«В сверкании молний ты стал нам знаком, Ежов, зоркоглазый и умный нарком. Великого Ленина мудрое слово Растило для битвы батыра Ежова… Я прошлое помню. В закатах багровых Я вижу сквозь дым комиссара Ежова. Сверкая булатом, он смело ведет В атаки одетый в шинели народ».
«Не вмещает стольких вод Ширь Днепра сама, Сколько есть у Сталина Светлого ума. В небе столько звездочек Нету в синеве, Сколько дум у Сталина В светлой голове».
Творчество народов СССР" Издание редакции "Правды", Москва, 1938 г.
Останнім часом у Російській Федерації поряд з поширенням різнобічної літератури про В. Путіна зокрема, монографій, романів, віршів, анекдотів, почали з’являтися навіть казки. Серед різнобарвної російської дитячої літератури, в книжкових магазинах можна знайти казки для дітей про могутнього, чесного та сміливого богатиря – президента Російської Федерації, який перемагає ворогів прийомами дзюдо, має дружину Людмилу-Прекрасну, а в молодості був розвідником в іноземних державах. У цих казках Богатир-Президент бореться зі злом, перемагає драконів, восьминогів, чаклунів, природні явища, і залишається при цьому добрим, справедливим, чесним, і водночас суворим до ворогів.
Авторами найвідоміших казок про «Нашего президента» є С.Сєдов та І.Гамазкова, а зміст самих казок пронизаний глибокою любов’ю, шанобливістю та пієтетом до політика, який сьогодні є фактичним президентом Російської Федерації. Водночас, в казках помітні цікаві коментарі та інтерпретації зовнішньополітичних відносин РФ, антизахідні тенденції, мілітаризм, елементи державної ідеології та культу особи.
Так в казці С. Сєдова «Про нашого президента и английскую королеву», Час, Відстань та Швидкість тисячу років сперечалися хто з них важливіший і пішли спитатися в російського президента, який славився своєю мудрістю та справедливістю та шкодували, що його так пізно вибрали президентом. Тут герой-президент перемагає банди лондонських бандитів, англійська королева, всупереч підступам лорда-канцлера визнає його справжнім джентльменом, а білі ведмеді називають його «президентом-батюшкою».
У казці І. Газмакової «Воробей в черных очках» розповідається про маленького хлопчика, відмінника та спортсмена, який вивчився на розвідника. «Ему выдали черные очки, чтоб никто его не узнал и отправили в иностранные державы на разведку. И он стал в главный штаб, в центр, посылать письма, написанные сверхсекретным нераскрываемым шифром. А если знать шифр, то можно прочесть: «У них тридцать девять с половиной миллионов патронов, сто пять бронированных танков, сорок один лазерный пистолет и четыреста межконтинентальных ракет». Інформація не така вже й казкова, незважаючи на те, що В.Путін працював агентом КДБ в Німеччині, 400 міжконтинентальних ядерних ракет має Китай. В казочці цей милий хлопчик врятував горобчика, який пізніше допомагав йому збирати секретну військову інформацію. Якось старий президент попросив чиновників доповісти про безлад в країні, і молодий розвідник з допомогою горобчика про все вивідав, та здобув за це міністерський пост. Пізніше старий президент оголосив, що хто знайде загублену ядерну валізочку, той і стане наступним президентом. Знайшов, звичайно молодий розвідник за допомогою агента-горобчика і був призначений президентом.
В іншій казці С.Сєдова «Выбирай народ!» розповідається про специфіку виборів в Росії. Вибирали між красивим та страшним, високим та низьким, сильним та слабким, найрозумнішим, найдурнішим та найскромнішим. «Нам нужен сильный президент, выберем самого сильного! Увидят иностранцы нашего силача - сразу зауважают!" "А вдруг он драться начнет? Побьет чужого президента, и что тогда - война?!"- Надо выбрать самого умного!" «Еще чего! Профессора-академика? Он, значит, умный, а все остальные, что же - дураки?» Вирішили, кому птиця сяде на плече, той і стане президентом. Переміг найскромніший кандидат з горобцем на плечі, тим самим, який в іншій казці допомагав збирати молодому розвіднику військову інформацію про іноземні держави.
Казка С.Сєдова «Как президент жену выручал» розповідає про те, як дружину президента Людмилу-Прекрасну зачаклував посол однієї африканської держави. Відправившись в Африку президент вивчив звірячу мову і так сподобався тваринам, що отримав від них пропозицію стати їх царем. Повернувшись в РФ президент відправив у відставку прем’єр-міністра за безлад в державі та знайшов дружину в своєму кабінеті. Побивши африканського посла та відібравши в нього чарівну паличку з Залізного дерева президент оголосив його персоною нон грата. «А премьер-министра незадачливого простил, вернул его из отставки. Тот теперь хорошо работает, знает: президент, если что, запросто может превратить его (с помощью палочки) в какое-нибудь мелкое животное, даже в микроба! Палочка та лежит в специальном чемоданчике и носит тот чемоданчик специальный офицер. Куда президент - туда и офицер с чемоданчиком. Поэтому нашего президента теперь все слушаются. И не только внутри, но и за пределами нашего государства».
Казка про Морського царя розповідає про подорож президента до заморського султана для підписання договору про дружбу. Плив президент на золотому кораблі і попав в полон до морського царя, який йому заздрив. «У морского царя была дочка, писанная красавица. Вот подходит она к нему и говорит: «Возьми меня замуж. Папа тебе впридачу полцарства- государства своего отдаст: целый Атлантический океан, плюс Северный Ледовитый и еще кусочек Индийского»… А наш президент ей отвечает: «Не могу тебя замуж взять! Есть у меня жена, Людмила Прекрасная. И царство-государство есть, называется Российская Федерация». В морському царстві президент прийомами дзюдо переміг страшного восьминога і звільнившись, все таки підписав договір про дружбу та любов з заморським султаном.
В іншій казці про «Нашего президента и застылое королевство» Президент їздить по світах і шукає подарунків для своїх двох дочок, одна з яких вивчає німецьку мову а друга китайську. Як бачимо, зовнішньополітичні орієнтири РФ починають прививати малолітнім росіянам ще з казок. В застиглому королівстві, яке знаходиться в Азії, дочка президента знаходить свого принца-китайця. І ще є цікава згадка про графік президента, який розписаний на тридцять три роки наперед. Враховуючи збільшення президентського терміну в Росії до шести років такі висловлювання, є не такими вже й казковими.
Ще одна казка С.Сєдова про «Нашего президента и дракона летучего» розповідає як американський, англійський та німецький лідери поїхали кататися на лижах, а російського президента не взяли. «Сидит он в Кремле, думу тяжелую, государственную, думает: как границу охранять, чтоб никого без пропуска не пускать?» проте, раптом обидва президенти та англійський прем’єр десь пропали і навіть спецслужби їх не змогли знайти. «Ну наш-то долго думать не стал – сел в истребитель - и в гималайские горы. Потому как друзья-товарищи в беде, какие-никакие». Виявилося, що всіх їх проковтнув дракон, якого президент РФ легко переміг прийомами дзюдо. «Все главы государств вернулись в свои белые дома живые-здоровые. И порешили, никогда больше без нашего не собираться, да с гор не кататься! А президент наш ту свою думу тяжелую больше не думает. Потому как служит теперь в пограничных войсках дракон крылатый. Над границей нашей летает - никого без пропуска не пускает!»
Казка про «Нашего президента и дельфина говорящего» розповідає про майже мюнгаузенівські пригоди президента на безлюдному острові, бої з черепахами, та стверджується, що президент Російської федерації не тільки сильний та спритний, але ще дуже добрий та найсправедливіший. Недарма до нього просторово часові субстанції приходять за мудрою порадою.
Таким чином, можна зробити висновок, що всі вищевказані казки мають на меті сформувати образ президента-богатиря, наділеного всіма найкращими якостями та рисами, який дбайливо захищає державу, користується повагою та авторитетом за кордоном, є добрим сім’янином, володіє надприродними здатностями, і славиться в усьому світі як найсправедливіший та найсильніший державець. За певними ознаками зрозуміло, що розповідається не про якогось абстрактного державного діяча, а саме про В.Путіна.
Проте, чи відповідає дійсності казковий образ В.Путіна, і чи є притаманними йому хоча б одна з вищенаведених рис та якостей?
Фактичний авторитаризм з репресіями проти опозиції та скасування свободи слова свідчать про протилежне. Слава мудрого та справедливого правителя не поширилась далі Білорусі та Туркменістану. Повага, а точніше боязнь міжнародної спільноти існують не завдяки доброті, а завдяки виснаженим запасам нафти і газу та ядерній зброї, залишеній Радянським Союзом. Економічна, інформаційна та військова агресія РФ проти сусідніх країн в період фактичного керівництва В.Путіна, більше відповідає принципам Змія-Горинича а не доброго богатиря.
Створення величальних пісень, віршів, поем та казок про політиків притаманні виключно диктаторським режимам. Як бачимо в РФ цей процес проходить комплексно, з усіма складовими елементами. Насадження ідеології з елементами націоналістичного шовінізму, мілітаризму, ідей культу особи серед дітей у формі казок завжди були складовими елементами тоталітаризму, а така література створювалася лише в сталінському СРСР, маоїстському Китаї, Туркменістані, та в інших жорстоких диктатурах. Сьогодні Російська Федерація не є тоталітарною державою, але схвальні відгуки в російських ЗМІ про подібні казки є дуже небезпечними сигналами.
Крім того, якщо російським батькам приємно виховувати своїх дітей в дусі віри та відданості богатиреві-президенту, наймудрішому та найсправедливішому володареві, то чому казки про російського президента продаються в дитячих книгарнях Львова?
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта