Цього дня 65 років тому частини Південно-Західного фронту і загони народного ополчення залишили третю й останню лінію оборони Києва та відступили на лівий берег Дніпра.
Столицю України відразу зайняла німецька армія. Вона утримувала місто упродовж наступних 778 днів.
Мости за собою зруйнували
Іще перед відступом Червоної армії спеціальні групи підірвали у Києві вокзал, електростанції, склади палива та продовольства і вивели з ладу водогін.
А в п’ятницю 19 вересня 1941 року радянські частини залишили столицю, зруйнувавши за собою мости через Дніпро.
Очевидець того відступу, нині професор Елеонора Коваль згадує, як із сусідськими дітьми бігла на набережну на Поділ, щоб подивитися на переправу.
Війська рухалися до мостів і переправлялися дуже скупчено вже під ворожим бомбардуванням, пригадує вона: «Німці бомблять переправу, але не влучають, і рух не припиняється. Раптом на наших очах переповнений людьми міст злітає вгору і з гуркотом падає в воду».
За невиконання німецьких наказів – розстріл
Того ж дня до Києва вступили підрозділи 6-ї армії, що входила до німецької групи армій «Південь».
Із Подолу та з боку Бесарабки німецькі частини вийшли на Хрещатик і зайняли там найкращі будинки.
Упродовж кількох днів німецька військова комендатура запровадила у місті комендантську годину і трудову повинність, заборонила перебування у Києві мешканців інших міст, наказала киянам здати зброю, боєприпаси, протигази, радіоприймачі та запаси продуктів.
Тих, хто не виконав наказів комендатури, очікував розстріл.
А все ж корінний киянин Ігор Денисенко згадує, що спершу люди почувалися ще непогано. Але то було лише на початку окупації.
Далі ж становище погіршувалося, люди ставали все настороженіші, а німці справляли дедалі тяжче враження, каже він: «Переломним моментом був наказ про видачу євреїв. Після цього почався відлік у протилежний бік».
Помста після відступу
24 вересня у будинках на Хрещатику почали вибухати міни, закладені радянськими саперами напередодні відступу Червоної армії.
О 16-й годині першим був зруйнований один із найкрасивіших у місті чотириповерховий будинок на розі Хрещатика та вулиці Прорізної. Наступні вибухи зруйнували більшість будинків на Хрещатику та прилеглих вулицях.
Центр міста на два тижні перетворився на величезне вогнище. Вибухи тривали до 28 вересня.
А наступного дня у Бабиному Яру нацисти почали розстрілювати єврейське населення Києва.
Романові і Володимиру - обом. Громадська самоорганізація як суспільне явище була і є. І буде. Нема потреби її створювати. Майдан - один з проявів цього ПОСТІЙНОГО процесу в нації. Нема потреби створювати температуру пацієнту, достаньо її виміряти або відчути....››› Fisher7| 07.01.2009, 22:24
Шановна, пані Ніно!
Щиро вітаю Вас з Різдвом Христовим!
Щастя і здоров`я і Божої любові!
Хочу подарувати Вам кілька нових пісень:
РАДІСТЬ МОЯ, УКРАЇНО!
Я не шукаю Україну –
Вона у дітях і в мені.
Історію Руси величну
В казковім бачу я у сні.
Про...››› Володимир Мангов| 07.01.2009, 20:57
Романові.
Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було.
Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською...››› Fisher7| 07.01.2009, 18:59
Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і...››› Роман| 05.01.2009, 02:01
Для fisher7
Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю...››› Роман| 05.01.2009, 01:38
Інші публікації на цю тему
«Свічка пам 'яті» Програма заходів за участю Президента України В.А.Ющенка у зв’язку з 75-ми...
Три Голодомори За останні роки в Україні побачило світ чимало праць, присвячених жертвам...