13.12.2006, 11:16

13 грудня відбудеться показ стрічки про долі інтелігенції 30-х рр ХХ століття

13 грудня, до річниці з дня народження Миколи Хвильового, відбудеться демонстрація стрічки "Безодня" - з циклу "Червоний ренесанс". Режисер Віктор Шкурін, Олександр Фролов. Також відбудеться зустріч з письменником Сергієм Пантюком.

За період 20-30-х років ХХ століття українська культура пережила своє становлення, розквіт і трагічний фінал. Документальна картина виробництва студії "Контакт" (2004) розповідає про долі Володимира Сосюри, Павла Тичини, Миколи Хвильового, Леся Курбаса, Миколи Куліша, Михайла Бойчука та Олександра Довженка. У фільмі - хроніки того часу, автори побували на місцях, де розвивалися події цієї похмурої для України епохи, та у музеях, що зберегли матеріали тих років.

Того ж вечора, в рамках Міжнародного фестивалю Дні документального кіно про права людини "Український контекст", відбудеться показ фільму "Громада може". Режисер Ігор Рекун, Україна, 36 хв., 2005.

Документальна кінострічка сумчан під назвою "Громада може" створена на основі реальних подій, що відбувалися на Сумщині весною-літом 2004 року. У фільмі йдеться про акції студентського спротиву, про те, що пізніше історією було визначено як "революція на траві" (за аналогією з відомою студентською акцією в центрі Києва на початку 90-х років, яку потім назвали "революція на граніті"). Причиною протесту студентів стало бажання влади об’єднати три університети Сум в один. Прикривалось все це, начебто, необхідністю входження у Болонський процес. Також відбудеться зустріч з учасниками тих подій.

13 грудня 1893 року народився український письменник Микола Хвильовий (справжнє прізвище – Фітільов). Він був за етнічним походженням росіянином. Під час Першої світової війни Хвильовий служив у російській армії, а в розпал революції очолив повстанський загін, який бився проти українського війська. Двадцяти шести років Хвильовий вступив до комуністичної партії України. Хвильовий щиро вірив у прийдешню "загірну комуну", а комуністична влада переслідувала його як українського націоналіста.

У своїй публіцистиці Хвильовий домагався переорієнтації українського мистецтва на європейські цінності. Він висунув гасло "Геть від Москви! Дайош Європу!". Популярність ідей Хвильового серед інтеліґенції викликала занепокоєння керівників компартії. Сталін у своєму листі до Кагановича розцінив виступи письменника як прояв поширення в Україні антиросійських настроїв. У ході ідеологічної кампанії так званий "хвильовизм" був засуджений, а сам письменник – примушений публічно визнати свої помилки. Повернувшись із поїздки до охопленого голодом села, Хвильовий дізнався про арешт свого друга – письменника Михайла Ялового. Він був переконаний, що невдовзі теж буде заарештований. 13 травня Микола Хвильовий застрелився у своїй харківській квартирі. 13 травня 33-го року стало і кінцем українського модернізму, і кінцем певної ідеологічної епохи. Твори та ім'я Xвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.

Покази, організовані ВГО "ГК ПОРА", відбуваються щосереди, о 19:00, за адресою вул. Фролівська, 9-11 (вхід з боку Андріївського узвозу). Вхід вільний.

Джерело: Освітный портал