|
11.08.2006, 00:22
Янукович і двомовність
Ситуацію з мовним питанням в державі доречно розглянути на прикладі однієї людини, людини доволі відомої в Україні і доволі популярної в деяких її регіонах.
Янукович Віктор Федорович народився, виріс і сформувався як особистість в російськомовному середовищі, і до порівняно недавнього часу українською мовою не володів. В часи свого першого прем’єрства Янукович постав перед необхідністю вивчити українську мову і, треба віддати йому належне, з цим завданням успішно впорався. Чи стало йому від цього гірше? Чи обмежило знання української мови права російськомовного Януковича? Цікаво було би почути відповіді Віктора Федоровича на ці запитання, особливо сьогодні, коли він вдруге обійняв посаду прем’єра.
В Галичині, навіть ті молоді люди, які російську мову в школі вже не вивчали, російською все ж таки володіють. Якби у східних регіонах всі володіли українською, то проблеми на мовному грунті в нашій державі були би зведені до мінімуму. Проблеми тому і виникають, що багато людей державної мови не знають, і що найстрашніше, не бажають знати. Захист прав російської мови в Україні насправді є захистом права не знати українську. Чи є така позиція розумною, варто запитати у Януковича, бо він вільно володіє двома мовами.
Політик, особливо перед виборами, безумовно повинен враховувати настрій електорату. Але, враховувати настрої і потурати цим настроям, то не одне і теж. Політик від державного діяча тим і відрізняється, що політик може собі дозволити подібне потурання, а у державного діяча такого права немає. Людина яка претендує на найвищі посади в державі, на звання державного діяча претендувати зобов’язана. Якщо правда те, що у кожному жарті є доля жарту, то доречно пожартувати так: українізація України – справа рук її російськомовних громадян. За часи свого першого прем’єрства Віктор Федорович «українізував» Януковича. Досвід є. Треба поширювати.
Автор: Володимир Ільків
|