|
23.11.2006, 00:39
Україна — понад усе
Згодьмося, шановні, украй ще мало в Україні України, і тому так потрібні нам, повторюся, український патріотичний Президент, український патріотичний Уряд, українська патріотична виконавча структура регіональних рівнів, українські патріотичні депутати усіх рівнів.
Ще й ще раз підкреслюю: потрібні українські патріоти, беззастережно, безкорисливо, душею і тілом віддані Україні, вище над яку не існувало б для них ніщо. І нехай ніхто не каже, що якісного людського матеріалу, який відповідав би цим критеріям, у нас немає, що геть усі вже у нас перепсуті, геть усі вже клюнули на хабаря та на наживу.
Ми з вами, громадськість, ще й не намагалися докладати, як слід, зусиль, аби но¬менклатурне коло, залишене нам тоталітарно-комуністичною системою, нарешті, було розірване, так само, як був би відтручений від того кола і той із псевдодемократів (а це також треба розрізняти — демократ і вельми й вельми розмножений нині псевдодемократ), хто корисливо, безчесно, більше за-для наживи вчепився за нього вже в останні роки.
Анатолій Погрібний, письменник. (із кн. "Якби ми вчились так, як треба...", 1998)
Автор: Анатолій Погрібний
Джерело: кн. "Якби ми вчились так, як треба..."
|