20.10.2005, 13:21

Про москалів :)

- Діду!
- Що!
- Чули, москалі у космос полетіли!
- Що всі?
- Та ні, тільки один!
- То чого ж ти тоді кричиш?

Львів. В салон автобуса заходить вуйко з кулеметом:
- Шановнi добродii, а чи не пiдкажете ви менi котра година?
Усі сидять, мовчать. Тут нєгр схоплюєтьсься з місця:
- Сiмнадцять годин, п'ятнадцять хвилин дядьку!
- Та сиди, синку, сам бачу, що не москаль!

Йдуть хлопці по селу
- Хлопці, куди вас так багато?
- Москалів бити!!!
- А якщо вони вас?
- А НАС ЗА ШО???

Вечір в Карпатах. Батько з сином сидять біля хати.
-Іване, пора тобі женитися.
-На кому?
-Та хоч би на Гапчиній Марії.
-Не подобається мені Марія...
-То на Миколовій Галі.
-І Галя мені не подобаєься.
-То хто ж тобі подобається?
-Володя...
-Тю... Так він же – москаль

- Вуйку Стефане, вуйку Стефане! Що то ви робите?! Навіщо ви берізку рубаєте? Така струнка, молоденька, так око зеленими листочками милувала, а ви її геть!
- Ой, сусіде, й не кажіть, в самого серце кров'ю обливається, але мушу те зробити -
прийдуть москалі, побачать берізку і скажуть: "Родіна"...

Відправили одного росіянина у відрядження в Львівську область. Йде, не може знайти зупинку автобуса, думає: "Ой, что ж ето будєт - по русскі-то нельзя разговарівать - нє любят оні етого, а єхать то надо до гостініци." Раптом бачить - йде місцевий парубок. Ну росіянин думає: "Била нє била, попробую спросіть".
-Ой, батьку, ви не подскажітє, гдє здісь останівка?
-А сало, хопчику, любиш?
-Так, батьку.
-Так, ось, кацап, зупинка на тій стороні дороги, і, якщо б сало не любив - вбив би!

Село на Західній Україні. По вулиці іде парубок і чує, що з його двору лунають несамовиті крики та стогін. Підійшов, бачить: тато прив'язав москаля до колоди і разом з колодою його пилить повільно ржавою пилкою. Він питає до нього:
- Тату, ну що, у Вас немає рушниці, щоб його застрелити?
- Маю, синку, маю...
- Тату, ну що, у Вас немає сокири, щоб його зарубати?
- Маю, синку, маю...
- Тату, ну що, у Вас немає мотузки, щоб його повісити?
- Маю, синку, маю...
- Так у чому ж справа?
- Розумієш, сину, я маю час та натхнення.

Москва.
Машина збила пішохода. Міліціонер - водію.
- Фамілія, гад! Бистро!
- Нечипуренко...
- Хмм.. гарна фамілія. Моя - Гарбузенко. А ти звідки родом?
- Та з Полтави.
- А я - з-під Київа. Горілку, мабуть, салом закусюєш?
- А як же!
- Дуже гарно! Почекай хвилинку - зніму протокол з того дурня, шо кинувся під твою машину...

Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує:
- Помогите, помогите!!!
На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому:
- Краще б ти, синку, вчився плавати, аніж отої псячої мови.

Криївка партизанів. Старшина, перекладач і полонений "стрибок".
- Cпитай москаля, де розташована їхня частина.
- Руководитель спрашивает вас, где расположена ваша часть.
- Я не скажу!
- Москаль відповів, що не скаже.
- То скажи, що зараз ми його катуватимемо.
- Руководитель говорит, что сейчас вас будут пытать.
- Я все равно не скажу!
- Москаль каже, що все одно мовчатиме.
- То клич хлопців із жаровенькою й цвяшками.
[...]
- А что это они внесли?
- Это жаровня. Сечас в ней раскалят гвозди и загонят их вам под ногти.
- Нет, нет! Скажите вашему начальнику, что я все расскажу!
- Що там москаль белькоче?
- Каже, що москалі тортур не бояться.

Приїхав хлопець поступати в Москву, в театральний інститут. Перший екзамен - російська література. Білет - "Тургенев, Муму".
- У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня i був у неї крiпак якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий i тому не мав можливостi спiлкуватися з iншими людьми.
- Молодой человек, говорите пожалуйста по-русски - экзамен ведь по русской литературе!.
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - мав Герасим лише одного товариша - цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого говорити. От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала Герасиму його втопити..
- Молодой человек, да говорите же по-русски, тем более, что не все Вас понимают..
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - що робити Герасиму - вiн же крiпак? Узяв човника, виплив на середину озера, прив'язав на один кiнець Мотузки цеглину, другий кiнець - цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi глянув i вашою клятою москальскою мовою говорить: "Герасим. За что?"

Катастрофа. Розбився лiтак. Попали в чистилище українець, москаль та жид.
Підходить до них апостол Павло та й каже:
- Панове, катастрофа була незапланована, тому поки ми вияснимо, кому з вас в рай, а кому в пекло, можу запропонувати виконання одного вашого бажання, такого, про яке ви все життя мріяли, одним словом будь-якого, крім повернення на землю.
Москаль:
- А ви точьно виконаєтє цє бажання?
Павло:
- Обов'язково.
- Тоді я хачу, щоб вимєрли усі жиди, а то вони всюди пхають свого носа, лєзуть в уряд і заважают нам жить.
Жид:
- А я хочу, щоб всі москалі повимирали як мамонти, вони нам, эвреям, жити нормально не дають, у всіх своїх бідах звинувачують, хотіли б всім світом керувати.
Українець:
- А ви точно виконаєте попередні бажання москаля та жида?
Павло:
- Я ж пообіцяв!
Українець:
- Ну, тоді мені лише філіжанку кави.

Їде негр у вишиванці у львівському трамваї і читає газету “За вільну Україну”.
Чоловік із села, побачивши це, не витримує: - Скажіть, а ви вмієте читати по-українськи?
- Звісно...
- І розумієте українську?
- Розумію, адже я – щирий українець.
- А я тоді хто?
- Не знаю... З вигляду – або жид, або москаль.

Джерело: Москалів.Нєт