З того часу, як люди усвідомили необхідність жити в організованих співтовариствах, вони створили різні форми управління для забезпечення діяльності цих співтовариств. Сьогодні вважається, що краще всього інтереси і устремління як окремих людей, так і народів в цілому виражаються через демократію. Дійсно, хоча ця система недосконала і має багато слабких сторін, в даний час саме демократичні суспільства краще за інші дотримують права Людини, які проголошені в Загальній декларації. Разом з тим, якщо дотримання прав окремої людини і є основою будь-якої демократії, то будь-яка демократія, яка не забезпечує пошани до відповідних обов'язків, містить в собі насіння занепаду і сприяє появі диктатури. Як показала історія, нормальне функціонування суспільства залежить від точної рівноваги між правами і обов'язками кожної людини. Коли така рівновага порушується, на рівні керівників або ж на рівні керованих, ситуацією заволодівають найбільш крайні форми тоталітаризму і занурюють народи в хаос і варварство (саме варварство, вульгарність є найбільшою небезпекою України і Світу сьогодні) . На зорі XXI століття ми констатуємо, що в країнах, де демократія встановилася вже давно, права громадян превалюють над їх обов'язками, і рівновага між правами і обов'язками, якщо ще і не порушена, то вже знаходиться під загрозою. Побоюючись, що така втрата рівноваги в цих країнах, зокрема і в Україні, може посилюватися і призвести до регресу людини, ми пропонуємо цю Декларацію обов'язків Людини увазі тих, хто розділяє нашу стурбованість.
Декларація
Стаття 1: Кожна людина має своїм обов’язком безумовно поважати права Людини, визначені в Загальній декларації прав.
Стаття 2: Кожна людина має своїм обов’язком поважати самого себе і не принижувати своє тіло або свідомість поведінкою і практиками, що завдають збитку його гідності і його благу.
Стаття 3: Кожна людина має своїм обов’язком поважати іншу людину, незалежно від його раси, статі, віросповідання, соціального класу, приналежності і будь-якого іншого елементу відмінності.
Стаття 4: Кожна людина має своїм обов’язком дотримуватись законів країни проживання, які засновані на пошані його найприродніших прав.
Стаття 5: Кожна людина має своїм обов’язком поважати віросповідання і політичні переконання іншого, якщо вони не завдають шкоди ні людині, ні суспільству.
Стаття 6: Кожна людина має своїм обов’язком бути доброзичливою в своїх думках, словах і вчинках, щоб бути в суспільстві знаряддям миру і прикладом для інших.
Стаття 7: Кожна людина, будучи у віці і стані, що дозволяють йому працювати, має своїм обов’язком робити це, чи то для задоволення своїх потреб або потреб своєї сім'ї, для блага суспільства, для реалізації себе як особистості або ж для того, щоб просто не погрузнути в неробстві.
Стаття 8: Кожна людина, на якій лежить відповідальність за виховання дитини, має своїм обов’язком виховати у ній мужність, терпимість, ненасильство, великодушність і, в цілому, якості, які зроблять його шанованим і відповідальним дорослим.
Стаття 9: Кожна людина має своїм обов’язком надавати допомогу тим, хто знаходиться в небезпеці, безпосередньо або ж роблячи необхідне для залучення призначених для такої допомоги осіб.
Стаття 10: Кожна людина має своїм обов’язком вважати все людство своєю сім'єю і поступати скрізь і в усіх обставинах як громадянин світу, вважаючи гуманізм основою своєї поведінки і своєї філософії.
Стаття 11: Кожна людина має своїм обов’язком поважати чуже майно як приватне, так і суспільне, як індивідуальне, так і колективне.
Стаття 12: Кожна людина має своїм обов’язком поважати людське життя і вважати його найбільшою коштовністю в світі.
Стаття 13: Кожна людина має своїм обов’язком поважати природу і зберігати її, щоб сучасне і прийдешне покоління могло користуватися її благами і відноситися до неї як до загальної спадщини.
Стаття 14: Кожна людина має своїм обов’язком поважати тварин і відноситися до них як до створінь не лише живих, але й наділених свідомістю і почуттями.
Епілог Якби всі люди виконували те, що вони мають своїм обов’язком, то мало б залишилося прав, здійснення яких потрібно було б вимагати, тому що кожен отримував би належну пошану і міг би щасливо жити в суспільстві. Тому кожна демократія не повинна обмежуватися проголошенням "Держави права" , тому що рівновага, про яку говорилося в Пролозі, не може бути збережена. Край необхідно, щоб вона проголошувала також і "Державу обов’язку", щоб кожен громадянин проявляв у своїй поведінці усе краще з того, що має Людина. Лише опираючись на ці два стовпи, цивілізація зможе заслужено називатися людством.
Стаття 2: Кожна людина має своїм обов’язком поважати самого себе і не принижувати своє тіло або свідомість поведінкою і практиками, що завдають збитку його гідності і його благу. - Людина не обирає своє життя і тіло, тому має право розпоряджатися власним життям і тілом відповідно до власних уподобань. Але людина, шкодячи собі, не маж права шкодити іншій людині без її на те згоди.
Стаття 4: Кожна людина має своїм обов’язком дотримуватись законів країни проживання, які засновані на пошані його найприродніших прав. - А якщо ці закони не такі?
Стаття 6: Кожна людина має своїм обов’язком бути доброзичливою в своїх думках, словах і вчинках, щоб бути в суспільстві знаряддям миру і прикладом для інших. - Така доброзичливість завела Європу в духовну кризу в XIX ст. Людина має бути перш за все чесною, а не доброзичливою, бо доброзичливість - це шар, який може приховувати страшні речі. Термін варто було б замінити на "ввічливість".
Стаття 12: Кожна людина має своїм обов’язком поважати людське життя і вважати його найбільшою коштовністю в світі. - Щодо поваги - безперечно, але чи саме життя є коштовністю? Якщо життя є найвища цінність, то чому його віддають за щось? Значить, є речі, цінніші за життя, а життя - то лише монета, якою можна заплатити?
Останні дві статті - беззаперечні. Але в цілому це черговий кодекс, що заперечує конфліктну природу буття й намагається примирити все з усім, що не просто неможливо, але й шкідливо, бо створює комплекси, що гнояться всередині людей і суспільств, а потім виливаються в життя світовими війнами. Людей не можна примиряти, їх треба учити правильно вести конфлікти й розуміти їх сенс. Ці узагальнені зобов'язання - благі наміри, якими зазвичай вистилають дорогу в усім відоме місце, тому треба думати значно ширше і глибше, а не сліпо чіплятися за давні моральні кодекси, вважаючи їх непохитними та єдино вірними.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
