05.03.2009, 23:01

До 195-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка: "Музика до Кобзаря"

З нагоди 195-ї річниці від дня народження ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 7 березня о 17.00 у концертному залі ім. Ст. Людкевича Львівської філармонії Львівська державна чоловіча хорова капела «Дударик» (художній керівник - Заслужений діяч мистецтв України Микола Кацал) та Академічний Симфонічний Оркестр Львівської Філармонії (художній керівник Айдар Торибаєв) презентуватимуть концертну програму з творів МИКОЛИ ЛИСЕНКА «МУЗИКА ДО КОБЗАРЯ»

В концерті візьмуть участь Солісти: сопрано – солістка Київського Національного театру оперети, лауреат міжнародних конкурсів Соломія Приймак, мецо-сопрано – Лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка - Наталя Половинка, тенор – соліст Львівської обласної філармонії Василь Понайда, баритон – соліст Львівського Національного театру опери та балету ім.С.Крушельницької Андрій Хавунка, бандурист – Заслужений артист України Тарас Лазуркевич, поезію читатиме – актор Андрій Козак, концертмейстер – Людмила Казарян.

Диригенти:
МИКОЛА ЛИСЕНКО (праправнук композитора)
МИКОЛА КАЦАЛ Заслужений діяч мистецтв України - художній керівник ЛДЧХК «ДУДАРИК»

МИКОЛА КАЦАЛ

Цими концертами хорова капела «Дударик» та Львівська філармонія продовжують серію спільних мистецьких проектів у 2009 році.

«МУЗИКА ДО КОБЗАРЯ»

До музичної інтерпретації поезії Т. Шевченка, М. Лисенко, як композитор, звертався впродовж цілого життя. Початок цієї роботи було покладено 1868 року створенням хорової поеми «Заповіт». У 1871 році написана музика до «Гамалії», у 1881 році – хорова поема «Іван Гус», у 1883 році – кантата на вірш «Ісаія Глава 35» («Подражаніє»), у 1889 році – хор «Орися ж ти, моя ниво». Цикл музики до «Кобзаря», створеного М. Лисенком, складають 80 творів різних жанрів: 56 солоспівів, 6 дуетів, одне тріо, один квартет, сімнадцять хорів і три кантати («Б’ють пороги», «На вічну пам'ять Котляревському», «Радуйся, ниво неполитая»).

1868 рік – пам’ятний рік для української музики. У Львові в концерті, присвяченому річниці народження Кобзаря, було виконано «Заповіти» М. Лисенка і М. Вербицького (свій «Заповіт» Лисенко написав на прохання Львівського товариства «Громада» під час навчання у консерваторії у м. Ляйпцігу). «Заповіт» Лисенка одразу привернув увагу критиків своєю незвичною орієнтацією: «Утвір Лисенка відмічається ще тим, що його спів – то правдива, питома українська мелодія, уносяща нас в ті далекі, а серцю так близькії сторони, де вона зародилася; відмічається вона тим, що в музичній формі лишає за собою старі стереотипи, а творить нові музичні форми, передуючи новій фазі, в яку тепер музика вступає.» (Ст. Людкевич)

МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ ЛИСЕНКО.
(праправнук композитора)
Навчався на факультеті хорового диригування в класі Народного артиста СРСР, професора Левка Миколайовича Венедиктова продовжив навчання на факультеті оперно-симфонічного диригування в класі народного артиста України і Росії, професора Володимира Марковича Кожухаря. Навчався в аспірантурі та проходив стажування в Національній опері України. З 2000 року працює диригентом Державного академічного естрадно-симфрнічного оркестру України (з 2005 року - художній керівник колективу).

Диригував оркестром та хором Державного Литовського радіо та телебачення. З 1994 року співпрацює з оркестром ім. С. Прокоф’єва Донецької обласної філармонії, оркестрами Луганської, Харківської та Дніпропетровської філармоній.

Гастролював за кордоном в Канаді, Швейцарії, Німеччині, Голландії та ін..

Є віце-президентом Міжнародного родинного благодійного фонду імені Миколи Віталійовича Лисенка (Фонд Лисенка засновано родиною композитора у 1993 році з метою відродження творчої спадщини Миколи Віталійовича та повернення її українському народові і світовій аудиторії. За ці роки організовано велику кількість концертів, конференцій, конкурсів, фестивальних проектів, випущено компакт-диск, створено офіційний веб-сайт).

В репертуарі диригента-симфонічні твори Лятошинського (симфонічна поема «Гражина», музика до драми «Ромео і Джульєтта», музика до кінофільму «Тарас Шевченко» та ін.), Концерт для ф-но з оркестром П.Чайковського, Симфонія №1 Д. Шостаковича, «Американець в Парижі», «Голуба рапсодія» Дж. Гершвіна, Концерт для скрипки з оркестром №5 А. В’єтана, Концерт для віолончелі з оркестром А. Дворжака, Концерт для скрипки з оркестром А.Хачатуряна та інші.