Адже я – українець з діда-прадіда. Свій рід я знаю по документах до 1750-х років. А по переказах та легендах – до часів Київської Русі. Мої предки походять зі Звенигородщини (як, до речі, і Тарас Шевченко), Броварщини, Слобожанщини. Це ті, хто встановлені документально. А за переказами на Звенигородщину мої предки потрапили з Поділля, куди ще раніше перебралися з Волині. Взагалі, існує легенда, що рід Щербин зародився як рід волхвів у слов’янському племені дулібів, ще до того, як вони розпались на волинян та бужан. Згодом це родове ім’я, чи точніше родове прізвисько перетворилось на прізвище. За понад тисячу років Щербини розселились по всій Україні, стали козаками, шляхтичами, селянами, міщанами – тому то це прізвище таке поширене. На Запорізькій Січі деякій час навіть існував Щербинівський курінь. Одразу після легендарного Івана Сірка кошовим на Січі був Іван Щербина. А в «Реєстрі Війська Запорозького після Зборовського договору з королем польським Яном Казимиром складеному 1649 року жовтня 16 дня» Щербини є в кожному полку. В деяких сотнях – аж по кілька козаків з таким прізвищем. Чимало Щербин стали відомими вченими, митцями, військовими, державними діячами тощо.
І що, тепер мені відмовитись від цієї спадщини, від українськіх родичів?
Постановами Верховної Ради України № 2503-XII від 26 червня 1992 року та № 3423-ХІІ від 2 вересня 1993 року у нових українських паспортах було ліквідовано графу «національність». Тому мені й захотілось якось це виправити. Ось я й сфотографувався у вишиванці – зазначив свою національну приналежність чисто українським символом.
Як виявилось, це дуже зручно. Більшість клерків з установ, де потрібно пред’являти документ, одразу переходять на українську. Ставляться з повагою, швидше запам’ятовують. Та й питання вирішувати хоч трохи, але легше. Навіть якщо це мені здається — все одно приємно.
Згодом дізнався, що я не один такий. Десь півроку тому преса розповіла про схожу історію з одним із активістів за повернення до паспорта графи ”національність” депутатом Львівської облради Ростиславом Новоженцем. Він звернувся до паспортного столу із проханням записати в паспорті національність. Однак канцеляристи відмовили. Тоді депутат сфотографувався у вишиванці, таким чином себе ідентифікуючи.
А не так давно я перебував у компанії, де була присутня працівниця одного з київських паспортних столів. Вона розказала, що за її спостереженнями останні два роки з’явилося чимало людей, що фотографуються для паспорта у вишиванках. Звичайно, такі були й раніше, але в неї особисто склалось враження, що зараз це перетворюється на справжню тенденцію.
Отже, дорогі мої українці! Якщо вам незабаром 16, 25 чи 45 років – діставайте із ваших шаф і скринь вишиванки та й фотографуйтеся в них. Зараз цілий шерег молодіжних (і не тільки) організацій починає кампанію за повернення до паспорту вкраденої графи «національність». Наші фото у вишиванках будуть першим кроком на цьому шляху.
Я так думаю, графу "національнысть" прибрали за вимогою міжнародноі єврейської мафії.
а от чому менжуються росіяни - я не розумію. Вони ж - частка вєлікого і магучєго россійского народа !?
Я знаю, что Европа простирается до реки Урал. В Европу рвётся сами знаете кто. Может они думают, что страна в Африке находится? Я к тому, что не должно быть графы "национальность", как раньше. Зачем деление по национальному признаку? Все есть граждане Украины. В противном случае, одни начнут думать, что они умнее других и ничего хорошего не получится.
Остыньте! Никакой графы "национальность" в паспортах не будет. Мы идём в Европу или нет?
Можете ходить в шароварах и вышиванке - я думаю, все всё поймут.
Пасивний опір руйнування українства не дасть результатів. Потрібно боротися за повернення графи національність.
Інші коментарі
Пане Ференц , що за нисенитныци вы друкуэте? У нас нема державы бо мы колония . Маэмо ще колониальну администрацию тобто уряд.
...››› Д. Деренюха| 03.09.2008, 17:52
Згоден. Розумніше було б проводити планові навчання війська на постійній основі. Це краще б вразило тих, кого це повинно вразити. Та й реальна боєздатність підвищувалася.
...››› marshal| 03.09.2008, 14:20
Дякую,дуже цікаво та відверто.Повністю підтримую та бажаю творчих успіхів!
...››› Тетяна з Черкас| 29.08.2008, 18:24
Як випускник педагогічного закладу 2008 року, я дуже обурена "замороженнями" кабміну Януковича, адже ті, хто повинен нас захищати, просто знущаються з нас. Кому жалітися? Хто зрозуміє нас, МОЛОДИХ СПЕЦІАЛІСТІВ? ХТО надасть ДОПОМОГУ?ХТО призистить від...››› Жанна| 29.08.2008, 08:34
Ги! "осетини не захотіли стати складовою частиною царства, яке створювала цариця ТамарА", а чечени не захотіли стати складовою частиною царства, яке створював цар Петро 1й... І що? Мова йде про подвійні стандарти РОсії, котра іншим забороняє щось...››› KOKA| 23.08.2008, 13:33
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
Адже я – українець з діда-прадіда. Свій рід я знаю по документах до 1750-х років. А по переказах та легендах – до часів Київської Русі. Мої предки походять зі Звенигородщини (як, до речі, і Тарас Шевченко), Броварщини, Слобожанщини. Це ті, хто встановлені документально. А за переказами на Звенигородщину мої предки потрапили з Поділля, куди ще раніше перебралися з Волині. Взагалі, існує легенда, що рід Щербин зародився як рід волхвів у слов’янському племені дулібів, ще до того, як вони розпались на волинян та бужан. Згодом це родове ім’я, чи точніше родове прізвисько перетворилось на прізвище. За понад тисячу років Щербини розселились по всій Україні, стали козаками, шляхтичами, селянами, міщанами – тому то це прізвище таке поширене. На Запорізькій Січі деякій час навіть існував Щербинівський курінь. Одразу після легендарного Івана Сірка кошовим на Січі був Іван Щербина. А в «Реєстрі Війська Запорозького після Зборовського договору з королем польським Яном Казимиром складеному 1649 року жовтня 16 дня» Щербини є в кожному полку. В деяких сотнях – аж по кілька козаків з таким прізвищем. Чимало Щербин стали відомими вченими, митцями, військовими, державними діячами тощо. 
