Звернемося до найбільш ранніх форм виробничої, економічної та суспільної організації, що існували ще на світанку людського розвитку – у первісній стадній спільноті. Переважним способом виробництва в той час могло бути тільки збирання підножної їжі, засновано на незалежних індивідуальних діях кожної особини. Крайня примітивність такого способу виробництва виключала необхідність виробничої організації і розподілу продуктів праці, а разом з ними існування виробничих та економічних відносин. Тим самим була обумовлена невиразність економічної організації первісної спільноти, котрій цілком відповідала невиразність організації суспільної.
Можна припустити, що і в тому, неосяжному історичному минулому існували способи добування їжі, для використання котрих вимагалася організована взаємодія двух та більше особин. Таким способом могло бути полювання на диких тварин, а тим більше – крупних. Тобто, вже тоді, хоч би й епізодично, здійснювалася колективна виробнича діяльність, яка викликала виникнення виробничих відносин і необхідність централізованого управління процесом виробництва. А відокремлені індивідуальні виробники, котрими були незалежні збирачі підножних харчів, перетворилися на час виробничої взаємодії в учасників спільної праці.
Однак найбільш значні зміни в укладі первісної спільноти були викликані необхідністю розподілу результатів спільної виробничої діяльності. Розподіл, котрий в той час міг бути тільки централізованим, обумовило виникнення економічних відносин, на основі якої утворилася організація суспільна у вигляді піраміди суспільної ієрархії, що була відображенням розподілу відносин панування і підкорення, які склалися в процесі з’ясування стосунків до результатів спільної праці шляхом насильства.
Вся історія людства є історією безперервної і жорстокої боротьби за переділ як результатів спільної виробничої діяльності, так і результатів суспільного виробництва в цілому.
Якщо виробнича організація охоплювала тільки учасників спільної виробничої діяльності, то організація суспільна – всіх учасників централізованого розподілу, котре здійснювалося, швидше за все, у вигляді такого свого різновиду, як розподіл одноосібний, на основі котрого виникла Її Величність Влада у якості форми людської самоорганізації.
Деякий час організована взаємодія і наступний розподіл продуктів праці відбувалися інколи, однак, виробнича, економічна і суспільна організація мала більш довгостроковий характер, зберігаючись від одного випадку до іншого, якщо часовий проміжок між ними не був занадто великим. Триваліше збереження організаційної структури мало значний практичний сенс, оскільки кожне нове її утворення супроводжувалося з’ясуванням стосунків шляхом насильства.
Через багаточисельність первісної спільноти, навіть найкрупнішої разової здобичі не вистачало на всіх, тому її розподіл відбувався серед більш-менш постійного кола особин, що найбільш тісно примикали до тієї чи іншої групи мисливців, всередині яких і відбувалися всі організаційні зміни. В цілому до укладу первісної спільноти ці зміни відносилися в тій мірі, в котрій сприяли її повній руйнації.
Нерівномірність розподіленої в різних групах здобичі часто-густо викликала міжгрупові усобиці, які сприяли утворенню більш жорстких і більш виразних групових організаційних структур. Однак, перевага кількості збираної їжі зберігало цілісність стадного суспільства. Коли колективна виробнича діяльність перетворилася на основне джерело харчів, і виникли несприятливі умови для всіх форм виробництва, нерівномірність недостатнього розподілу підвисила градус міжгрупових усобиць до критичної відмітки, і первісна стадна спільнота розпалася у відповідності до вже усталених незалежних джерел одноосібного розподілу. Тим самим людство здійснило перехід до наступного, вищого ступеня свого історичного розвитку, котрим явився первісно-суспільний стрій.
Економічна організація первісної спільноти ґрунтувалася на натуральному розподілі, котрий можна здійснити двома способами. Одним з них є повномасштабний некерований самовільний процес у економічних і суспільних стосунках, супроводжуваний розгулом насильства, і такий що закінчується неминучим розпадом первісної спільноти. Неприпустимість такого завершення є очевидною. Іншим, більш прийнятним способом натурального розподілу є розподіл одноосібний, що виключає виникнення некерованого самовільного процесу з усіма його наслідками, так як сам він завжди заснований на насильстві.
Утворення в складі спільноти декількох виробничих колективів було для неї критичним, бо кожний з них міг перетворитися на незалежне джерело одноосібного розподілу і відокремитися від усіх останніх. Щоб запобігти подібному результату необхідно було, аби відбулося відокремлення виробничої ієрархії від ієрархії суспільної, а єдиному розподілу підлягали продукти праці всіх виробничих колективів. Там, де це відбувалося, одноосібний розподіл перетворювався на централізований, котрим є одноосібне управління декількома джерелами розподілу. Ось так ускладнений розподіл обумовив виникнення і наступне розростання бюрократичного апарату.
Людина швидко усвідомила величезні переваги, надані йому правом одноосібного розподілу, а тому добивався володіння таким, використовуючи всі доступні йому засоби і способи, не оминаючи найжорстокіше насильство.
Якщо історія людства є історією неперервної і жорстокої боротьби за переділ як результатів спільної виробничої діяльності, так і результатів суспільного виробництва в цілому, то одночасно вона є історією боротьби за володіння правом одноосібного розподілу.
В процесі цієї боротьби, невіддільної від боротьби за владу, питання права одноосібного розподілу завжди вирішувалося за допомогою сили. Можна припустити, що її використання часто супроводжувалося значним поширенням насильства у громаді. Не викликає жодних сумнівів його величезна руйнівність для всіх сфер людської діяльності. Людство, либонь, ніколи б не вийшло зі стану дуже недалекого від своєї первісної дикості, якби не знайшло інші, більш прийнятні способи рішення питання про владу.
Першою знахідкою подібного роду виявилася спадкова монархія, що значно обмежила кількість можливих здобувачів влади, відвернувши виникнення не одного спалаху насильства у громаді. Тим самим людству вдалося уникнути значну кількість руйнівних потрясінь, незважаючи на те, що законні володарі престолу поклали непомірно багато на вівтар досягнення, зміцнення і поширення своєї могутності. Не відставали від них і законні спадкоємці престолу, примудряючись у своїх безкінечних сварах вигадувати інколи дуже тривалі й кровопролитні династичні війни. З часом і спадкова монархія виявилася надмірно обтяжливою для все більш зростаючої економічно незалежної частини суспільства. Її вперте прагнення позбавитися від сваволі надмірно централізованої влади викликало спочатку її часткове обмеження, а потім і повне усунення самодержавства.
Наступною знахідкою у вигляді ще більш прийнятного способу вирішення питання про владу стала демократична процедура, що являє собою суцільне обдурення. Однак і до теперішнього часу в багатьох випадках питання влади вирішується за допомогою насильства. Доведена до крайніх форм у вигляді повномасштабного некерованого самовільного процесу в економічних і суспільних відносинах, боротьба за владу несе страхітливі у своїй руйнівності наслідки для охопленої нею незалежної людської спільноти і її середовища мешкання.
Нерозривний зв’язок між розподілом і владою полягає в існуванні відповідності між централізацією розподілу і централізацією влади. Недостатньому ступеню централізації розподілу відповідає недостатній ступінь централізації влади і поширення в економічних і суспільних відносинах некерованого самовільного процесу. Оптимальному ступеню централізації розподілу відповідає оптимальний ступінь централізації влади. Надмірному ступеню централізації розподілу відповідає надмірний ступінь централізації влади. Тотальному централізованому розподілу сукупного результату суспільного виробництва відповідає тоталітарна влада. Хто веде боротьбу за володіння правом одноосібного розподілу – веде боротьбу за владу і навпаки. Хто розподіляє – той володарює і навпаки.
Очевидно, що розподіл є економічним еквівалентом політичної влади. Разом із тим влада, охоплюючи всю сукупність суспільних відносин, є непорівнянною з розподілом. Це означає, що розподіл являє собою одне, хоча мало чи не найбільш значуще, з усього розмаїття проявів влади.
Зовсім нескладно помітити, що будь-яким, відповідним одне одному ступеням централізації розподілу і влади завжди можна поставити у відповідність певну долю позаекономічного розподілу сукупного результату суспільного виробництва. Уже встановлена недостатність позаекономічного розподілу не дозволяє шукати можливість подальшого вдосконалення суспільної і економічної організації серед різноманітних відповідних одне одному ступенів централізації розподілу і влади. Між тим, свого часу капіталісти удосконалили для себе економічну і суспільну організацію, коли добилися економічної незалежності утвердженням недоторканності приватної власності.
Таким чином, рішення в області економічного розподілу, котре дозволить отримати більш якісну суспільну і економічну організацію, повинно припускати досягнення економічної незалежності всіх членів суспільства.
Однак завжди буде існувати необхідність звести до можливого мінімуму численні негативні наслідки необачної діяльності людини, яка має обмежені здібності на тлі непомірної думки про себе, незмінно погрішуючої якість і без того далекої від довершеності економічної і суспільної організації.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Звернемося до найбільш ранніх форм виробничої, економічної та суспільної організації, що існували ще на світанку людського розвитку – у первісній стадній спільноті. Переважним способом виробництва в той час могло бути тільки збирання підножної їжі, засновано на незалежних індивідуальних діях кожної особини. Крайня примітивність такого способу виробництва виключала необхідність виробничої організації і розподілу продуктів праці, а разом з ними існування виробничих та економічних відносин. Тим самим була обумовлена невиразність економічної організації первісної спільноти, котрій цілком відповідала невиразність організації суспільної.