Чи є сенс у підписанні Меморандуму про чесні вибори? Коментарі експертів
Автор: Центр досліджень політичних цінностей Коментарі (0)
31 січня прес-служба Блоку «Наша Україна» повідомила про те, що блок обурений відмовою Партії регіонів підписати Меморандум про чесні вибори, запропонований Президентом України Віктором Ющенком. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Чи є сенс у підписанні Меморандуму про чесні вибори?»
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»): „Конечно же, любой меморандум предусматривает признание определенных обязательств, и, естественно, Меморандум о честных выборах выставляет какие-то ограничения партий хотя бы по отношению друг к другу. Проблема только в том, что одна из специфических черт нынешней предвыборной кампании заключается в том, что все мочат всех, то есть ни бывшие «оранжевые», ни «бело-голубые» не знают по-настоящему своих врагов, и все сражаются друг с другом. А Меморандум предполагает не общенациональное примирение (во время выборов это невозможно), а примирение каких-то политических сил хотя бы одной ориентации, но для этого нужно понимать, кто твой враг. А поскольку такого понимания нету ни с той, ни с другой стороны, я не думаю, что такой меморандум может выполняться. Вот и все история: в таком случае он остается чисто пиаровским средством, направленным на то, чтобы выглядеть в глазах электората более справедливым и указывать на других как на вероломных и несправедливых. Вот какую роль выполняют разговоры о меморандумах. Единственный, кто может говорить о Меморандуме, – это сегодня Президент, который не избирается. А если силы, которые избираются и яростно борются за близкий электорат, говорят о том, что надо жить дружно, но при этом выезжают в регионы и ищут аргументы против своего политического противника, то, конечно же, никакие меморандумы не помогут. Реально Меморандум может действовать точечно: допустим, город Киев, или какая-то область – тогда политические силы, которые хорошо друг друга знают и могут отследить, совершаются ли по отношению к ним какие-либо негативные политические шаги, имеют возможность подписывать меморандумы. А меморандумы общенациональные – это всего лишь пиар для политических сил, которые не знают, чем содержательно заняться”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „За великим рахунком вибори як були раніше не дуже чесними, так є зараз. Адмінресурс як використовувався, так і використовується, тепер хіба що іншою стороною. Наприклад, від імені Президента за рахунок платників податків в передвиборчий період іде реклама по телебаченню, адже відомо, що Президент є почесним головою однієї з партій, що йде на вибори, а отже – це яскравий приклад використання адмінресурсу. Тож владі, перед тим як пропонувати підписувати Меморандуми про чесні вибори, спочатку слід було самій з’ясувати, чи готова вона дотримуватися чесності й прозорості. Інакше у політичних опонентів буде зрозуміла недовіра до таких ініціатив”.
Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології): „Я вважаю дивним, що цьому приділяється багато уваги. Можна підписати, а можна й не підписувати, адже це ні на що не вплине. Просто, я б сказав, попри те, що сама ідея справжньої критики не витримує, але все ж таки непідписання – це певна демонстрація негативного клімату між опонентами. Я думаю, що Указ Президента про чесні вибори мав би бути направлений до Конституційного Суду. Але, оскільки Суду немає – нема куди направляти. Там явно є елементи адміністративного впливу, цензури і т. д., але справа не в тім. Якщо ви хочете продемонструвати таку собі толерантність до опонентів, тим більше, що ви з ними не воюєте на тому ж самому полі (кожний сам за себе, а «Наша Україна» воює фактично з «Батьківщиною» Юлії Тимошенко, а не з Регіонами), тому, я б радив підписати. Мені видається, що до цього занадто багато уваги. Це просто елементи передвиборчої кампанії, які просто не цікаво коментувати”.
Максим СТРІХА (керівник наукових програм Інституту відкритої політики): „У будь-яких рухах, які б засвідчили волю учасників до чесних виборів, сенс є. Інша справа, що якби меморандум із Регіонами був підписаний, ледве чи це реально вплинуло б на чесність виборів, скажімо, в тій самій Донецькій області”.
Микола МИХАЛЬЧЕНКО (президент Української Академії політичних наук): „Взагалі нема сенсу в підписанні подібного меморандуму, тому що скільки б документів не підписували в Росії, Україні, Білорусі та інших пострадянських країнах, ніколи етика виборів не виконувалась. І тому будь-які документи, спрямовані на це, мають суто формальний характер. Крім того, меморандуми та електоральні настрої населення не мають нічого спільного між собою. Кожна партія буде зараз боротися за місця в парламенті жорстко, а може, й дуже жорстко, тому Меморандум – це папір, який не матиме ніякої цінності. А для Регіонів він небезпечний, тому що підписання його цією партією викличе нову хвилю незадоволення з боку прибічників Януковича, як це відбулося після підписання першого Меморандуму. Отже, невдоволення з того чи іншого боку не має ніякого значення: тут зустрілись протилежні інтереси – інтереси, що мають неузгоджений і неузгоджуваний характер”.
Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова): „На мій погляд, у підписанні будь-яких документів, спрямованих на те, щоби провести чесні вибори, є сенс: хоча вони й не мають правової сили, вони є морально-політичним зобов’язанням тієї чи іншої політичної партії дотримуватись певних норм. У принципі, може так статися, що ніхто не виконуватиме цей Меморандум, але все одно якимось стримуючим фактором він може слугувати. Тим більше, якщо ця ініціатива виходить від голови держави, який у свою чергу бере на себе зобов’язання гарантувати незастосування адмінресурсу. Я думаю, що, в принципі, кожна політична сила, виходячи зі свого ставлення до влади, має право на ту чи іншу позицію, але загалом я би сказав так: від того, щоб усі учасники виборів підписали цей Меморандум, гірше б не було”.
Важко говорити про Геноцид. Очі наповнююються слізьми, коли уявляєш жахливі події 1932-33 років. Дякуючи Джеймсу Мейсу світ дізнався про наше ГОРЕ. Вічна йому пам"ять
...››› Ольга| 22.11.2008, 10:07
Треба проаналізувати кожного гада хто робив це криваве ... - хто він, його родословна, ...
...››› Павло| 17.11.2008, 06:52
Да, голодмор сделали коммунисты. А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию, развращение молодёжи? Прививки от краснухи это голодмор сегодняшний! Сколько творится чего мы не знаем. Власть была ...››› Д. Деренюха| 16.11.2008, 09:47
Здається в статті недооцінено росіян. Їхнє загально-національне нахабство ще не раз струсоне Україну.
...››› Геннадій| 15.11.2008, 23:47
Почему, мы украинцы идём вперёд с головой повёрнутой назад? Да был героизм у наших доблестных отцов и дедов. Но, это прошлое, прошлое.... А, Украине нужен героизм сегодняшний и будущий. Украине нужны героические поступки сегодня!...››› Д. Деренюха| 15.11.2008, 18:19
Інші публікації
«Свічка пам 'яті» Програма заходів за участю Президента України В.А.Ющенка у зв’язку з 75-ми...
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
