05.09.2005, 15:14

Кого В. Ющенко може призначити наступним Державним секретарем України? Коментарі експертів

3 вересня Президент України Віктор Ющенко прийняв відставку Державного секретаря Олександра Зінченка. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів з питанням:
«Кого В. Ющенко може призначити наступним Державним секретарем України?»

Кость БОНДАРЕНКО (директор інституту національних стратегій):
„Усе залежить від того, які завдання ставитиме Віктор Ющенко перед Державним секретаріатом і чи йому взагалі потрібна ця структура. Якщо він хоче, щоб Державний секретаріат далі був звичайною канцелярією, то не важливо, кого він хоче поставити на посаду керівника – згодиться будь-яка фігура, що могла би просто готувати папери до підпису й вчасно ці папери подавати. А якщо він дійсно хоче, щоб Держсекретаріат став структурою, яка могла б відстоювати інтереси Президента в боротьбі з іншими структурами, відігравати роль у здійсненні влади, в посиленні Президента, його ролі в суспільстві, тоді, я думаю, він мав би призначити на посаду людину, яка, з одного боку, дуже добре розуміється на апаратній роботі, а з іншого, якій сам Президент довіряє. Гадаю, такою людиною міг би стати Олег Рибачук”.

Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку):
„С большой вероятностью – Безсмертного. Поскольку Роман Безсмертный свою миссию в правительстве выполнил, а вернее не выполнил и фактически остается без поля действия, поэтому логично было бы назначить Безсмертного”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„Перед тим, як призначати конкретну людину на посаду Держсекретаря, Ющенкові потрібно визначитися, а для чого взагалі потрібна така структура, як Державний Секретаріат. Поки що Президент більше діяв за принципом: «кожному другові-по посаді». Таким чином виник, окрім Секретаріату ще «Кабінет», декому видали незрозумілі віце-прем‘єрські посади. Відставка Зінченка повинна нарешті спонукати Ющенка серйозніше поставитися не лише до зовнішньополітичних зв’язків, а й до структури влади всередині країни.
В такому випадку (щоби не створювати конкуренцію структурам виконавчої влади) Державний Секретаріат не повинен очолюватися політичною фігурою, а лише технічним виконавцем. Але Президент може піти протореним шляхом і призначити на цю посаду когось з нині діючих політиків. Тоді від персональних якостей цього політика вже залежатиме, чи буде Держсекретаріат ще одним центром напруги всередині влади чи не буде. Так, якщо Президент на цю посаду призначить Безсмертного, який бездарно провалив адміністративно-територіальну реформу, то конфлікти лише загостряться. Якщо це буде Олег Рибачук, який програв конкуренцію Борису Тарасюку, то можна чекати якоїсь енергійної спроби реформації, але з незрозумілим кінцем цієї трансформації. Якщо це буде «родинна повірена» Віра Ульянченко, то це буде бюрократична законспірована приймальня, якщо Олександр Третьяков чи Ігор Тарасюк - то широченне вікно з лобіювання бізнесових інтересів.
Можливий ще варіант з Миколою Мартиненком, інакше тому не так просто, як раніше думалося, буде стати київським мером, але це означатиме, що заради якихось власних інтересів можна приносити в жертву будь-яку посаду.
Так що для того, щоби змінити Держсекретаріат, Президент повинен спочатку змінитися сам”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»):
„Я гадаю, що найбільш вірогідна кандидатура – це пані Ульянченко. Я не виключаю, що призначення майбутнього секретаря буде супроводжуватися змінами в регламентації діяльності Секретаріату. Можливо, буде встановлена нова схема стосунків між Секретаріатом та діючим Кабінетом Президента, який зараз очолює Третьяков. Тобто я думаю, що відбудеться реформація цієї структури. І якщо це станеться, то керівником реформованого Секретаріату буде Ульянченко і збереже свої позиції перший помічник, керівник Кабінету Президента Третьяков”.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):
„Романа Безсмертного. Тут спрацьовує два основних фактори. Перше: на тлі перманентного конфлікту між групою Тимошенко й групою Порошенка треба прийняти таке кадрове рішення, яке укріпило б Секретаріат у структурі президентської влади і тим самим могло б змішувати й нейтралізувати конфліктність між Кабміном і Секретаріатом Ради національної безпеки й оборони. Очевидно, що експеримент Ющенка зі створення дуальної президентської системи, з розполовинення президентського ресурсу між Кабміном і Секретаріатом Ради національної безпеки й оборони на тлі невиразного Секретаріату себе не виправдав. І зараз Секретаріат потребує інфраструктурного, технологічного й кадрового оновлення, щоб повернути собі більш значну політичну роль у структурі президентської влади. Із кола Президента на посаду голови Секретаріату можуть претендувати Роман Безсмертний і, можливо, Юрій Єхануров. Друге: новий держсекретар має опікуватись двома проблемами. По-перше, це створення партії Президента (очевидно, тут одного віце-прем’єрського ресурсу з адміністративної реформи не достатньо й потрібно це питання координувати в більш значному політичному органі). По-друге, це передвиборчий проект – у коаліції чи без коаліції. Скоро почнеться офіційна фаза виборчої кампанії, а у влади нема поки що відповіді на основне питання: як, з ким, коли приступати до цієї активної фази. З урахуванням вищеназваних факторів найбільш оптимальною, найбільш ефективною фігурою міг би бути Роман Безсмертний”.

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):
„Я думаю, что было бы правильно, если б он «спрятал» сейчас в Секретариат Безсмертного. Второе, вполне возможно, что конфликт двух гигантов-дипломатов - Тарасюка и Рыбачука - может закончится переводом Рыбачука в Секретариат. Даже Кинах может оказаться в Секретариате у Президента, потому что на самом деле Ющенко уже прекрасно понял, что кроме плотного близкого и лояльного окружения на эффективное становление должны все-таки влиять профессионалы, имеющие опыт формальной отчужденной аппаратной работы на самом высоком уровне. Скорее всего, я думаю, это будет первое назначение, не связанное непосредственно с ближайшим окружением самого Ющенко. Это будет первый серьезный кадровый шаг Ющенко за последние полгода”.

Юрій ЯКИМЕНКО (провідний експерт політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):
„Називається кілька кандидатур, які могли б бути призначені на цю посаду. Перша - це радник Президента пан Каськів, якому було доручено готувати рекомендації щодо подальших трансформацій у Секретаріаті. Також обговорювалася кандидатура пана Безсмертного, який так само виявив себе як успішний менеджер з точки зору ведення кампанії. Хто ще може бути призначений на цю посаду? В принципі може так статися, що буде призначена людина, яка до цього не розглядалася взагалі в якості можливого претендента, скажімо з другого ешелону. Оскільки, як видно, поки що логіка підказує, новопризначений голова Секретаріату не має бути конфліктним гравцем, бо в такому випадку триватиме конфлікт, через який власне й пішов попередній керівник Зінченко”.

Автор: Центр досліджень політичних цінностей
Джерело: Центр досліджень політичних цінностей