Народну артистку України, актрису київського Молодого театру Тамару Яценко хтось доволі точно охарактеризував як Фаїну Раневську, Нонну Мордюкову і Вуппі Голдберг в одній особі. Зрозуміло, що це порівняння – не зазіхання на славу згаданих кінолегенд, натомість воно є свідченням різнобарвності, різноплановості нашої співвітчизниці, якій підвладні гротеск, буфонада, фарс і... трагізм.  ›››

Чи замислюється хто-небудь про те, чий «закадровий» голос розповідає нам про природу, спорт, історію чи культуру? Або чиїм голосом розмовляють такі кінозірки, як Аль Пачино, Кіану Рівз, Міккі Рурк? Або ж хто озвучує небагатослівного детектива Пуаро чи говіркого лейтенанта Коломбо? Я вже не кажу про численних героїв телесеріалів. Щоразу цей голос ніби інакший: то він оксамитовий, ніжний і добрий, то жорсткий, металевий і злий, то це голос коханця, то бандита, то він втомлено-старий, то бадьоро-молодий... Та найдивніше, що часто цей голос належить одній людині, актору Владиславу Пупкову, до такої міри енергійному і сонячному, що абсолютно не віриться – йому виповнюється сімдесят років! Ми, звісно, приєднуємося до вітань і бажаємо ювілярові здоров'я і примноження здобутків.  ›››

Дорогі друзі, маємо приємність запросити Вас на відкриту лекцію пана Мирослава Мариновича під назвою "Публічна сфера та релігійні цінності", шо відбудеться 21 тарвня о 19.30 у приміщенні церкви
Св. Василія Великого (Вознесенський узвіз, 7).  ›››

Що треба для того, аби стати видатним гітаристом сучасності? Виявляється, бажано народитись у Грузії, вирости в Україні (закінчити вісім класів 56-ї середньої київської школи), затим вивчитися у Батумському морехідному училищі й плавати по морях-океанах. Але, закохавшись в українку, знову повернутися до Києва і потрапити під крило знаменитого джазового майстра-вчителя Володимира Молоткова. Із цього біографічного «коктейлю», ніби джин, випурхнув самородок Сергій Чантурія, котрий не тільки влучив у п'ятірку кращих гітаристів колишнього СРСР, а й зміцнив своє реноме, виступаючи на одній сцені з грандами світової джаз– і рок-культури.  ›››

Сьогоднішнього нашого гостя Юрія Кочевенка добре знають у багатьох театральних містах СНД, хоча він своїм улюбленим «причалом» вважає театр імені І. Франка, у якому режисер почувається найбільш комфортно. У його послужному списку – рівно п'ятдесят поставлених спектаклів, і Юрій Кочевенко твердо вірить у те, що їхнє число значно збільшиться.  ›››

Якщо спробувати визначити найхарактерніші риси народної артистки України Ольги Сумської, то про неї, на мій погляд, можна сказати так: вона універсальна, всюдисуща і авантюрна.  ›››

Тримайся, Європко, і дякуй, що не лише від монголо-татар тебе врятували, а подарували тобі серед твоїх «сутінків богів» іще й витоки найславетнішої течії. Та Україна, на жаль, майже нічого про себе не знає в масі своїй, аби її шлях був точнішим й ефективнішим. Чому з майок не лише кубинських чи колумбійських, але й наших молодиків дивиться на нас зображення Че Гевари, а не Василя Стуса чи, припустімо, В’ячеслава Чорновола? Варто про це задуматись. Адже є нам чим пишатись, якщо є знання!  ›››

Дмитра Александрова, можна відрекомендувати так: киянин харківського походження, успішний джазмен із консерваторською освітою, лідер відомих джазових колективів «Схід-Side», «Кактус Фреш», «Kyiv Salsa Kings», «UpSide3», учасник безлічі музичних проектів, концертів, фестивалів, на яких грав з плеядою вітчизняних і зарубіжних зірок. Концертну діяльність здійснював у Росії, Великій Британії, Іспанії, Польщі, Литві, Німеччині тощо. Пише і аранжує музику, викладає. Яким є Дмитро Александров як людина у безпосередньому спілкуванні. Він не полюбляє понти, панібратство, водночас простий і не зірковий. А ще саркастичний, делікатний, веселий, сумний, тобто мінливий за настроєм, може врізати правду-матку в очі й через п’ять хвилин бути ліричним.  ›››

Про таку, як Оксана Пушенко колись би сказали: комсомолка, студентка, красуня. Хоча часи і звичаї докорінно змінилися, вона, мов комсомолка, цілеспрямована, завзята і життєлюбна; студентство позаду, але дух пізнання ще більше посилився; красунею вона була, є і буде, причому з присмаком (вибачте за гастрономічність) терпкої екзотики.  ›››

4 березня композиторові Володимиру Івасюкові виповнилося б 60… Він написав понад 100 пісень, котрі співають і нині. А у травні мине 30 років, відколи не стало автора «Червоної рути». Генеральна прокуратура місяць тому поновила справу загадкової загибелі Івасюка.  ›››