|
29.07.2006, 11:52
Вогонь
Однієї холодної зимової ночі шестеро людей опинилося на безлюдному острові. Кожен тримав у руках шматок дерева. На тому клаптику землі, загубленому у Північному морі, зовсім не було дерев. Посередині поволі догоряло вогнище — бракувало дров.
Мороз ставав щораз дошкульніший.
Найближче до вогнища стояла жінка. В якусь мить поблиск вогню вихопив із темряви обличчя темношкірого іммігранта. Жінка побачила його, і ще міцніше стиснула у руці свій шматок дерева. «Чому я маю вкидати у вогонь своє поліно, — думала вона, — щоб обігріти бездомного ледаря, який прийшов відібрати у мене хліб і працю?»
Чоловік, який стояв побіч неї, помітив іншого, що не належав до його партії. «Змарнувати цінний шматок дерева для політичного супротивника? - міряв ненависним поглядом свого опонента. - Ніколи й нізащо!»
Третій був одягнений доволі нужденно і весь час кутався у брудну маринарку, намагаючись сховати поліно. Його ж сусід явно виглядав на багача. «Чому я мушу витрачати свої Дрова на лінивого багатія?»
Думки багача увесь час оберталися навколо його статків, які складали два будинки, чотири авта і великий рахунок у банку. Батарейка його сотового телефона розряджена. «Треба за будь-яку ціну зберегти свій цурпалок. Не пускати ж його в хід заради цих лінюхів і невдах».
У слабкому світлі майже згаслого вогнища темношкіре обличчя іммігранта викривилось у мстивій гримасі. Він з усіх сил стискав у руці дерев'яний уламок. Йому було добре відомо, що усі ці білі його погорджують. «Нізащо не вкину своїх дрів до купи приску, — злосливо зиркаючи, вирішив він. — Настав час розплати!»
Останнім членом цієї сумної компанії буз чоловік скупий і недовірливий. Він ніколи нічого не починав, якщо це не приносило йому користи. Давати тільки тому, хто щось дає - така була його засада. «їм доведеться дорого заплатити за цей шмат дерева», - думав він.
Усіх їх знайшли замерзлими, з дерев'яними цурпалками у застиглих руках.
Вони загинули не через морозяну погоду, а через внутрішнє обмерзання.
Це відбувалось не в нас і не сьогодні. Але сьогодні і зараз в українській спільноті вже ледве жевріє вогонь...
Що зроблять зі своїми шматками дерева наші можновладці?
Що зробиш Ти зі шматком дерева у своїй руці?

Автор: За мотивами притчі Бруно Ферреро
|