвестиціями):

"Гривня дійсно недооцінена, вона дорожча нинішнього курсу. Разом з тим, це не є окреме питання, що от ми зараз зробимо гривню такою міцною, як жодна валюта в світі не є така міцна. Проблема в тому, що це має бути пов'язано з станом економіки, з перетвореннями, з приходом інвесторів, адже Україна вже сформувалася як експортно-орієнтовна держава. Саме це і дало такий рівень розвитку економіки України за останні чотири роки. Ми розвивалися на експорті, і на тому, що підтягувалися інші галузі до українського експорту. Тому, я вважаю, що позиція яка спрямована на те, що ми зараз зробимо гривню міцнішою [і з того будемо багатшими з одночасною орієнтацією на те, що ми будемо розвивати не власне виробництво, а будемо завозити імпорт і заповнимо внутрішній ринок імпортом], і що це сприятиме нам в протистоянні інфляції, економічно помилкова. Через деякий час практична економіка продемонструє, що ці засоби не є ринковими. Економічна політика Уряду на різке зміцнення гривні - це помилка".

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

"Теоретично, можна припустити, що заходи, спрямовані на зміцнення гривні, повинні призвести до покращення стану бюджетників, і фактично можуть спонукати до виведення грошей з напівтіньових сфер економіки, тобто, сфер де люди отримують свою заробітну плату в конвертах. Але на практиці це може означати знецінення заощаджень значної кількості українців, і зменшення реальної вартості їхніх зарплат, які вони на цей момент отримують не офіційно, а де-факто. Наміри можуть бути благими, але удар може бути нанесено по значній кількості звичайних середніх українців. І чи не буде це призводити до певного соціального напруження, ніхто передбачити не може".

Олександр БАРАНОВСЬКИЙ (Директор економічних програм центру ім. О. Разумкова):

"Я вважаю, що на практиці подібної ревальвації не відбудеться, це гіпотетичне ствердження, принаймні поки що. Мова про те, що національна валюта недооцінена ведеться давно. Штучно досить тривалий час підтримувався курс 5.33-5.30 грн. за долар, а зараз він спустився до 5.05 грн. за долар. В принципі це процес об'єктивний, проте дуже стрімко відбулося зростання курсу національної грошової одиниці, і це може, певною мірою, негативно вплинути на настрої населення. Якщо буде масовий викид готівкової валюти на ринок - це може створити певні проблеми".

Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій):

"Курчат по осені рахують. І тому, якщо до осені станеться якась несподіванка в Україні за тим же сценарієм, який був в Угорщині чи в інших державах Європи [і не тільки Європи], коли спеціально занижувався курс національної валюти, а потім проводилися міжнародними фінансовими спекулянтами різноманітні договори інтервенції, і в результаті підривалася економіка держави. То дивуватися, і питати хто винен не слід".

Віталій КУЛИК (директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства):

"По-перше, я розцінюю подібні заяви, як більш політичні заяви аніж економічні. По-друге, вони створять інфляційне очікування серед населення. Тобто, населення буде фактично очікувати, що десь мають їх "кинути". Населення не вірить в подібні заяви, тому що основний масив коштів, які знаходяться в наявності на руках, фактично в іноземній валюті [в доларах]. Здешевлення долара викличе викид його на ринок і очікування інфляції гривні, недовіру до національної валюти. І, я думаю, що це спричинить чергове зростання цін".

Автор: Центр досліджень політичних цінностей
Джерело: "Український вибір"