У цій книзі, зокрема, описано зустріч царя Олександра Македонського зі скитами 333 р. до народження Христа. Вранці, коли військо царя вже підготувалося до переправи через ріку Танаїс (Дон), прибуло 20 скитських послів. «Проїхавши за своїм звичаєм через увесь табір на конях, вимагали доповісти царю про їхнє бажання особисто передати йому доручене. Впустивши до намету, їх запросили сісти, і вони впилися очима в обличчя царя. Видно їм, звичним судити про силу духу з вигляду і росту, непоказний вигляд царя здавався невідповідним до його слави. Скити, на відміну від інших варварів, мають розум не грубий і не позбавлений культури. Кажуть, деяким з них доступна і мудрість, наскільки вона можлива у племени, яке не розлучається зі зброєю. Пам’ять зберегла навіть зміст промови, з якою вони зверталися до царя. Можливо, їхнє красномовство і відрізняється від звичного нам, кому судилося жити в освічені часи, але коли мова їхня може викликати зневагу, наша правдивість вимагає передати повідомлене нам без змін.
Отже, як ми дізналися, один з них, найстарший, сказав: «Якби боги захотіли величину твого тіла зробити рівною твоїй жадібности, то ти не вмістився б на всій землі, однією рукою ти торкнувся б сходу, другою – заходу, і, досягнувши таких меж, ти захотів би дізнатися, де джерело божественного світла. Ти бажаєш навіть того, чого не можеш захопити. З Европи пориваєшся в Азію, з Азії в Европу; якщо тобі вдастся підкорити весь людський рід, то ти поведеш війну з лісами, снігами, ріками і дикими звірями. Чого ще? Хіба ти не знаєш, що великі дерева довго ростуть, а викорчовуються за годину? Дурень той, хто зариться на їхні плоди, не змірявши їх висоти. Дивися, як би ти, намагаючись залізти на їх вершину, не упав разом з сучками, за які схопився. Навіть лев одного разу послужив поживою маленьких пташок. Нічого нема настільки міцного, щоб йому не загрожувала небезпека навіть від слабкої істоти. Звідки у нас з тобою ворожнеча? Ніколи ми не ступали ногою на твою землю. Хіба в наших широких лісах не дозволено не знати, хто ти і звідкіля прийшов?
Ми не можемо нікому служити і не бажаємо панувати. Знай, нам, скитам, дано такі дари: упряж для биків, плуг, спис, стріла і чаша. Ми тим користуємося в спілкуванні з друзями і проти ворогів. Плоди, добуті працею биків, ми підносимо друзям, з чаші, разом з ними ми виливаємо вино богам, стрілою ми вражаємо ворогів здаля, а списом – зблизька. Так ми перемогли царя Сирії, а потім царя персів і мідійців, і завдяки цим перемогам перед нами відкрився шлях аж до Єгипту. Ти хвалишся, що прийшов сюди переслідувати грабіжників, а сам грабуєш усі племена, до яких тільки дійшов. Лідію ти зайняв, Сирію захопив, Персію тримаєш, Бактрія під твоєю владою, Індії ти домагаєшся. Тепер простягаєш жадібні і неситі руки до наших стад. Навіщо тобі багатство? Воно викликає тільки більший голод. Ти перший відчуваєш його від переситу. Що більше ти маєш, то з більшою жадібністю прагнеш того, чого у тебе нема. Невже ти не пам’ятаєш, як довго ти тримався в Бактрії? Поки ти покоряв бактрійців, війну почали согдійці. Війна у тебе народжується з перемог. Бо насправді, хоча ти найбільший і наймогутніший чоловік, проте ніхто не хоче терпіти чужоземного пана.
Перейди тільки Танаїс, і ти пізнаєш увесь обшир наших просторів, а скитів ти ніколи не наздоженеш. Наша бідність буде швидшою за твоє військо, що бере з собою здобич у стількох народів. Думаючи, що ми далеко, раптом ти побачиш нас у своєму лагері. Ми так само стрімко переслідуємо, але і тікаємо. Я чував, що скитські пустелі у греків навіть ввійшли у прислів’я, а ми охочіше ходимо по місцях пустельних, не займаних культурою, ніж по містах і родючих полях. Тому ти міцніше тримайся за свою долю. Вона вислизає, і її не можна втримати силою. З часом ти краще зрозумієш користь тієї поради, ніж тепер. Загнуздай своє щастя: легше буде ним керувати. У нас говорять, що щастя не має ніг, лише руки і крила. Простягаючи руки, воно не дозволяє себе також схопити за крила. Зрештою, якщо ти бог, ти сам повинен чинити смертним благодіяння, а не забирати у них добро, а коли ти чоловік, то пам’ятай, що завжди ним і залишишся. Нерозумно думати про те, задля чого можеш забути про себе.
З ким ти не будеш воювати, в тих можеш знайти собі вірних друзів. Найміцніша дружба буває між рівними, а рівними вважаються ті, хто не загрожує один одному силою. Не думай собі, що переможені тобою, то вже твої друзі. Між паном і рабом не може бути дружби; права війни зберігаються і в мирний час. Не думай, що скити скріплюють дружбу клятвою: для них клятва у збереженні вірности.
То греки з обережністю підписують договори і закликають при цьому богів. Наша релігія – в дотриманні вірности. Хто не шанує людей, той обманює богів. Нікому не потрібен такий друг, у вірності якого сумніваєшся. Зрештою, ти будеш мати в нас вартових Азії і Европи. Якби нас не розділяв Танаїс, ми б дотикалися Бактрії. За Танаїсом ми населяємо землі аж до Тракії, а з Тракією, кажуть, межує Македонія. Ми є сусідами обидвох твоїх імперій, подумай, за кого ти хотів би нас мати, за ворогів чи друзів».
Так говорив варвар. Цар відповів, що він скористається і своїм щастям, і їхніми порадами, піде за велінням долі, якій довіряє, і їхній пораді не діяти нерозважно і зухвало. Відпустивши послів, він посадив військо на готові до переправи плоти… Проти нього скити виставили вершників біля самої води… Досі населення Азії вірило в непереможність скитів.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта