27.12.2006, 08:37

Чи означає підписання бюджету закінчення «холодної війни» між Президентом і Кабінетом Міністрів? Коментарі експертів

Президент України Віктор Ющенко підписав закон “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
У зв’язку із цим Центр дослідження політичних цінностей звернувся до експертів з питанням: «Чи означає підписання бюджету закінчення «холодної війни» між Президентом і Кабінетом Міністрів? »


Кость БОНДАРЕНКО (директор Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна):
„Ні. Це закінчення однієї із битв, але в жодному випадку не закінчення війни. Оскільки не бюджет і не кадрові протиріччя були причиною протистояння. Причина криється глибше. Доки не буде ліквідовано протистояння між двома етиками (західної і східної), доки не буде ліквідовано наслідків Помаранчевої революції, управлінського хаосу, не запрацює Конституційний Суд, доти не можна буде говорити про повне вирішення питання протистояння двох гілок влади”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„Закінчення «бюджетної війни»- це безперечний успіх Президента та його команди. Президент не міг собі дозволити підписати бюджет після першого голосування у Верховній Раді, адже це виглядало би трохи не як капітуляція перед партією Регіонів. Команда Президента знайшла в бюджеті слабкі місця, які стосувалися соціальної захищеності. В той же час питання 26 гривень в якості надбавки до пенсії виглядало перед громадянами не дуже суттєво на тлі загрози підняття житлово-комунальних платежів на сто-двісті гривень. Да і входження країни в наступний рік без затвердженого бюджету бумерангом вдарило би по всій владі. Отже, з кризи треба було виходити. І компроміс між командами Президента і Прем’єра був знайдений. Президентській стороні навіть вдалося виторгувати деякі кадрові рішення(зокрема відставку Голови СБУ).

Закінчення «бюджетної війни» у день візити російського Президента фактично «з’їло» Путніа. Ньюсмейкером став Бюджет, і, на диво, Путін виявився неконкуретноспроможним у змаганні з цією українською топ-новиною. Російська делегація виглядала би впевненіше за умов дестабілізації української влади. Очевидно перемир’я між українським Президентом та Прем’єром стало несподіванкою для російської влади. І так виглядає, що малоприємною несподіванкою.
Щодо подальших перспектив взаємостосунків всередині української еліти, то, безперечно, що наразі лише тимчасове перемир’я. Незабаром протистояння розгориться з новою силою. Таке протистояння обумовлено протиріччями, закладеними в Конституції. В умовах належності Президента та більшості у Верховній Раді до різних політичних сил, таке протистояння буде систематичним. Але, все ж таки, бюджетні інтриги вкотре довели, що українські еліти вміють домовлятися. Коли хочуть.”.

Олексій ГАРАНЬ (професор політології):
„Воно може бути кроком в цьому напрямку. Але я думаю, що ця війна не обмежується бюджетом, бо потребує врегулювання ще дуже багатьох питань. Насамперед, це Закон «Про Кабінет Міністрів України». Отже, основні питання попереду”.

Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):
„Я думаю, что она закончится после 2009 года. А до тех пор конфликт будет продолжаться то в острой, то в спокойной форме. Конечно подписание Президентом бюджета свидетельствует если не об окончании войны, то – о временном перемирии”.

Микола МИХАЛЬЧЕНКО (президент Української Академії політичних наук):
„Ні, не означає. Це дуже коротке перемир`я. Воно виникло на розумінні того, що країну не можна залишати без бюджету. Нехай буде поганий бюджет, але все ж таки буде. Тому що ручне керування фінансовими потоками – це значно гірше. Цей невеличкий перепочинок буквально за місяць виллється в ще більш широку боротьбу між гілками влади і особливо між Президентом і Кабінетом Міністрів”.

Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»):
„Я розглядаю рішення Президента як непросте для нього, але мудре з точки зору державної політики. Час від часу Віктор Ющенко змінює свою позицію політика, який полюбляє владу на позицію державного мужа, який вчиться керувати державою. Зовсім не хочу робити компліменти про бюджет. Зрозуміло, що є багато критичних і доречних зауважень. Але ми маємо нову ситуацію в політичній системі, нову систему політичної відповідальності. І навіть вимагати політичної відповідальності потрібно згідно нової системи. Президент намагався у цій війні перемогти символічно, але потрапив у пастку власної відповідальності за кризу. Тому він прийняв рішення підписати бюджет, підтвердивши, що нести хрест відповідальності має уряд і коаліція.
Стосовно майбутнього. Мені здається, що це не закінчення війни, а скоріше пауза. Вірогідніше за все ця пауза буде використана для зміни правил ведення цієї війни - переведення її у площину конкуренції за перспективу. Війна відрізняється від конкуренції тим, що на війні сторони працюють на знищення, в політичній війні на політичне знищення, а конкуренція передбачає можливість виживання, співіснування і навіть поєднання інтересів. Тому у війні пауза, яка буде використовуватись для переведення даного протистояння на політичне знищення у фазу конкуренції. Якщо це вдасться, то не виключено, що в 2007 році дійсно будуть складені передумови для якісно нового рівня переговорів між основними політичними гравцями. І тут Президенту є чим займатись, зокрема власною політичною партією і союзниками. Без цього неможливо надалі вести рівноцінну політичну боротьбу.

Серед гострих питань, які нас чекають попереду, треба виділити визначення пріоритетів економічної політики, оскільки бюджет це лише один з інструментів. Пріоритети, завдання і етапність економічної політики ще слід визначати. Уряд досі не затвердив, як такої, програми діяльності. Є лише план на рік. Думаю, що у опрацюванні своє слово може сказати і Президент, визначаючи пріоритети. Крім того, слід пам`ятати, що є також непроста ситуація навколо приватизаційної програми, оскільки те, що схвалено Парламентом це лише рамка, а мова йде про державну політику в галузі корпоративних прав, реалізації цих прав і передачі прав приватним власникам. Тут у нас величезна біла пляма. Вже сьогодні ми бачимо як активно себе ведуть на українському ринку представники крупного капіталу, як вітчизняного так і іноземного, саме по відношенню до неприватизованої власності. Питань і предметів для ламання списів дуже багато. Я вже не кажу про зовнішню політику. Але пауза і спроба перевести війну у конкуренцію це дійсно факт”.

Автор: Центр досліджень політичних цінностей