За інформацією УНІАН опозиційний уряд Юлії Тимошенко на засіданні 6 травня затвердив Програму розвитку української мови, української культури та історичної свідомості громадян України, розраховану на 2010-2014 роки. Метою програми є створення умов для розвитку української мови, традиційної та сучасної української культури, розвитку історичної свідомості української нації, контроль над дотриманням гарантованих Конституцією і законами України обов’язків держави щодо розвитку української мови, культури, історичної свідомості шляхом проведення регіональних заходів та всеукраїнських акцій. Проект програми був розроблений та запропонований “Студентським братством”, яке, за словами керівника Олега Яценка, стурбоване згортанням курсу гуманітарного розвитку України та частими фактами порушень засад Конституції, а саме статей 10 і 11, які передбачають розвиток української історичної свідомості, історичної культури, мови. “Студентського братство” створило громадський моніторинговий комітет щодо захисту української мови, культури та історичної свідомості української нації, сформувало відповідні проекти рішень обласних, міських, районних рад. Втілити у життя свої пропозиції студентство має намір, заручившись підтримкою опозиційного уряду, місцевих рад і громадськості.
Турбота про мову потрібна завжди, але чомусь саме тоді, коли уряд Тимошенко був діючим, а демократична більшість мала силу приймати закони, багато чого із захисту української мови так і залишилось на папері. Не було прийнято проекти мовних законів авторства Павла Мовчана і Юрія Гнаткевича, не переглянуто Закон про ратифікацію Хартії регіональних мов, залишилась без фінансування непогана програма підтримки української мови, були затіяні дискусії про необхідність другої мови для чиновників. Серед депутатів демократичної більшості не було стовідсоткового взірцевого особистого пошанування державної мови і щось не пригадую блокування трибуни з вимогою виключно україномовної роботи парламенту та виступів депутатів. Не було і депутатських подань в судові органи та прокуратуру щодо порушень окремими чиновниками 10-ї статті Конституції, тихо замовкли без підтримки жертви побиття міліцією за мову і звільнені з посад за ту ж мову. Та й зараз, опозиційний уряд ніби не помічає російськомовності багатьох членів діючого уряду і службовців багатьох структур влади. Зате прийнято нову програму. А тим часом голова правозахисної організації «Русскоязычная Украина» нардеп Колісниченко зареєстрував законопроекти: "Про регіональні мови та мови меншин" і "Про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин". Обидва проекти законів дуже проблематичні, але вони реально будуть прийняті цим парламентом, перш ніж опозиція і стурбована іншими проблемами громадськість вчитається в текст пропонованих Колесніченком новацій. Маючи великий досвід аналізу подібних документів, міг би написати критику, але хіба ж політики, які читають інформацію сайту Верховної ради про це не знають, а якщо знають, то чи здатні швидко і сильно зреагувати? Система громадського обговорення важливих законопроектів у сфері мови та української самобутності відсутня. Звісно, становище української мови не задовільняє нікого, але з іншого боку –трагедії немає. Навпаки, ми нарешті переконались , що держава, в будь-якому складі і формі, за українців мовне питання не вирішить. Подбати про мову може кожен українець особисто, якщо не буде байдужим, адже українці становлять більшість населення, автохтону частину суспільства. Про державу треба подбати так само, бо порятунок нації не можна довіряти тільки політикам, мусимо думати і діяти всією громадською силою і кожний особисто мусить якось діяти, відчувати відповідальність за долю мільйонів. За Колесніченком статус території поширення мови меншини (білоруська, болгарська, гагаузька, грецька, єврейська, кримськотатарська, молдавська, німецька, польська, російська, румунська, словацька та угорська) можуть визначати місцеві ради дуже швидко і просто. При цьому нікого не турбує документальне підтвердження національної приналежності громадянина, бо графа «національність» в паспорі досі відсутня і минулий уряд виправити цю проблему так і не зміг чи не встиг. Національним меншинам ця графа не потрібна, адже вони мають підтримку своїх національних держав, потужні правозахисні організації і нардепа Колесніченка. Етнічні українці не мають жодного документального свідчення про національність, не мають своєї правозахисної організації і свого україномовного Колесніченка, бо їхній захищає тільки російськомовних українців, залишаючи україномовних самих на себе у власній незалежній державі, на своїй, Богом даній землі. Єдиний, хто може втішити українців –це опозиційний уряд своєю паперовою програмою підтримки української мови. І на тому дякуємо в непростий час національного порятунку. Тепер ми знаємо – українці повинні надіятись тільки на Бога і не спати, подавати свій український голос, захищаючи в такий спосіб мову і дбаючи про добру для народу державу.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта