Всеукраїнський фестиваль українських традицій кобзарювання «КОБЗАРСЬКА ТРІЙЦЯ»
Відбудеться 5-7 червня на території Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» (м. Київ, вул. І. Мазепи, 29).
Фестиваль буде цікавим кожному, незалежно від віку та виду діяльності, адже нестиме у собі інформацію з глибини віків про одну з унікальних самобутніх ланок національної культури. Кобзарство – це сувора традиція, звичай та незвичайна історія про співців українського народу.
Розклад роботи
5 червня 12:00 Початок кінопоказів 17:00 Відкриття виставки традиційних інструментів з колекції Державного Музею народної архітектури та побуту «Пирогово» 18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників з усієї України 19:30 Традиційні танці під троїсту музику
6 червня 10:00 Кінопокази Робота виставкової експозиції Виставка дисків та літератури 15:00 Майстер-класи з виготовлення та гри на традиційних інструментах Живе кобзарювання 18:00 Концерт цехових кобзарів та лірників з усієї України 19:30 Традиційні танці під троїсту музику
7 червня – Трійця 10:00 Освячення інструментів у церкві Івана Богослова (територія Михайлівського собору) Кінопокази (приміщення музею) Робота виставкової експозиції Виставка дисків та літератури 15:00 Живе кобзарювання 17:00 Святковий концерт кобзарів та лірників 18:30 Танці під троїсту музику
Щороку протягом століть кобзарські цехові братства розпочинали свої мандрівки Україною на Трійцю, а завершували на Покрову. В українській культурі з давніх-давен природньо співіснували кобзарство (духовно-мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян). У XVII-XVIII ст. мало не в кожній українській хаті були кобзи. Грали на традиційних інструментах козаки й представники української еліти. 1775 року Запорозьку Січ було ліквідовано, і все менше козаків та старшини грали на кобзах, але продовжувала існувати кобзарська духовна традиція – незрячі співці нагадували про козацькі вольності. Надзвичайно високим був моральний авторитет цих мандрівних філософів-митців. Кобзарем міг стати далеко не кожен. Хлопці обирали собі вчителя і від нього протягом 3-4 років навчалися грати й співати, опановували цехові звичаї. Отримавши “визвілку” (склавши своєрідний іспит), молоді кобзарі вступали до братства. Кожне братство гуртувалося довкола однієї з церков повіту і мало свою цехову корогву. Кобзарі мали свою таємну – "лебійську" – мову, таємні пісні, танець і власне бойове мистецтво…
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта