«У серпні цього року світове українство з'їжджається до Києва на черговий конгрес – свій Всеукраїнський синод. Про що будемо говорити?» – з таким риторичним запитанням звертається до українського загалу у своїй публікації в УП Мирослава Роздольська, член Спілки журналістів України і Північної Америки, голова Всеамериканської громадської організації "Нова Українська Хвиля".
В Україні світовий збір українства давно сприймається без колишнього пієтету. Зібравшись на цей конгрес, українці всього світу знову говоритимуть про українську корумповану державу і подумки жалітимуть нас, в Україні сущих. Приймуть ухвалу, напишуть відозви і стандартні звернення до влади. Буде добра нагода обмінятись особистим баченням ідеалу України, красивими і сакралізованими ілюзіями.
Відбувається марне возведення української мрії у форму вірування і згадалось, як пані Роздольська назвала конгрес українців Всеукраїнським синодом. Українці в Україні, вже не мають ілюзій, вони цим давно перехворіли. Наші представники з чемності ще будуть підтримувати ідеалізм діаспори, бо діаспора зберігається завдяки існуванню хоча б ідеалу України. Якщо ж діаспора справді хоче допомогти українцям в Україні, вона мусить сприймати наше життя без ідеалу та ілюзій. Пора нам дивитися глибше і не марнувати час на те, що є вторинним або плаває на поверхні інформаційного болота світу.
Українці повинні говорити лише з українцями, а не з владою, партійними лідерами чи президентом. Є реальність – етнічні українці в Україні не мають достатньо організованої сили, щоб виконати місію державного самовизначення у вже проголошеній державі, тому неухильно втрачають функцію автохтонів і, як діаспора на рідній землі, починають швидко асимілюватись в російськомовне населення. Нація має еліту, здатну впоратися з проблемами, але вона штучно відсторонена від впливу на політику і владу, заблокована інформаційно. Є надія, що з цим зможе впоратись молоде покоління українців і ми вкотре готові перекласти вирішення проблем нації на плечі молодих.
Не варто сподіватись і на особливу живучість української нації – ми достеменно не певні, що так буде в принципово нових умовах ХХІ століття, в добу тотальної інформаційної війни , світового фінансового шулерства, фарисейства та випробування Віри. Цей час буде важким навіть для сильних націй світу. Нам трохи не пощастило – в такий час ми були початково слабкі і світ, в тому числі Росія, цим безумовно скористався.
Чинники, які діють проти автохтонів-українців, мають переважно зовнішнє походження. Основні з них: центральне телебачення і ЗМІ, чужі ерзац- громадські структури грантоїдного типу, зовнішня протидія самоорганізації автохтонів під прапором боротьби за загальнолюдські вартості, культивування загальної бідності українського етнічного населення як способу приглушення громадської і політичної активності автохтонів. Все інше є похідним і спостерігається на поверхні громадського життя як системне і нахабне руйнування самобутності етнічних українців, корумпована система влади, економічні проблеми і зневіра населення.
Треба мати на увазі, що національною ідеєю більшості історично давніх і стабільних держав є збереження високого стандарту життя за рахунок одержання економічної вигоди в конкуренції з такими державами, як наша. За правилом конкуренції їхня національна ідея завжди буде намагатись щодня і щогодини домінувати та інформаційно поборювати нашу національну ідею, працюючи виключно на ослаблення етнічних українців. Ми звикли сперечатись про формулу національної ідеї, маючи на увазі Україну майбутнього, але справжня і діюча ідея нації – це ідея сьогоднішнього дня. Такою ідеєю може бути тільки наступальне подолання зовнішнього негативного впливу з метою якнайшвидшого відновлення державницької ролі автохтонів. Цим правилом щодня повинен керуватись кожен етнічний українець в Україні і світі, кожен громадянин держави, незалежно від етнічного походження.
Громадянин може не бути етнічним українцем і любити своє, але бажання мати високу якість життя в сильній державі зобов’язує його шанувати державну мову і дбати про пріоритет українського в Україні. Діаспора має суто духовний мотив підтримати автохтонів – це родова спорідненість і бажання одержати почуття задоволення українськими справами та гордості за світовий імідж України. Отже, якщо всім миром допоможемо автохтонам відновити нормальне положення в суспільстві, буде сильна держава і водночас збережеться сильна світова діаспора.
Чим може допомогти діаспора? Перше – наполягти на прийнятті всім світовим українством єдиної сучасної формули національної ідеї – відновлення державницької сили автохтонів в Україні і надалі припинити всякі дискусії на цю тему. Друге – скласти план негайної і щоденної реалізації національної ідеї на рівні української організації і простого українця. За висловом Григорія Сковороди, для повернення родючості яблуні її не треба вчити родити яблука – достатньо відігнати від її коріння свиней. Отже йдеться про зменшення та урівноваження негативних чинників, які ослаблюють автохтонне населення України. Третє – всіляко підтримувати автентичні громадські структури українців, допомагаючи їм стати потужними, сучасними інформаційно-соціальними чинниками впливу в Україні і світі.
Водночас діаспора має змогу протидіяти руйнуванню громадського життя автохтонів, виступаючи проти тих іноземних і міжнародних структур, які негативно сприймають ключову роль автохтонів у становленні громадянського суспільства України. Діаспора може допомогти стати на ноги нашим газетам та інформаційним центрам, може допомогти створити окрему світову мережу інформаційного спілкування українців, аналітичні і правозахисні центри українства. Зрештою, можна приїхати в Україну, щоб стати маленьким інвестором для осередку українства – села, стати наочним пропагандистом сучасного господарювання на землі і справжньої, сучасної кооперації.
Що б ми не говорили, а бідний українець зі своєю мовою і місією автохтона завжди буде відсторонений від держави, а заможний українець – це вже на сімдесят відсотків сильний автохтон – дбайливий господар землі, виборчий голос якого не продається, а має силу закону.
Зараз українці в стані цілковитої інформаційної поразки і в полоні неукраїнського за суттю центрального телебачення. Інформаційний простір переважно працює проти сприйняття суспільством відповідальної державотворчої ролі автохтонів, навіть згадування цього слова під негласним табу. Не ведеться пояснення ролі автохтонів в українській державі. Не говориться, що автохтони не загрожують етносам, не мають жодних переваг перед громадянами будь-якого етнічного походження, але несуть найбільшу моральну відповідальність перед суспільством за державу і за пріоритет національних інтересів.
Наше інформаційно дезорієнтоване суспільство, замість підтримувати автохтонів, зазвичай працює проти або байдуже толерує штучне відчуження етнічних українців від держави. Тому Україна демонструє ідеальний взірець інформаційної поразки – суспільство дозволяє руйнувати те, що є основою його сили і благополуччя – цінності автохтонів, тобто працює проти себе. Не дивно, що етнічні українці не мають достатньо сили, щоб подолати потужну світову пропаганду і реалізувати власну відповідальну місію, заради чого, власне, проголошена самостійність України.
Інформаційна поразка настільки глибока, що навіть в середовищі автохтонів немає достатнього розуміння власної ролі і відповідальності перед суспільством. Єдиний вихід – розказувати українцям правду. Тим, хто не почує, однозначно допоможе випробування нині діючою владою. Якщо ж українці і громадяни держави прозріють, вони побачать, що ними нахабно маніпулюють, змушуючи діяти проти власних інтересів для чужої вигоди. Тільки тоді почнеться потужний процес повернення українцями свого місця в державі і суспільстві.
Безумовно це викличе потужні антиукраїнські дії в світі, передовсім з боку керівництва Росії. Саме в цей момент світове українство може допомогти українцям в Україні, виступивши єдиним світовим фронтом інформаційного захисту українства у державах перебування. Повернути український етнос на власне місце в державі – це найголовніше завдання всього світового українства. Кожен день зволікання і пустих розмов зменшує шанси зробити це мирно і в демократичний спосіб. Від сучасного покоління світового українства, включно з українцями краю, залежить чи впаде інформаційне задурманення суспільства вже сьогодні і Україна після двадцятирічного важкого випробування стане на шлях розвитку сильної національної держави. Якщо світовий конгрес українців зможе мобілізувати всіх українців світу на дію повернення собі ролі автохтонів в Україні, він справді буде знаковим.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
