Брак у вихованні патріотів і розуміння, що це є однією з головних цілей – поставити Україну на власні ноги, відокремити всю полову від здорової пшениці.
Відразу стало б очевидно, що Україна й українці ще спроможні стати належною європейською державою з її знаннями в новітніх технологіях та агроекономічній сфері. Український автохтонний нарід доволі витривалий і доброзичливий до всіх інших національностей, котрі проживають на українській землі.
Одначе є певна група чужинців, котрі під жодним оглядом не хочуть, живучи в Україні, бути добрим “меншим” горожанином Української держави. Це саме і є наш історичний недруг – московіти. Ці особи вважають, що мають усілякі права і знання керувати не лише Україною, а й майже півсвітом. Тут треба застосовувати гуманну методу, але не поступитися межею москалям, і дати їм зрозуміти, що ці московські провідники, які не хочуть підкоритися законам Української держави, визнати державною українську мову та культуру, повинні віддати українські паспорти й бути висланими з України туди, звідки прибули колись.
Тих, що відверто виступають проти української мови, культури й держави як такої, де вони живуть, слід негайно усунути, як видаляють злоякісну пухлину, що підступно знищує людину. Це право не лише для українців, а й для всіх тих осіб, які наче мінують життя в будь-якій державі.
Фактично тепер Україною правлять майже 70% чужинців, котрі навіть не розмовляють українською, не поважають нашої культури. Всі ці елементи – наші відверті вороги, вони дуже багаті, купують собі голоси, позиції та права недоторканності. Такого явища немає у цивілізованому світі.
Україна за 16 років незалежності виплекала багато мільйонерів і мультимільйонерів. Запитання – де вони набрали такий капітал? Адже жоден із них не є інвестором чи винахідником, аби всі народи світу могли від того щось здобути. Це лише одиниці, котрі під час СРСР були великими комуністичними провідниками й у перші дні проголошення незалежності України перебрали майже задарма величезні підприємства та й продовжують багатіти з обману простого українського робітника. Це кримінальний елемент, котрий досі трясе Україною та ще іншими постсовєтськими державами. І світ про це знає... В Україні саме тепер правлять керівники-мільйонери, котрі не мають розуму державницького, але мають брутально-нахабну капітальну силу. Але все-таки не все ще продається й купується. Особливо свобода. Її треба вибирати й мудро оздоровлювати Божим розумом і Божою ласкою.
Сьогодні в Україні не вистачає комунікаційних засобів – радіо, телевізорів, книжок і журналів, газет саме українського напряму. Все це також знаходиться в чужих руках, тому й не знає наш нарід, чи дійсно Україна є Україною. Чи Крим належить до України чи до Москви, хоча у Криму багато українців. Через страх перед Москвою вони не говорять по-українськи і не зізнаються, що вони українці. Хоч, наприклад, татари цього не бояться. Лише бракує належної моральної та соціальної підтримки українського уряду. Нібито це не є його справи...
Я мав нагоду побувати у майже всіх областях України та поговорити з простим і розумним українським населенням. Чув однакову історію: зле їм живеться в Україні, бо нею провадять ті сили, що провадили під час СРСР. Ці сили збагатилися до такої міри, що можуть собі купити всілякі зручності в Україні, натомість звичайні люди змушені їхати в пошуках заробітку по всіх кутках Землі, а на їхні місця приходять із Сибіру москалики, улещуються, говорять нібито “ето всьо равно”...
Шукаючи за сиротами по всій українській території, я певен, що молоде підростаюче покоління, народжене за часи Вільної України, все-таки має інше “защеплення”, і саме вони творять ту силу – протимосковську. Наша молодь ще не корумпована, вона наділена чистою Божою душею та знає, хто є хто, вміє відрізнити ворога від друга.
Наша Організація допомоги сиротам в Україні за останні 15 років зробила чимало для виховання молоді. А це є ті сироти, котрі під нашою доброю опікою стали справжніми патріотами України й у майбутньому зможуть працювати для її добра та розквіту. Треба віддати належну подяку координаторові Олі Мороз, Тані Скрипник і Марії Йовик, котра зі своїм, нині покійним, чоловіком – сотником УПА, зорганізувались у Нью-Йорку 1992 року. Нині ми маємо добрих і щирих українських спонсорів по всій Америці й Канаді, котрим я особисто, від імені нашої організації, хочу подякувати за неоціненну працю. Ці шановні приятелі завжди безкомпромісно вірять в Україну, що є і завжди буде в наших серцях.
Було б ще краще, якби всі політичні емігранти відчинили свої серця і гаманці для надання більшої допомоги сиротам в Україні, котрі дивляться на нас, як на якесь спасіння. Моя особиста подяка тим добродушним горожанинам у Феніксі, Арізоні, українцям, за щедру поміч на виховний табір для сиріт-студентів у Києві, як рівно ж подяку нашому банку “Самопоміч” у Чикаго за 500 доларів – на виховання молоді в Україні.
Щасти вам, Боже, за вашу щиру любов до України та її молоді!
Мирон Луцишин, член Організації допомоги сиротам в Україні, мешкає у Феніксі, Арізона, США
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта