Богдан Бенюк – це акумулятор, генератор, калейдоскоп і магніт одночасно. Провідний актор театру імені І.Франка, президент театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв», учасник постановок в інших театрах, кіноартист, котрий зіграв у понад півсотні фільмів, телеведучий, шоумен, голова Української діабетичної федерації, одна з ключових фігур Всеукраїнського об'єднання “Свобода”... Богдан Бенюк здатен зіграти все: бравого солдата Швейка, Кота Бегемота, Москаля-чарiвника, Отелло, Яго, Дездемону, Крихітку Цахес, Карася...
›››
Укотре з превеликим подивом вигукуєш: «До чого ж світ чарівно влаштований!». Найнесповідимішим чином ти знаходиш у морському піску алмазну піщину, а в стозі сіна - золоту голку. Ще в сімдесятих я звернув увагу на ім'я іскрометного незнайомця Леоніда Сухорукова – його публікаціями рясніли «Літературна газета», «Перець, «Крокодил», я з цікавістю розглядав його алмазні “рукотворні” піщини – афоризми. І раптом – о диво! – зустрічаю їхнього автора на Міжнародному етнографічному історико-культурному фестивалі «Хортиця єднає Україну».
›››
Спілкувалась тьотя Алла з юними глядачами українською мовою, бо вважала, що 13 хвилин дитячої казки з екрану важать для виховання в дітях почуття національної гідності більше, ніж годинні лекції. «Мову не можна нав'язувати – це спричинить агресію. Любов до слова потрібно виховувати через культуру, насамперед через хорошу пісню, цікаві вистави, мультфільми»,– вважає Алла Мігай.
›››
Прийнято вважати, що художник живе у своєму світі ілюзій і далеко не завжди зважає на те, що навколо. А, може, якраз навпаки? Його реальність більш справжня, ніж наша, адже вона там, десь поруч з горніми світами, у пануванні гармонії Вищого розуму.
›››
Михайло Воронін – не просто людина, це концерн, що тримається на плечах нібито звичайного кравця, який почав свій шлях з «двома грошами надії» у кишенях. Це рідкісний, феноменальний випадок, коли людина не тільки «сама себе зробила», а й перетворила своє ім'я на бренд, відомий у всьому світі.
›››
Невгамовний Олександр Краснопєвцев консолідує і об’єднує, його нове дітище (утім, він вважає себе рівним серед п'яти співзасновників) – Київська благодійна АРТ-асоціація „Золота палітра” об'єднує представників творчої інтелігенції, відомих українських художників з різних регіонів України, талановиту молодь. Головна мета – розвиток і продовження традицій українського мистецтва, реабілітація художників-інвалідів, учасників бойових дій, ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, дітей війни. Члени асоціації працюють з тяжко хворими дітьми, навчаючи їх основам живопису. Це ж який треба мати для цього запас оптимізму!
›››
Коли йдеться про справжнє мистецтво, часто саме негативні образи у художніх творах справляють більш лікувальний ефект, ніж правильні позитивні персонажі. У читача і глядача виникає реакція: «Та ні, таким негідником я не хочу бути». Є, звісно, дивакуваті незграбні добряки, які не тільки приваблюють чарівністю і почуттям справедливості, а й спонукають до наслідування.
›››
У космічному Левкові Колодубі поєдналися трагізм епохи і оптимізм натури (напевно, це – головна ознака геніальності). На його долю випали неабиякі випробування: голодомор і репресії рідних (у 30-ті), воєнне лихоліття (у 40-ві), трагічне змужніння (у перші повоєнні), «хрущовська відлига» (у 60-ті), брежнєвський застій і маразм (у 70-80-ті), горбачовська «катастройка», буремні дев'яності, вакханальний період української незалежності й самостійності... Навіть уявити важко, скільки Лев Миколайович бачив, пережив і відобразив!
›››
Вельми складно віднайти в українському музичному просторі таку одночасно різну, цілісну й плідну авторку-співачку як Марія Бурмака. Десять її альбомів – це дивовижно різні грані однієї особистості, котра ніби сполучає в собі кристал, дзеркало і збільшувальне скло: певна якість превалює в залежності від власного емоційного стану і ситуації в соціумі.
›››