Останні події, в ході яких, Донецьк, Харків, Луганськ, Дніпропетровськ, Севастополь одержали «другу офіційну» мову російську, викликають розчулення і радість російських політиків, що мріють про відновлення Росії в її «історичних межах». Україні завжди відводилося «почесне» місце серед питань державної важливості. Після зміни зовнішнього курсу Києвом, Кремль всі свої сили кинув на «повернення блудного сина» в рідні пенати. У роки президентства Л. Д. Кучми, в Москві «українське питання» не було хворим, оскільки Україна хоч і заявляла про європейську інтеграцію, але реальних кроків не робила, залишаючись «васалом» Росії. Тепер на політичному просторі СНД багато що змінилося. Росія поступово втрачає вплив при цьому, намагаючись знайти союзників в особі «невизнаних» республік Придністров'я, Абхазія, Південна Осетія. Тим часом керівництво України і Грузії проводять політику по виведенню російських баз зі своїх територій. Цікавим є той факт, що ніякий шантаж у вигляді торгових ембарго і підвищенні цін на енергоносії не можуть примусити змінити курс сусідів.
У наявності безпорадність Росії у області дипломатії і геополітики. Маючи величезний стратегічний потенціал, російська влада не може його акумулювати і вигідно реалізувати для держави. Тому щоб у майбутнього виборця не склалася думка про безпорадність політичних сил, що знаходяться біля керма країни, увага людей перекладається на малозначні «перемоги».
Ті політичні сили, які «відстоюють» російську мову в Україні, просто використовують популістські гасла і московські гроші ради отримання влади, не проводячи справжніх перетворень. Подивившись із сторони можна зробити висновок, що Росію водять за ніс.
У свою чергу Кремль «годує» обіцянками про захист співвітчизників за кордоном російський народ. Окрім гучних заяв, декларацій і гасел, ніяких заходів в цій області не було проведено. Про права росіян згадують в Кремлі тільки тоді, коли це вигідно вузьким колам заради своєї вигоди. Варто пригадати як президент В. В. Путін «випадково» забув про росіян в Туркменістані, тільки тому, що був підписаний вигідний для «Газпрому» «газовий контракт». У Росії завжди любили створити видимість того, як «щось робиться».
Тепер «прокремлівські» ЗМІ роздуватимуть тему про те, як сьогоднішня російська влада, не дивлячись на заборони, зуміла відстояти права росіян на свою мову в Україні. Мовляв, «ми показали «кузькину матір» цим помаранчевим».
Проте це жодним чином не підняло авторитет Росії на міжнародній арені, оскільки вона поводиться зовсім не гнучко, а, навпаки, грубо і неотесане, як клишоногий ведмідь. Все хто говорив на українському і далі продовжить їм користуватися, а хто російським, так само не змінить своїх пристрастей. Але ті, хто до цього моменту займав нейтральну позицію, примусить задуматися, оскільки зачепить національне почуття гордості. «Як таке може бути, щоб якийсь дядько з Москви указував мені на якій мові говорити?» - поставить собі справедливе питання вільний громадянин незалежної України.
На жаль, на тлі системної кризи в Росії хтось намагається відвернути увагу рядових росіян на незначні і другорядні питання, що зовсім не стосуються їх благополуччя. Загравання в зовнішній політиці в збиток внутрішнім потребам країни вже розвалило Російську імперію і Радянський союз. Надалі така доля може наздогнати і Російську Федерацію.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Інші публікації на цю тему
07.01.2013, 19:24Стоп, смог! - історія Отже, почалося все зі смогу. Можна ігнорувати забруднення води – не так...
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
