Мистецтво – то далеко не тільки художня діяльність. Не тільки музика. Всі ремесла варті цього звання у своєму розвиткові. Коли рука людини «набивається», око «загострюється», рух стає тонким і точним – виникає краса, божественне протікання життя, яке дає світу плід – витвір, врожай, страву, музичний інструмент тощо. І найкраще для майстра – то бачити, як його праця діє, як його витворами з удячністю користуються, як виплекані ним тварини граються на сонечку.  ›››

Політика завжди там, де відбуваються зіткнення людських інтересів, котрі безсильна розрішити будь-яка природнича наука, бо навіть найбільш фундаментальна з них вивчає не більше, ніж зіткнення матеріальних об’єктів. З’ясувати можливість прийнятного рішення численних протиріч у людському суспільстві повинна була б така суспільна наука, як політична економія, однак введення в псевдонауковий оберт Короткого курсу пролетарської політекономії надовго призупинило її власний розвиток.  ›››

Розглядати процес соціального відродження треба як мінімум з двох боків – перший: поле дій, проявлень певного роду мислення - і другий: розвиток самого мислення, тобто свідомості.  ›››

Високе мистецтво – це круто, але якість повсякденності задає мистецтво вжиткове і вуличне, тому що саме вони формують найближче оточення людей. Буття формує свідомість, тому якщо ми будемо жити в сірих і нудних палітрах залізобетонних лабіринтів, то й самі будемо сірими й нудними… і залізобетонними. Але може і свідомість підлаштувати буття під себе, людина може розфарбувати стіни кольорами веселки, посадити дерево і змайструвати щось цікаве. Таким чином вона оточить себе гарними і розумними предметами, які або просто принесуть задоволення, або ще й нагадають про якісь важливі в житті речі.  ›››

Трохи раніше на Порталі українця з’явилася публікація доктора юридичних наук, професора Олександра Миколайовича Костенка «Як нам вийти на шлях соціального прогресу? Про роль суспільних наук у модернізації України». Сьогодні ми публікуємо матеріал, де пан Олександр розповів, чому він дійшов саме таких висновків про причини сучасного стану нашого суспільного життя та шляхи його покращення, чому корупцію неможливо подолати законодавчим чи навіть карним шляхом, чому краще заробляти гроші чесним шляхом і неможна вимагати низької ціни на газ. Все це стосується соціальної культури громадян, все це крутиться навколо головної відповіді на питання «що і як нам треба змінити, щоби жити стало краще».  ›››

Світ розмовляє з нами. Ми постійно ведемо з ним діалог.
Спілкується зі світом тіло, коли відчуває зміну температури, освітлення, запахи речовин, дихає, торкається. Мільйони рецепторів удень і вночі слухають голос навколишнього. Спілкується зі світом і наша психіка, або ж – душа. Ті самі впливи, які відчуває тіло, формують певні комбінації, структури. Так народжується те, що ми звемо «інформація». Пам’ять накопичує впливи, формує образи, на основі образів виникають емоції, зрештою, емоції народжують відповіді світу – творчість.  ›››

З того часу, як люди усвідомили необхідність жити в організованих співтовариствах, вони створили різні форми управління для забезпечення діяльності цих співтовариств. Сьогодні вважається, що краще всього інтереси і устремління як окремих людей, так і народів в цілому виражаються через демократію...  ›››

Гідність – таке просте слово, а за ним стоїть така складна світобудова. Відстоювати свою гідність, зберігати гідність, дотриматися гідности, відповісти з гідністю…Отже гідність – цнота самозахисна і тиха. На неї наступає нечестива сила, яка може – ображати гідність, зневажати гідність, не рахуватися з гідністю…  ›››

Є люди, яких годиться вважати взірцем, прислухатися до їхньої думки і цитувати при нагоді їхні праці. Легендам нашого часу не слід помилятися. Але молоді завжди притаманно сперечатися, не погоджуватися з канонами і ставити під сумнів думку авторитетів. Нещодавно, на презентації книжок видавництва «Смолоскип» з нагоди 100-річчя Івана Багряного та Олени Теліги, молодь вразив виступ доктора філософії, колишнього політв'язня Євгена Сверстюка. Він залюблено відгукувався про еліту 1930-х років і заперечував існування хоча б трішки подібних сучасників. Філософ із плеяди шістдесятників вважає, що сьогодні немає націоналістів. Я не можу з цим погодитися, бо знаю таких особисто. Та невже сперечатимуся з самим Євгеном Сверстюком?  ›››

Український інформаційний простір у широкому розумінні – це наші знання про себе і наші знання про своє історичне покликання. Без усвідомлення свого покликання – на грані двох світів – розмови про національну ідею – тільки балачки. У високих українських особистостях засвітилася свідомість того призначення. Але дрібна маса казала, що то міраж, практично непридатний.  ›››