20.07.2007, 13:41

На скільки реалістичні наміри щодо проведення референдуму одночасно з достроковими виборами?

Блок Юлії Тимошенко з 19 липня розпочне агітаційну роботу щодо проведення всеукраїнського референдуму стосовно внесення змін до Конституції одночасно з достроковими парламентськими виборами
У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів з питанням:
«На скільки реалістичні наміри щодо проведення референдуму одночасно з достроковими виборами ?»


Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):
„Навіть Президент в одному з останніх коментарів говорив про нереалістичність цього референдуму, про це говорив і головний правник Секретаріату Президента Ігор Пукшин десь днів десять тому. Реалістичність проведення такого голосування в день дострокових виборів досить сумнівна. Але очевидно, що про це розуміє і БЮТ. Стратегія блоку полягає не стільки в тому, щоб провести референдум одночасно з днем голосування, скільки в тому, щоб одночасно провести передвиборчу кампанію і підготовку до референдуму: створення агітаційних осередків, агітаційних палаток, збір підписів. Це хороший мобілізаційний інструмент для не тільки свого, але і суміжного електорату. Таким чином це може створити додаткові умови для збільшення електорального результату БЮТ на дострокових виборах.

Мова йде не про реалістичність самого референдуму 30 вересня, скільки про реалістичність «референдумного» сценарію виборчої кампанії БЮТ. Справедливість як фішка передвиборчої кампанії не має вже тієї новизни і мобілізаційного драйву, який був у 2006 році. До ідеї справедливості має долучитися ідея справедливої Конституції. Здійснення виборчої кампанії в «референдумному» режимі дає змогу БЮТ отримати електоральну новизну”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„Технологічно не можливо провести референдум 30 вересня. Очевидно ініціатори розуміють це, але зважились на таку ініціативу з метою мобілізації власних електоральних ресурсів. Проблема в тому, що політики, ставлячи перед собою тактичну мету перемоги на виборах, іноді не завжди замислюються над проблемами стратегічного характеру. В сучасних умовах проведення референдумів може посилити протистояння в суспільстві за політичною, мовно-культурною і регіональною ознаками. Адже якщо одна політична група може зініціювати референдум щодо конституційних змін, то інша політична група може спробувати організувати референдум щодо НАТО, другої державної мови тощо. Неконтрольований маховик референдумів може закріпити протистояння помаранчевого і біло-блакитного таборів, яке, на жаль, співпадає з регіональним розподілом України.

Можливо варто було би подумати про введення мараторію на проведення референдумів протягом певного часу”.

Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»):
„Само по себе использование референдумов в избирательной кампании аналогично такой же политтехнологической уловке, как и бесконечный сбор подписей в ЦВК за ту или иную партию, которую использовали в предыдущих избирательных кампаниях. Это действенное средство, которое помогает отобрать родственный электорат у близких политических групп. Именно близких политических групп. Ведь трудно рассчитывать на успех, когда вас ненавидит какая-то группа, а вы к ней приходите с референдумом. С референдумом приходят к тем, кто рядышком.

Эта кампания направлена на то, чтобы перевербовать внимание и лояльность тех секторов электората, которые еще пока ориентируются на «Нашу Украину». Такая борьба началась. Мы видим, что Луценко предлагает собирать подписи в поддержку отмены депутатской неприкосновенности, что, в свою очередь, является заползанием на электоральное поле БЮТ, которая считает, что борьба с несправедливостью включает в себя борьбу за равенство электората и депутатов”.

Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології):
„Я вважаю, що не тільки нереалістично, але і контрпродуктивно. Це ознака певної кризи БЮТ. БЮТ зараз треба щось робити з порядком денним. Кроки штибу агітації за якісь абсолютно нецікаві для людей теми стосовно конституційної реформи не можуть змінити негативну тенденцію блоку – він програє конкуренцію на помаранчевому полі блоку «Ющенко-Луценко-Кириленко».

А щодо можливості взагалі провести такий референдум, то я вважаю, що це абсолютно нецивілізовано. Не можна формулювати людям питання, які потребують серйозної підготовки. Це типово експертні питання. Наприклад, скасування депутатської недоторканості – це складний процес, який в чистому вигляді не існує в жодній країні світу. В той же час в усіх цивілізованих країнах світу є певна модель депутатської недоторканості. Ми не можемо сформулювати питання ти «за» чи «проти» - це маніпуляція громадською думкою. Аналогічна ситуація з президентською чи парламентською республікою.

Отже, все це марно – референдуму не буде, і це також недієво як технологія штабу БЮТ. Для неї необхідна абсолютно інша технологія, яка б повернула її на перше місце в помаранчевому таборі”.

Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова):

„Я вважаю, що ця ініціатива не розрахована на практичну реалізацію. Це швидше елемент передвиборної кампанії БЮТ. Зараз тема зміни Конституції популярна тема, її можна використовувати в кампанії і не звертати увагу на ті питання, які потребують більш ґрунтовних підходів – розробок певних економічних стратегій і таке інше. Інший мотив таких ініціатив БЮТ полягає в тому, що кампанія з організації референдуму передбачає спілкування з людьми «обличчя в обличчя». Це ефективний технологічний прийом, але вимагає використання більших ресурсів”.

Максим СТРІХА (керівник наукових програм Інституту відкритої політики):
„Ці наміри нереалістичні. Це стовідсоткова PR-технологія, питання тільки на скільки успішна. Якби референдум був реалістичним, то навряд чи Юлія Володимирівна реально погодилась поставити туди принаймні половину із запропонованого ”.