http://vox.com.ua
12.10.2007, 20:38
Популярному мультфільму «Жыл-был пес» виповнилося 25 років
Днями російський режисер, творець мультфільму «Жыл-был пес» Едуард Назаров побував в Одесі, де проходив 14-й міжнародний фестиваль «Крок», президентом якого він є.
Перед тим як вирушити в інші міста зі своєю програмою в межах фестивалю України, Едуард Васильович відповів на кілька питань «Комсомолки».
У голові крутилась єдина фраза - «Щас спою!»
- Едуарде Васильовичу, чому для сюжету мультфільму «Жыл-был пес» ви вибрали саме українську казку? - В дитинстві я читав її, і вона відклалася в моїй пам'яті. Але насправді, тоді все вийшло несподіванно. Спочатку сценарій для мого нового фільму написав професіонал Сергій Іванов. Мені не сподобалося. Не було бажання знімати про піонерів і космос. Й я узявся за «телеграфну» казку - усього п'ятнадцять рядків. Про те, як зустрілися в лісі старий вовк і старий пес: «Ти мені допоможеш, а я допоможу тобі». У голові тоді крутилась єдина фраза - «Щас спою!».
- У казці точно відтворений український побут. Звідки він вам, корінному москвичеві, відомий? - Я ж збирав матеріал. І взагалі Україну я завжди любив і люблю, у мене тут багато друзів. Один товариш ще з армії живе в Цюрюпинську, і я в нього не раз відпочивав. Надивився на людей, які гуляють по вулиці й співають, на застілля, побачив дніпровські пейзажі. Поїздив по українських музеях, по селах, замалював хати, національні костюми, посуд, знаряддя праці, вози, рушники, печі, килими.
А в Києві потрапив до Інституту етнографії Академії наук України, де познайомився із двома колоритними мужиками з відділу фольклору й попросив сприяння з приводу народних пісень. Вони притягли величезну магнітофонну котушку. Я щось промимрив про фінансову сторону справи, однак дядьки мене відразу обірвали: «Та ти що? Здурів?!» Кілька пісень із цієї котушки й увійшли потім у фільм.«А що, нічого. Гарний вовк!»
- Джигарханян відразу погодився озвучувати вовка?
- Коли він уперше ввійшов у тон-ательє, мене прошибив холодний піт. На роялі були розкладені ескізи персонажів. Я побачив сутулого Армена Борисовича - ну вилитий Горбатий із серіалу «Місце зустрічі змінити не можна»! А він наблизився до рояля й подивився на точно такого ж намальованого мною вовка. І я подумав, що Джигарханян зараз образиться й мене вб'є. Але він глянув і прохрипів: «А що, нічого. Гарний вовк!»
- Антирадянщини в мультику хоч не угледіли?- «Жыл-был пес» - єдине моє кіно, що пройшло на екрани гладко. А от за інші я по голові отримував. Наприклад, за свій перший фільм «Бегемотик», знятий для зовсім маленьких. Оголосили його таким, який виступає проти колективізму й за індивідуалізм. Насправді бегемот просто шукав собі друга, а йому все попадалися мурахи та кролики. Зрештою, він знайшов собі іншого бегемотика. Загалом, довелося переробляти.
- Вашому мальованому псові поставили пам'ятник у Томську. Ніде більше не хочуть його увічнити?
- Знаєте, хоча цього року мультфільму «Жыл-был пес» виконується 25 років, у Росії про це навіть не згадали. А в Києві бачив копії мого собаки, наклеєні на машинах.
З ДОСЬЄ «КП»
Эдуард Назаров, фото Лариси Камишевої
Едуард Назаров народився в 1941 році в Москві. Заслужений діяч мистецтв РСФСР. Закінчив Строгановське художньо-промислове училище. В анімації з 1959 року.
Спочатку працював прорисовщиком, потім асистентом художника-постановника, пізніше став режисером.
Одержав призи міжнародних фестивалів за мультфільми «Жився-був пес», «Подорож мурахи», «Полювання».
Снєжана ПАВЛОВА
Переклад з російської - Портал Українця
А ось і сам шедевр:
Автор: Снежана ПАВЛОВА
Джерело: КП в Україні