25.08.2005, 13:21

Українці почали більше цінувати незалежність своєї держави

Українці почали більше цінувати незалежність своєї держави після Помаранчевої революції, оскільки саме у революційний період вони змогли виявити колективну громадянську гідність. Так прокоментував чотирнадцяту річницю незалежності України у розмові з радіо "Свобода" професор історії Гарвардського університету Роман Шпорлюк: ”Сама революція була таким процесом формування почуття спільності громадян. Я думаю, власне, що люди спроможні вирішувати свою долю, вирішувати фундаментальні політичні питання. Це дає кожному почуття більшої особистої гідності. І я думаю, що також колективної громадянської гідності”.

Центр Разумкова на початку серпня цього року провів опитування громадської думки. Одне з запитань було: чи ви вважаєте Україну дійсно незалежною державою? Менше половини, 49,4%, назвали Україну справді незалежною державою. З чим пов’язане таке скептичне ставлення?

Роман Шпор люк: “Я не є певний, що це свідчить про те, що ці люди скептично ставляться до справжньої незалежності. Я думаю, їхні критерії, їхні вимоги до того, що таке справжня незалежність, може не є тільки формальні, але більш практичні.

Щоб справді бути незалежною людиною, індивід повинен знати про себе, розуміти свої обставини, знати своє минуле і знати світ людей, довкілля біля нього. Це саме кажуть про народи, про нації, про державу.

Отже, якщо б ми казали, перевірити, чи Україна є справді незалежною державою, треба відповісти на такі питання: чи справді громадяни України добре знають себе? Чи в Закарпатті не знають Криму, донбасівці не знають Поділля... Отже, щоб справді бути незалежним, треба себе знати. Народ Україна себе добре не знає.

Щоб бути справді незалежним, треба знати свою історію. Я думаю, тут ми маємо велику спадщину радянську і царську, де справді український народ навіть не знає історії. Ми не маємо консенсусу про те, а що справді в українській історії.

І третє – треба знати більше про світ. Щоб бути справжньою незалежною державою, треба добре знати і сусідів, і проблеми світу. Ті українські громадяни, які мають сумніви, чи справді Україна є незалежною, вони не твердять, що уряд в Києві отримує накази з-за кордону чи підлягає якимсь іноземним впливам. Йдеться про те, що справжня незалежність вимагає знання. І тут, я думаю, багато чому треба ще вчитися”.

У Києві досить тріумфальне святкування Незалежності заплановане. Ми знаємо, що, скажімо, в США святкування Дня незалежності пов’язане, перш за все, з відпочинком родин, вони дивляться ввечері на феєрверк, і цим все обмежується. Чи не видаються Вам такі, власне, брежнєвські традиції в тому, як нова влада вирішила підійти до святкування Дня незалежності?

Роман Шпорлюк: ”Ваше питання, я думаю, є трохи тенденційне. Сподіваюся, що Ви цього не викинете з передачі. Я думаю, бачте, навпаки. Аналоги з брежнєвізмом, я думаю, неприйнятні. Радянські святкування – це були великі військові паради, артилерія, танки, літаки літали над Москвою. Це для мене є брежнєвський, чи сталінський парад.

Мені здається, що такий підхід, який цього року планується, буде мати педагогічний, виховний аспект. Сам факт, що будуть складати пошану перед пам’ятником Володимиру Великому, що будуть там шанувати Шевченка, Грушевського, це для мене дуже гарний освітній елемент цієї події. А саме – показувати значення історії України, і тут йдемо тисячу років раніше, а не починаємо від Шевченка і Грушевського. Українська історія йде далі, це є тисячолітній процес. Те, що будуть діти і свята – це абсолютно нормально.

Я думаю, демократична форма цьогорічних заходів є великими кроком вперед від того, що бувало в попередніх святкуваннях незалежності, коли займали військові паради. Отже, думаємо не про те, як порівнюється український теперішній рік з американським 4 липня, а бачимо цю зміну на краще від практики минулих років”.

Автор: Сергій Куделя, Людмила Литовченко
Джерело: Радіо "Свобода"