Фестиваль, який є втіленням ініціативи лідера рок-групи "Воплі Відоплясова" Олега Скрипки, другий рік поспіль запрошує Вас до спілкування з традиційною культурою України та інших країн світу у її автентичних, фольклорних та модерних проявах.

Країна Мрій - це територія ідеального, первинного мистецтва, яке існує у просторі генетичної пам'яті та національного міфу. Фестиваль має на меті максимально вияскравити всі барви українського фольклору. Окремий акцент цьогорічної Країни Мрій - автентичне мистецтво, тож організатори мають намір представити на сценах фестивалю більше десяти автентичних колективів (минулого року вдалося привезти лише два - „Троян" (Рівненщина) та „Космацька капела" (Карпати). З кожним роком влаштувати настільки ж представницький форум саме автентичної музики та співу - дедалі важче, бо цьому мистецтву неможливо навчитися - воно відходить разом зі своїми носіями.

Основна відмінність цьогорічної "Країни Мрій" від попереднього фестивалю - це більший масштаб, а відтак - більше реалізованих ідей. На фестивальній території буде розташовано сім сценічних майданчиків, кожен з яких пропонуватиме свою неповторну програму. Цього року вперше відкриється Обрядова сцена, яка щодня пропонуватиме достатньо камерні театралізовані фольклорні дійства, що серед них - русальські та купальські обряди гурту народної музики "Гуртоправці", а також болгарський та кримський обряди.



Істотно насиченішими заповідаються програми денних сцен фестивалю - Зеленої галявини, Під стінами Лаври, Танцювального майданчика. Танцювальний майданчик цього року буде розташований над сценою Зелена галявина й, відповідно, зможе вмістити більше охочих до танцювальної науки, яку "викладатимуть" як автентичні, так і фольклорні колективи.

На Кобзарській сцені протягом фестивалю виступлять найвідоміші українські лірники та кобзарі, зокрема - Тарас Компаніченко, Вадим Шевчук, Михайло Хай тощо. На інші денні сцени, окрім українських фольклорних колективів, організатори запросили, зокрема, угорський гурт Esztenas (Ештенас), який пропагує музичну традицію нечисельного етноса, що мешкає в румунській провінції Молдві, - чанго; російський гурт "Вольниця", що виконує кубанські й донські пісні в автентичному розспіві; народний ансамбль клубу офіцерів Вільнюського гарнізону збройних сил Литви "Vilnele" (Вільнеле), який минулого року було визнано найкращим народним ансамблем Литви; грузинський народний ансамбль "Basiani" (Басіані), учасники якого водночас складають основу церковного хору тбіліського кафедрального собору Святої Трійці. Також серед учасників очікується родинний колектив, який відтворює фольклор греків приазов'я, болгарський гурт з півдня України, кримські татари.

Значно розмаїтіша планується дитяча програма. До співтворчості з дітьми запрошені майстри, які вчитимуть їх мистецтву творення народної іграшки з соломи, ниток та глини. Образотворчий хист можна буде виявити, розмальовуючи керамічні хатки-дзвіночки, писанки, рушники, а також спеціально замовлені для фестивалю картонні хатки під соломою, що в них діти зможуть дати волю фантазії. На Дитячий майданчик запрошено чимало відомих колективів - Мережка (Харків), Вербиченька (смт. Нова Водолага, Харківська обл.), Ладовиця (Хмельницький), а також казкарі (зокрема, з Музею Бойківщини).

До виставки народних майстрів додасться виставка-продаж народних інструментів. Передбачені також майстеркласи народних ремесел. Сама ж "Алея майстрів", куратором якої є провідний науковий співробітник Музею народної архітектури й побуту в Пирогові Олексій Доля, представить практично всі традиційні народні прмисли з різних регіонів України - гончарство, ковальство, ткацтво, різьбярство, плетіння тощо. Очікується, що цього року на фестиваль приїде більш як сто майстрів, які не лише привезуть свої оригінальні роботи, але й демонструватимуть процес витворення цих "народних шедеврів". Серед них є також свої "зірки", чиї роботи перемагають на міжнародних форумах та знаходять прихисток в колекціх по всьому світу. Серед такий найвідоміших майстрів - гончар з Луцька Іван Панков, київська писанкарка Оксана Білоус, автори неповторних ляльок-мотанок (виготовляються з ниток та тканини) Людмила Тесленко-Пономаренко та Варвара Мацела. З "екзотичних" витворів, що будуть представлені на цьогорічній "Алеї майстрів", варто виокремити плетений з кореня сосни посуд, волинську чорнолощену кераміку та традиційну полтавську вишивку "білим по білому".

Основні музичні події очікуються на Головній сцені - щодня, з 19.00 до 22.00. З українських команд виступить гурт Тартак, який до фестивалю готує спеціальну фольклорну програму, Гайдамаки виконають "карпатське ска". Інші українські учасники концертів на Головній сцені - Очеретяний кіт, Гуцул Каліпсо. Здивує віртуозністю гри на бандурі Роман Гриньків. Особливу програму готує також гурт Мандри. Звісно, завершальний акорд на закриття фестивалю належить зіграти гуртові "Воплі Відоплясова", який виступатиме з фольклорним оркестром.

Серед запрошених на фестиваль зарубіжних гостей - проект ЮР'Я (Білорусь), що виконує древні білоруські мелодії, поєднуючи їх з каннами прогресивного року та форматом рок-сюїти; польський колектив Rzepczyno (Жепчино), у творчості якого рок, реггі та ска переплітаються з народною музичною традицією Вєлкопольські (регіону Західної Польщі); "група вуличних свят" Red Cardell (Франція), що синтезує власну мультикультурницьку стилістику з незмінним вкрапленням кельтських мотивів. У статусі однієї з найпомітніших фестивальних подій заповідається виступ безперечної зірки world music останнього часу - Севари Назархан (Узбекистан), що її зачудована европейська преса вже встигла охрестити "узбецькою Мадонною". Її сценічний образ наче зійшов зі сторінок давніх манускриптів Середнього Сходу, де часто зустрічається зображення самотньої жінки з двострунною лютою.

Крім музики, співу й танців, "Країна Мрій" готує для Вас ще багацько несподіванок. Наприклад, гастрономічних. Уже зголосилися автентично почастувати гостей фестивалю індійська та німецька кухні. Про інші новації організаторів та учасників "Країни Мрій" ми обов'язково поінформуємо Вас у наступних інформаційних релізах, а також спеціальному виданні, яке творитиметься в "живому режимі" протягом трьох фестивальних днів.

Учасники фестивалю КРАЇНА МРІЙ:

"Воплі Відоплясова"
Sevara Nazarkhan / Севара Назархан (Узбекистан)
"Red Cardell" / "Ред Кардель" (Франція)
Роман Гриньків
"Мандри"
"UR'IA" / "ЮР'Я" (Білорусія)
"Гайдамаки"
"Тартак"
"Rzepczyno" / "Жепчино" (Польща)
"Trigon" / "Трігон" (Молдова)
"Гуцул Каліпсо"
"Очеретяний кіт"

Фольклорні колективи українські та закордонні:
"Esztenas" / "Ештенас" (Угорщина)
"Vilnele" / "Вільнеле" (Литва)
"Басіані" (Грузія)
"Вольница" / "Вольніца" (Росія)
"Qirim" / "Крим" (Крим)
Болгарський фолклорний гурт села Чійшия
"Бір тайфа" (м.Маріуполь)
"Серпанок" (м. Суми)
"Дике поле" (м. Кіровоград)
"Гуртоправці" (м. Київ)
"Родовід" (м.Львів)
"Буття" (м. Київ)
"Володар" (м. Київ)
"Божичі" (м. Київ)
"Гуляйгород" (м. Кіровоград)
"Кралиця" (м.Київ)
"Муравський шлях" (м. Харків)
"Мережка" (м. Харків)
"Ладовиці" (м. Хмельницьк)
"Вербиченька" (смт. Нова Водолага Харківська обл.)

Автентичні колективи:
"Весільні музики" з с. Тимченки (Чорнобаївський р-н, Чернівецька обл.)
"Весільні музики" з м. Кодима (Одеська обл.)
"Весільні музики" з с. Бабин (Косівський р-н, Івано-Франківська обл.)
Гурт з с. Вовче, Турківський р-н, Львівська обл.
Гурт з с. Богуслав, Павлоградський р-н, Дніпропетровська обл.
Гурт з с. Карильське, Коропський р-н, Чернігівська обл.
Гурт з с. Гаркушинці, Миргородський р-н, Полтавська обл.
Гурт з с. Переброди, Дубровицький р-н, Рівненська обл.
Гурт з с. Старі Коні, Зарічанський р-н, Рівненська обл.
Гурт з с. Семенівна, Краматорський р-н, Донецька обл.
Гурт з с. Підвисоке, Снятинський р-н, Івано-Франківська обл.

Кобзарі та лірники:
Павло Зубченко
Юрій Фединський
Микола Товкайло
Кость Черемський
В. Кирилич
Вадим Шевчук
Тарас Силенко
Михайло Коваль
Тарас Компаніченко

"Воплі Відоплясова"
Ідея створення групи виникла у травні 1986 року внаслідок зустрічі в гуртожитку Київського Політехнічного Інституту Олександра Піпи, Юрія Здоренко та Олега Скрипки. У жовтні 1987 сформувався постійний склад групи "Воплі Відоплясова": Олег Скрипка - вокал, баян, труба; Юрій Здоренко - гітара, вокал; Олександр Піпа - бас-гітара, бек-вокал; Сергій Сахно - барабани, перкусія, бек-вокал. Дуже швидко музикантам набридне пояснювати, що своєю назвою колектив завдячує творчості Достоєвського, але тільки років через 15 словосполучення "Воплі Відоплясова" сакралізується настільки, що його походженням вже мало хто перейматиметься. У квітні 1990 фірма ЯНУС організовує перший тур групи по Франції та Швейцарії. А вже наступного року "Воплі Відоплясова" фактично перебираються до Франції. Перший офіційний альбом групи під назвою "АБО- АБО" - після низки піратських компіляцій - з'являється 1993 року. У вересні 1994 в Україні з'являється друком збірничок "Лірики В.В.". У грудні 1996, набувши чимало досвіду і вражень, "Воплі Відоплясова" залишають Францію і повертаються на батьківщину. Творчість гурту "Воплі Відоплясова" має яскраве забарвлення народного звучання та енергії. Лідер гурту Олег Скрипка виступив ініціатором фестивалю "Країна мрій" і цього року "В.В." представить особливу етнічну програму, яка завершуватиме фестиваль.

Севара Назархан (Узбекистан)
Історія одинокої жінки, котра співає та акомпанує собі на струнному інструменті дуже стара. Це дуже звична картина в манускриптах та мініатюрних малюнках з Ірану, Турції, Середнього Сходу та Китаю, країни та регіони легендарного Шовкового Шляху. В таких екзотичних місцях, як Бахура та Самарканд - міста сучасного Узбекистану - музика була витонченою та вишуканою. Жінка-співачка та музикант представляли високу культуру. Севара Назархан, двадцятип'ятирічна узбецька співачка та музикант, є прямим нащадком цього минулого. Її інструмент це дутар - двострунна люта з Центральної Азії, 15 століття. Коли музикою займались пастухи та самотні мандрівники, струни вироблялися з органів тварин. У той час як Шовковий Шлях став більш налагодженим, а сухофрукти та шкури тварин, які перевозив Марко Поло, були виміняні на дорогоцінне каміння та китайську порцеляну, струни почали плести з шовку. Дутар має теплий, приємний тон. В руках та голосі Севари старовинна традиція отримує нове дихання. Її альбом Yol Bolsin (Куди ти йдеш) для Реального Світу означає зустріч між старим та новим. Навіть сьогодні деякі традиції, як і сам Шовковий Шлях ще не щезли. Народні пісні з 16 та 17 століть залишаються популярною музикою регіону. На відміну від Заходу, де немає відповідного музичного еквіваленту, столітні маками - вокальні та інструментальні цикли - представлені і танцюються, як молодими так і старими. Ця музика не була заново відкрита чи запозичена від ретро руху "назад до коріння", тому що вона актуальна зараз так само, як і сотні років тому. На межі розважальної та ритуально зафарбованої музика, котру грають на тої, весіллях, сімейних святах та народних гуляннях, в байрамі, національних та місцевих святах, була включена в повноцінне життя , а не спрощена до рівня споживання. Час та музика насправді застигли в Центральній Азії. Ця дихотомія існує в межах власного добутку Севари. Рік потому, вона випустила свій дебютний альбом і остаточно визначилась в ролі сольної співачки. Не дивлячись на її вибір в бік музики західного формату, її коріння очевидне. Не є дивним для Севари, тоненькій, дивовижній жінці з довгим чорним волоссям, коли фани зупиняють її на вулиці та висловлюють подяку за її музику. Севара стала переможницею конкурсу BBC World Music Awards (в номінації "Кращий співак Азії") та подорожувала в турне з Пітером Гебріелом в його промо-турі Європою, США та Канадою. Та все ж "Yol Bolsin" залишається за межами часу і, по-суті, є Центральноазіатським.

"Red Cardell" / "Ред Кардель" (Франція)
Поєднуючи рок з музикою різних куточків світу та з кельтськими мотивами, тріо "Red Cardell" продовжує потрясати канони світової музики. "Після виходу минулого року нашого сьомого альбому "Без Гриму" ми вирішили записати всі літні концерти на 4-х канальний магнітофон з використанням правого та лівого виходів мікшерського пульту, а також двох мікрофонів, спрямованих на слухачів, щоб відчути їх енергетику під час виступів. Так народився альбом...Нам все більше подобається створювати танцювальну музику і передавати через неї властиві "Red Cardell" звуки і енергію, що виходять за межі поняття "формат". Всі миттєвості життя та діяльності групи перебувають на крихкій межі між щирістю та необхідністю триматися на хвилі сучасності. Щойно ми виходимо на сцену, і відразу все видається нам простим. Ми група вуличних свят." Гурт створений в липні 1992 року Жан-Мішелем Моаль і Жан-П"єром Ріу у Кемпері. Основною метою є спроба поєднати англо-саксонський рок, бретонську традиційну та світову музику.

Роман Гриньків
Неповторна особистість бандуриста Романа Гриньківа сконцентрувала в собі низку яскравих здібностей: віртуоза, імпровізатора, композитора, конструктора, автора кількох винаходів, завдяки яким бандура зазвучала новими барвами, значно гучніше в усіх регістрах. Ієгуді Менухін сказав: "Це молодша сестра скрипки, про яку я навіть не знав, проживши на світі стільки років". Таке глибоке враження справила гра Романа Гриньківа на видатного маестро! Роман Гриньків є внуком новгород-сіверського кобзаря Петра Пашка. На його думку, нашу пісню не уявити без бандури. Бандура це, виявляється - Бах, Моцарт, Гендель, Вівальді, Бортнянський, Шуберт. Це подих різних стилів та епох. Про наш національний інструмент з його багатющими акустичними можливостями повинен знати весь світ - ось ідея яка живить дух Романа.

"Мандри"
В сучасній українській молодіжній культурі група "Мандри" займає своєрідну музичну нішу. Завдяки неповторному синтезу національних українських фольклорних традицій, сучасній ритмічній основі, елементам міського романсу, французького шансону і традицій музики реггей, блюзу та року - група має найрізноманітнішу та різновікову аудиторію слухачів. Незважаючи на хитросплетіння стилів, музика "Мандрів" залишає враження цілісності та неповторності манери виконання; пісні насичені численими образами, але їх емоційність та мелодійність дозволяє зрозуміти пісенну поезію навіть слухачам інших культурних та мовних традицій . Репертуар групи постійно поповнюється не тільки новими авторськими піснями, але й популярними українськими народними піснями, котрі "Мандри" виконують у власній інтерпретації. Сьогодні "Мандри" це: Фома - вокал, гітара; Леонід Бєлєй - акордеон; Сергій Чегодаєв - бас-гітара; Андрій Занько - барабани; Салман Салманов Мамед огли - перкусія. Практично всі тексти та музику для групи пише сам Фома, за виключенням декотрих інструментальних композицій. Аранжування всіх пісень група робить спільно.

"UR'IA" / "ЮР'Я" (Білорусія)
Гурт UR'IA заснували Юрій Видронак та Юрій Задріан у 1999 році в Мінську. Юрій Видронак - добре знаний у Білорусі музикант, грав у складі популярних білоруських груп "Палац" та "Криві". Юрій - не тільки музикант, а ще й етнограф, дослідник унікальної етнічної білоруської музики. Його робота і захоплення - організовувати етнографічні експедиції до віддалених куточків своєї країни і записувати там співи старих людей. Це дає йому змогу вивчати древні техніки білоруського співу, що зникають рік від року. Юрій Задріан - видатний рок-гітарист, колишній лідер популярної групи "Лявони". Грає на акустичній та електричній гітарах та ситарі. Від часу створення гурту відіграє в ньому важливу роль і має вплив на музичні ідеї Юрія Видронка. Решту групи складають талановиті музиканти, відібрані Юрієм Видронком із мінських фолк- та рок-гуртів.

"Гайдамаки"
Гурт "Гайдамаки" було засновано на початку 90-х років (до 2001 року колектив мав назву "АКТУС") групою київських студентів. З появою в колективі у 1993-му нового вокаліста Олександра Ярмоли музиканти полишають юнацькі блюз-рокові експерименти, натомість захоплюються альтернативою з помітним впливом українського мелосу. За роки існування групи стиль та звучання багато разів трансформувався від independent і post-punk до reggae, funk та Ska. У результаті постійних пошуків сформувався новий оригінальний стиль - Karpaten SKA, що являє собою гармонійне поєднання української автентики та різноманітних roots-впливів (від ямайського SKA до циганської мелодики): Karpaten SKA - Ukrainian Dub Machine - Hutsul Punk. За роки мандрівок гастрольними трасами Європи (Польща, Німеччина, Словаччина, Чехія, Голандія, Франція, Італія та Росія), "Гайдамаки" своїми яскравими, експресивними виступами здобули популярність серед прогресивної молоді. "Гайдамаки" стали першим українським гуртом, з якими компанія ЕМІ уклала угоду.

"Тартак"
Поштовхи до написання сучасної музики із залученням рідних фольк-мотивів Сашко Положинський отримував з різних боків вже понад рік, але серйозно справа зарухалася тоді, коли Олег Скрипка запропонував йому створити щось особливе до етно-забави "Країна Мрій 2005". Тарас Грималюк, керманич мистецької агенції Арт Велес, відомої за наполегливим поширенням Української автентики та заснуванням Клубу Етнічної Музики, порадив Сашкові для подібної задумки ватагу Гуляйгoрод, учасники якої мають власний досвід і знання у царині народознавства, власноруч займаються пошуком, дослідженням та вивченням автентичних наспівів. Отож, перейнявши від старих поліщуків, волинян, полтавчан, слобожан їхній різнобарвний набуток, відтепер Гуляйгoрод засвоюватиме ще й читанку від Сашка Положинського. Або радше Тартак на ґрунті наших древніх пісень складатиме цілком дочасні забійники, які зможуть прикрасити будь-яке дійство чи ефір. Звісно, не обійдеться без певного підгону давніх співанок під модернові ритми, матеріал переважно буде авторським - Положинського з ватагою, але в ньому обов'язково гулятиме самобутній Дух у виконанні Гуляйгoрода. Словом, у підсумку мають вийти такі награння, в яких однаково упізнаватиметься і Тартак, і питомо наш співочий звичай. Наразі співпраця Тартака з Гуляйгoродом бачиться лише як проект у передвісті фестивалю "Країна Мрій", однак не виключено, що згодом він розростеться до повнотривалого самодостатнього кружала.

"Rzepczyno"/ "Жепчино" (Польща)
Гурт "Rzepczyno" („Жепчино" – назва місцевості, звідки походить гурт) сформувався у 1996 році. Ініціатором став Бартош Нєджвєцкі, виконавець на волинці і популяризатор фольклору Велкопольскі - регіону Західної Польщі. Музика "Rzepczyno" - синтез стилів reggae, rock i ska з народною музичною традицією Вєлкопольські. Тексти пісень, народні або інспіровані традицією. Поєднання на одній сцені традиційних рок-інструментів (гітари, барабани, бас) зі скрипками та акордеоном створює характерне звучання гурту, що впізнається з перших акордів. Протягом перших п"яти років свого існування RZEPCZYNO створив власні фірмові звучання і стиль, колись жартівливо назване "agro-punk". Гурт - постійний учасник фестивалів і імпрез у себе вдома і за кордоном. Для RZEPCZYNO не становлять проблеми мовні бар"єри, про що свідчать вдалі концерти в Німеччині, Іспанії, а тепер і в Україні.

"Trigon" / "Трігон" (Молдова)
Молдавський гурт Trigon було створено у 1992 р., а першою їх нагородою став Гран-прі Французької академії мистецтв, присуджений у 1994 р. дебютному альбому гурту. З того часу учасники гурту з гастролями відвідали понад 40 країн світу, записали компакт-диски у Франції, Німеччині, Росії та Румунії, здобули чимало прихильників та власне місце у джазовому світі. Склад гурту час від часу змінюється, та його стиль, що поєднує почуття, балканську народну музику та сучасний джаз, залишається незмінним, як і успіх, з яким проходили у нинішньому році виступи в Росії, Франції, Югославії, Болгарії, Данії та Італії.

"Гуцул Каліпсо" (м.Чернівці)
Колоритні чернівецькі музики ніби зійшли з Полонини. Але інші очевидці стверджують, що вони довго розсікали океанські хвилі з командою Жака-Іва Кусто на човні "Каліпсо". І досі невідомо, чи ці міфи колись підтвердяться, однак музичний ряд чернівецького гурту увібрав у себе як етнічне забарвлення Івано-Франківщини та Буковини, так і сучасні тенденції європейської музики. Хлопці грають приджазований гуцул-ейсід-хоп. "Гуцул Каліпсо" утворився на кавалках двох знаних у Чернівцях гуртів - Бриллиантовый зеленый" та "Нервові краби". Перші грали файного ейсід-джазу, проте не мали вокаліста, другі розвалилися, як це іноді буває. Тож на межі тисячоліть, десь між 1999 та 2000 роком, з'явилися "Гуцули". Стиль гуцул-гоп виник завдяки Карпатському фольку, гіп-гопу, JAHzzу і сімом хлопцям, які це все змогли поєднати.

"Очеретяний кіт" (м. Вінниця)
Заснований у 1995 році. Назва походить від однойменної тварини, яка живе при болоті в очереті, де є все, що їй потрібно для існування, вміє плавати. Учасники гурту дуже люблять мандрувати, але принципово хочуть жити у рідній Вінниці, де можуть спокійно займатись творчими експериментами. Гурт - учасник всеукраїнського фестивалю „Червона рута" 95,97,99,2001; фестивалів „Тарас Бульба" 2002 (м. Дубно), „Мазепа-фест" 2004 (м. Полтава), „Шешори" 2004,2005. Гурт офіційно випустив 3 альбоми - „Бурса" (1998), „Манія" (1999), „Коломийки" (2002).

"Esztenas"/ "Ештенас" (Угорщина)
Гурт етнічної музики „Esztenas" ("Ештенас") було сформовано у 2003 році у Мішкольці (Північно-Східна Угорщина). Ансамбль пропагує і виконує традиційну музику „чанго", невеликого за чисельністю етноса, що мешкає в Молдві, провінції Румунії. Фольклор „чанго" є найбільш архаїчним і сягає корінням часів заселення племенами угрів терен Східної Європи. „Esztenas" виконують стародавню танцювальну музику чанго і народні танці, вокальні та інструментальні твори балади та ін. жанри. Ансамбль проводить майстер класи танців і спеціальні програми для дітей, виступає з програмою історичної епічної музики Середньовіччя. Проте основою репертуару „Esztenas" завжди була музична традиція чанго - як традиційні пісні, так і інспіровані фольклором. Ансамбль неодноразово брав участь у фестивалях етнічної музики в себе вдома і за кордоном - в Польщі і Литві. „Esztenas" став організатором фестивалю традиційної музики і танцю в себе вдома - в Мішкольці.

"Vilnele" / "Вільнеле" (Литва)
"Vilnele" (Вільнеле), народний ансамбль клубу офіцерів Вільнюського гарнізону збройних сил Литви, було створено в 1996 р. До його складу входять більш як 30 учасників різного віку та професій - економісти, медики, інженери, науковці співають, танцюють та грають у ансамблі. Гурт виконує автентичний фольклор різних регіонів Литви. Їхній репертуар дуже чисельний і розмаїтий - близько 500 різножанрових творів. Програма на основі фольклору місцевості Kaisiadorys складається із чималої кількості пісень та оповідок південно-східної Литви (Dzukija). Інструменти, на яких грають музиканти - це бандонеон, акордеон, скрипки, народний контрабас, дзвіночки, різні барабани, сопілки та ін. Учасники гурту також виконують романси, більш сучасних пісень співають із гітарним акомпанементом. У 2004 р. "Vilnele" було названо найкращим народним ансамблем Литви. Основна мета гурту - виступи з концертами для литовських військових, пропагування етнічної культури та поваги до Батьківщини у Збройних силах та суспільстві.

"Басіані" (Грузія)
Народний ансамбль Грузинського Патріархату „Basiani" було засновано у 2000 р. з блогословіння Ілії ІІ, католицького патріарха всієї Грузії. Учасники ансамблю складають основу церковного хору тбіліського кафедрального собору Св.Трійці. В основному гурт виконує грузинські народні пісні, а у складі згаданого хору - традиційні церковні гімни. "Basiani" брали участь у концертах у Грузії та за кордоном (Греція, Кіпр, Туреччина, Литва, Голландія). У 2002, 2003 та 2004 роках у Великій залі Тбіліської державної консерваторії відбулися сольні концерти гурту.

"Вольница" / "Вольниця" (Росія)
Фольклорний ансамбль „Вольниця" - це 10 нащадків славних Донських козаків. У єдиний колектив їх об'єднала любов до старовинної козачої пісні, бажання зберегти та популяризувати кращі зразки пісенної творчості. „ Вольниця " - яскравий та самобутній колектив. Чисельні фольклорні експедиції, які організовували самі учасники ансамблю, дозволяють не тільки накопичувати пісенний матеріал, але й глибоко вивчати побут Донських козаків та оволодівати народними ремеслами. Головною характерною особливістю ансамблю є свідоме відтворення старовинних козачих пісень у автентичному розспіві. У козаків прийнято співати без супроводу. Але деякі танцювальні пісні виконуються під акомпанемент традиційних для Дону музичних інструментів: гармошки, скрипки, балалайки, бубна, тріщоток, рубеля.

"Qirim" / "Крим" (Крим)
Колектив створений у 1990 році у місті Сімферополь. Неймовірно багатий та різнобарвний репертуар ансамблю. На основі кримськотатарських народних пісень і танців, легенд створені яскраві високохудожні вокально-хореографічні композиції, які у повній мірі представляють традиції та естетичні ідеали народу: „Чобан", „Дугун", „Зільфі сія", „Явлук'". Гордість репертуару ансамблю - танці „Аґир ава ве Хайтарма", „Тим-тим", які бережно зберігаються народом та користуються успіхом у глядачів. Колектив по зернятку збирає безцінну музичну спадщину народу. В оркестрі ансамблю звучать старовинні національні інструменти - кубук-давул, уд, зурна, кавал, най, чанг, даре, саз. Звучання цих інструментів передає неповторний колорит та красу народної музики. Пісні, які віками складував народ, оспівуючи в них свої мрії та віру, долю та сльози, художня цінність яких безсумнівна сьогодні маловідомі або і зовсім забуті - звучать у репертуарі солістів ансамблю. Історія ансамблю „КРИМ" рясніє виступами у міжнародних, республіканських конкурсах та фестивалях, концертних програмах в Україні та за кордоном. У 2002 році вперше в історії кримськотатарського фольклорного мистецтва випущено компакт-диск із записами кримськотатарської музики та пісень. Диск було записано на основі нової концертної програми колективу - „Чок'рак' башинда". Цей доробок став символом повернення кримськотатарського народу до своїх джерел, до народного коріння та відродження втрачених пісень та обрядів.

"Дике поле" (м.Кіровоград)
Фольклорний ансамбль, народжений 1999 року в м. Кіровоград, Центральна Україна. Батьками гурту є етномузикологи Наталя та Олександр Терешенки. „Дике поле" займається вивченням традиційної манери та техніки співу, організовує фольклорні експедиції (спілкування з носіями народномузичної традиції - мешканцями українських сіл Кіровоградської області, запис музичних творів на магнітну стрічку). Кредо ансамблю - відношення до фольклору як до розвиненої самобутньої багатовікової культури, неприпустимість жодних обробок, "покращень" фольклорного першоджерела задля досягнення зовнішніх сценічних ефектів, збереження неповторного колориту місцевої традиції, не механічне копіювання, а органічне живе засвоєння традиції, своєрідна спроба її наслідування. Досліджувана територія - передстепові та степові землі Правобережної України між Дніпром та Синюхою (на польських картах ХVII ст. DZIKIE POLIE), Східне Поділля. Повний склад ансамблю понад 20 осіб віком від 13 до 45 років, серед них - етномузикознавці, викладачі та студенти вищих і середніх музичних навчальних закладів, психолог, художник, школярі. Репертуар уся жанрова палітра регіону: обрядові та побутові пісні, ігри, хороводи, танці. "Дике поле" - це одночасно культурно-мистецьке об'єднання, науково-дослідна лабораторія, творча майстерня, неформальний навчальний заклад, а також велике коло добрих друзів.

"Гуртоправці" (м.Київ)
За 25 років натхненного музикування в течії автентичного співу сформувалися свої лідери у всіх жанрах традиційної музичної культури - співочому, співецькому (епіка), інструментальному, танцювальному. ГУРТОПРАВЦІ - новий мистецький проект, зініційований лідерами кількох досвідчених гуртів (Древо, Кобзарський цех, Володар, Серпанок, Буття, Божичі, Гуляйгород), які спробували об'єднати надбання своїх студій над музикою різних жанрів і теренів у спільному музикуванні. Прем'єрні виступи Гуртоправців відбулися у 2003 р. на міжнародних фестивалях "Organum" (м. Суми), "Baltika" (Рига), фестивалі "Київська Русь" у Києві, вийшов аудіоальбом СD "ОЙ ДАВНО-ДАВНО…": найдавніша й новіша етнічна музика українців / Київ, 2003, готуються проекти "ЗБЕРІМОСЯ, РОДЕ", "АДАМ І ЄВА". Перейнявши від старих поліщуків, волинян, полтавчан, слобожан їхній різнобарвний репертуар, ГУРТОПРАВЦІ прагнуть поділитися зі слухачами частиною багатовікових мистецьких надбань свого етносу: ми представляємо реліктові язичницькі жіночі ритуали Полісся (викликання дощу з "Кустом", відвертання хмари, спалювання відьми…); традиційне весілля Сіверщини, Полісся, Волині, Підляшшя; класичну любовну й козацьку лірику Лівобережжя (гуртовий спів); камерні лісові, польові пісні; вуличні й християнські коляди, псальми, канти, апокрифічні пісні мандрівних лірників; кобзарську епіку; скрипкову гру до танцю, до співу, до чарки; побутові романси 19-20 ст. (a capella та в супроводі бандури, гітари). Що як не правда самопізнання дозволяє дістатися берега подорожньому в хвилях "житейського моря"? Так і наше прозріле віднайдення свого загубленого "я" дає надію в Бозі таки не згинути марно в битві з цивілізаційними химерами. Ірина Клименко, Тарас Компаніченко

"Буття" (м.Київ)
Ансамбль традиційної музики "Буття" створений у 2000 р. Назва ансамблю походить від першого слова в ряду синонімів: буття, існування, матерія, природа, що на противагу небуттю є символом життя. Власне, ансамбль дає нове життя сільській культурі, що має тенденцію до занепаду та виродження. Виконувані твори записані членами ансамблю у фольклорних експедиціях. Основою репертуару є традиційні весільні награвання, супровід до танців, ліричні пісні, колядки й щедрівки. Збереження і продовження гри на музичних інструментах і співу "автентичного" напрямку в умовах сучасного міста - мета сім'ї Бутів та інших учасників ансамблю.

"Володар" (м.Київ)
Київський гурт автентичного співу, що виконує обрядові та ліричні пісні Прип'ятського Полісся. Фольклорний ансамбль "Володар" утворився у 1993 році в межах течії "автентичного співу", започаткованої київським фольклорним гуртом "Древо". В складі фольклорного ансамблю "Володар" - студенти і випускники Національної музичної академії України, Київського Національного університету культури і мистецтв. Ансамбль виконує традиційну вокальну музику північно-українських земель - Прип'ятського Полісся, Берестейщини, Підляшшя, та зі Східного Поділля. Збір матеріалу в цих теренах відбувався у 1978-2000 рр. Головними для прип'ятських поліщуків є пісні, пов'язані з віхами землеробського календаря: колядки, щедрівки, Проводи зими, весняні заклички і хороводи, купальські, обжинкові... "Володар" у своєму репертуарі опирається саме на такі мелодії, виконуючи їх у відповідні пори року разом з ритуалами, забавами. У традиційній музиці молодих співаків захоплює магія колективного співу - унісонне злиття яскравих голосних тембрів справляє містичне враження як на самих виконавців, так і на їхніх слухачів. Принцип "Володар" - відтворювати те, що записано у власних етнографічних експедиціях. Учасники ансамблю працюють з останнім поколінням носіїв етнічної музики, котре ще пам'ятає, за яких обставин та яким чином виконувались найдавніші ритуальні мелодії давньоукраїнських свят. Ранньотрадиційна музика в автентичному виконанні завершує довгу епоху свого існування. Ми ще маємо можливість спостерігати свою традиційну музичну культуру в "живому звучанні".

"Божичі" (м.Київ)
Фольклорний ансамбль "Божичі" достеменно репрезентує вокальну та інструментальну сільську музику Подніпров'я України, насамперед, Лівобережжя. Репертуар ансамблю записаний його учасниками власноруч у чисельних фольклорних експедиціях. Вокальну частину репертуару складають обрядові та "вуличні" ("застольні") протяжні й жартівливі пісні, пісні солдатського та чумацького середовища, пісні дівчат, що працювали у наймах (строку). Інструментальний репертуар становлять танці у виконанні на старовинній гармоні-"вєнці" та тамбуроподібному бубоні. Пісні виконуються із збереженням музично-стилістичних та мовно-діалектних особливостей, у притаманній народним співакам звуковій манері.

"Гуляйгород" (м.Кіровоград)
Фольклористичний ансамбль, створений 2002 року в м.Кіровоград. "Гуляйгород" є природнім продовженням студентських колетивів "Дикий Карапет" та "Златопіль". Учасники гурту досліджують територію Середнього Подніпров'я (Черкащина, Полтавщина, Кіровоградщина) і мають в своєму репертуарі всю жанрову палітру регіону: обрядові та побутові пісні, інструментальна музика. Кредо ансамблю - відношення до фольклору як до розвиненої самобутньої культури, неприпустимість жодних обробок, "покращень" фольклорного першоджерела задля досягнення зовнішних сценічних ефектів, збереження неповторного колориту місцевої традиції, не механічне копіювання, а органічне живе засвоєння традиції, своєрідна спроба її наслідування.

"Муравський шлях" (м. Харків)
Дослідницько-виконавчий фольклористичний гурт "Муравський шлях" Харківського обласного центру народної творчості репрезентує найкращі зразки пісенного фольклору, фрагменти народних обрядів, ігор, танців Лівобережної України (зокрема Слобожанщини та Полтавщини), зібрані у власних фольклорно-етнографічних експедиціях. Кредо колективу - збереження та відтворення локальної пісенної традиції без будь-якої стилізації. Пісні виконуються в автентичній манері, що пов'язана з певним місцем в обряді та з часом виконання. Місцевий діалект, традиційні костюми, танцювальні рухи та атрибути фольклорного обряду пильно зберігаються учасниками гурту у недоторканому вигляді. Народившись у 1983 році, як ансамбль "Слобожани" Харківського державного університету, гурт впродовж двох десятиліть об'єднує представників міської інтелігенції, людей різних професій та віку, які захопившись неповторною красою шедеврів автентичного співу, відчули потяг до наслідування традиції ще живих носіїв пісенної спадщини. На жаль, з великою швидкістю це покоління стареньких бабусь та дідусів відходить до іншого світу, забираючи з собою ту частину духовної культури українців, яка зветься "усна традиція".

"Мережка" (м. Харків)
Дитячий фольклористичний гурт "Мережка" веде етномузикологічну роботу і репрезентує пісенний фольклор Слобідського краю. Колектив створений в 1992 року в українській гімназії №6 м. Харкова з метою комплексного вивчення традиційної народної культури. "Мережка" займається науково-дослідною, експедиційною і виконавською діяльністю. За період 1992 - 2003 р.р. здійснено понад 150 експедицій по Харкіщині, Полтавщині, Сумщині з метою запису фольклорно-етнографічних матеріалів.

"Вербиченька" (смт. Нова Водолага Харківської області)
Дитячий фольклоно-етнографічний колектив "Вербиченька" працює з 1992 року, вивчає та виконує пісенний фольклор Східної України (Слобожанщини). Колетив досліджує та відроджує традиційну народну обрядовість, вивчає промисли та ремесла Слобожанщини, займається вишивкою, писанкарством, за власними ескізами створює обереги. До складу колективу входять учні 1-11 класів, студенти. Репертуар "Вербиченьки" складає більш, ніж 100 ліричних, козацьких, календарно-обрядових, весільних, колискових пісень, що виконуються в автентичній манері, має понад 20 пізнавальних програм та обрядових дійств, які складені на основі дослідницьких фольклорних експедицій по Слобожанщині. Кредо "Вербиченьки": розвивай особисту внутрішню культуру, вивчай, продовжуй і примножуй культурні надбання українського народу, впроваджуй у сьогодення загальнонаціональні цінності фольклорної традиції.