29 травня вступає в силу Наказ №153 виданий Міністерством транспорту та зв’язку України „Про Порядок проведення державної реєстрації електронних інформаційних ресурсів”. В зв’язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся з питанням до політичних та медійних експертів: „Чи зможе держава встановити контроль над Інтернет-виданнями”?
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»): „Это невозможно. Многие Интернет-издания находятся совсем в другой зоне, и имеют адреса, позволяющие им функционировать независимо от государства. Но сама идея, идущая от Министерства транспорта и связи, больше похожа на планы, которые обычно присущи спецслужбам. И в этом смысле, так как Министр транспорта является одним из символов «оранжевой революции» [со всеми его плюсами и минусами], печально говорить о том, что в недрах самого большого демократа всегда может вырасти большой авторитарист. Что значит контролировать украинские Интернет-издания? Это, во-первых, скандал. Во-вторых, это не возможно. А, в-третьих, это говорит о том, что люди принимают решения, которые не возможно реализовать. И такой стиль, я думаю, бьет по всем министерствам”.
Віктор ШЛІНЧАК (головний редактор незалежного аналітичного агентства «Главред»): „Насправді «Главред» вже кілька разів піднімав питання про те, що електронним засобам масової інформації потрібна реєстрація. Єдине, що виникає питання, чому реєстрацію має проводити Міністерство транспорту та зв’язку? Насправді, мені здається, що цим питанням мало б займатися міністерство, яке проводить реєстрацію друкованих видань, тобто Держтелерадіо. Ми вже кілька разів, до речі, зверталися з ініціативою до Миколи Томенка, тоді ще голови парламентського Комітету з питань свободи слова та інформації, підготувати законопроект за яким би були внесені зміни до закону про засоби масової інформації [щоб електронні інформаційні ресурси значилися як засоби масової інформації]. По-перше, це відкривало б поле для діяльності, і ставило би всі засоби масової інформації в правове поле, скажімо, так само як в Росії. Що стосується цього наказу, то в мене особисто більше запитань ніж відповідей. І, в принципі, треба було б дуже добре проаналізувати, що дасть ця реєстрація конкретно для Міністерства транспорту та зв’язку. Чим воно допоможе Інтернет-виданням, коли все одно їм не надається статус засобів масової інформації. А сама по собі реєстрація, як самоціль, не має сенсу”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „З одного боку якась частина розкручених Інтернет-видань хотіла би урівнення в правах з своїми друкованими сородичами. Інакше виходить, що на брифінги влади друковані видання (незалежно від тиражу) акредитують, а до Інтернет-видань ставлення досі скептичне. Та і деякі соціальні пільги, так би мовити, «офіційні» журналісти мають, а інтернетчики - ні. От остання ідея влади - спростити візовий режим для журналістів з країнами ЄС, інтернетчики знову дискриміновані. Але є підстави думати, що влада хоче державної реєстрації Інтернет-видань аж ніяк не з благодійною місією. Інтернет зіграв достатньо помітну участь у перемозі «помаранчевих» на останніх виборах, і у деякого з владоможців могла з’явитися хибна думка спробувати контролювати Інтернет-простір. Не будемо скидати і фінансовий чинник. Адже Інтернет-виданя вже стають привабливими інвестиційно, а це значить, що кількість бажаючих контролювати їхні прибутки також збільшується. Принаймні деякі тези цього наказу, інакше як бажанням такого контролю, назвати не можна. Наприклад, з державної реєстрації можуть зняти за «інформацію, яка може зашкодити честі, гідності або діловій репутації окремих осіб». Так у нас за це можна всі Інтернет-газети позакривати. Бо кожен чиновник може потрактувати критику у свою адресу, як «спробу зашкодити діловій репутації», не кажучи вже про «честь і гідність». Або, аналогічний пункт щодо «інформації, що містить ненормативну лексику». Жоден чиновник поки що не створив такого переліку „ненормативної лексики”.
Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій): „Намагання влади встановити контроль над Інтернет-виданнями не є новим. Влада вже неодноразово робила несміливі кроки встановити ту чи іншу форму контролю над Інтернетом, але в той же час, мені здається, що розпорядження Міністерства транспорту та зв’язку, потрібно розглядати в двох площинах. З одного боку, це розпорядження є незаконним, оскільки у нас Інтернет не регламентується законодавчою базою, і сфера Інтернету навряд чи є тією сферою, яку потрібно регламентувати. Це був останній прихисток свободи слова. З іншого, це власне моральна площина, оскільки в даному випадку нова влада, і в тому числі і Міністр транспорту та зв’язку Євген Червоненко, зараз здійснюють наступ на свободу слова. А тут вже має бути поставлене запитання тими хто привів цю команду до влади”.
Сергій ДАЦЮК (консультант корпорації стратегічного консалтингу „Гардарика”): „Періодично в різних державах, починаючи з моменту появи Інтернет, з’являються чиновники-ідіоти, які періодично видають такі накази. Я відповідаю за свої слова. Чому ідіоти, я зараз поясню. Справа в тім, що Інтернет - це річ не схожа на паперові видання. По-перше, вона не є постійною. Якщо ви маєте книгу, то скільки б ви її не тримали в руках, ховали в шафі, вона не змінюється. ЇЇ можна зареєструвати, або не зареєструвати. Що таке зареєструвати ресурс? Це зареєструвати місце, зареєструвати домен, юридичну особу, яка його видає, зареєструвати їх погляди на життя. Що це означає? Сьогодні в мене Інтернет ресурс такий, а вже завтра він може бути на сто відсотків змінений. Що таке реєстрація? Це коли ви зареєстрували домен і поточний зміст ресурсу. Але коли ви зареєстрували поточний зміст, то це означає, що ви не зможете його змінювати. Чиновники-ідіоти просто не розуміють, що виконати такий наказ не можливо. В світі щодня з’являються тисячі так званих блогів, це Інтернет ресурс, який підтримується не просто приватними особами, а фізичними, такими як я. От я маю ресурс «Культурні провокації», і звичайно щось там у ньому чиновнику не сподобається (бо там є різні речі, в тому числі і з лайливими словами). Що це означає? Що він не зареєструє мені ресурс? Я завтра ж його зареєструю на сервері, який знаходиться скажімо у Фінляндії, і він буде так само доступний на території України. Це повна дурниця [маю на увазі Наказ]. Люди, які це роблять, є абсолютно некомпетентними в цьому питанні. Зверніть увагу, я не кажу про шкоду, про яку кажуть політичні сили, тому що шкоди ніякої не буде – цей наказ не буде працювати. Я готовий довести те, що люди які цим займаються некомпетентні, в будь-якому вигляді [у публічній сфері, на семінарі]. Я готовий пояснити цим людям, чому і як це сталося. Чому, і де саме, в якому місці у них відбувся ось такий пробій свідомості. Я хотів би попросити цих, і наступних чиновників, щоб вони не страждали ідіотизмом, а звернулися просто до досвіду. Навіть США, коли видали подібний акт у 1996 році, не змогли заборонити елементарних речей, тобто досягти того, щоб не було лайливих слів в Інтернет. США, найпотужніша країна світу, не змогли цього досягти, тому що з протестом виступили всі інтернетники [вони розмножили декларацію кіберпростору Джона Беррі Барлоу і цим все закінчилося], і США склали лапки. Що, Україна буде в тисячу перший раз наступати на ті ж самі граблі? Я звичайно не обстоюю того, щоб звільнити всіх чиновників з Мінтрансу, але, як мінімум, нехай звернуться до експертів. Це ж повна дурня, вже не говорячи про те, що реєстрація потребуватиме окремої служби, яка потребуватиме ста відсотків державного бюджету, щоб відслідкувати всі зареєстровані ресурси. А їх кількість буде зростати в геометричній прогресії. Це просто окремий державний апарат потрібно утримувати. Давайте прочитаємо пункт 1.1, який звучить так – Порядок установлює процедуру та умови проведення державної реєстрації електронних інформаційних ресурсів. Постає питання: що мали на увазі розробники цього Порядку? Всіх електронних інформаційних ресурсів, в тому числі й американських, французьких, чи тільки вітчизняних? Якщо тільки вітчизняних, то як вони відрізнятимуть їх від іноземних? За україномовністью? Але є канадські україномовні ресурси, є американські, тобто Гарвардські. З якої холери вони будуть реєструватися у нашому Міністерстві транспорту та зв’язку? Які є підстави для реєстрації, коли прописано просто «реєстрація електронних інформаційних ресурсів». Пункт 1.2 – дія цього Порядку поширюється на всіх власників електронних інформаційних ресурсів не залежно від форми власності. Що значить на всіх? На тих власників які проживають в Україні, чи за кордоном? Всі ці речі абсолютно не вияснені, і цей Порядок пройшов юридичну експертизу. Хто робив цю експертизу? Покажіть мені цього юриста, я хоч посміюся над ним”.
Віктор УКОЛОВ (головний редактор Інтернет видання «Інтернет-репортер»): „Держава не зможе встановити контроль над Інтернет-виданнями, тому що ми не дамо їй це зробити. Свого часу китайці пробували встановити контроль над Інтернетом. Китайцям це вдалося. Але Україна не тільки не є Росією, Україна не Китай. Це антидемократично. Нормативний акт, Наказ Міністерства транспорту та зв’язку, не може стояти вище закону про інформацію. Не допускається, згідно Конституції, звуження прав громадян нормативними підзаконними актами. Навіть не допускається звуження прав громадян законами. Є право громадян на інформацію. Крім того, ще потрібно розібратися чи підходить поняття засоби масової інформації до Інтернет-видань. Тому що на відміну від газет або телебачення, яке доносить інформацію до слухача чи читача не залежно від його волі, Інтернет-видання є обраними засобами масової інформації. Для того, щоб прочитати ту чи іншу новину потрібно її спочатку знайти, вибрати і «клікнути» на неї. Вас ніхто не примушує це читати з перших рядків. Не йди на цей сайт, і ніяких проблем. Навіть в цьому наказі не є обов’язковою реєстрація для приватних засобів масової інформації. Він передбачає обов’язкову реєстрацію лише для державних сайтів, інформаційних ресурсів. Я би сказав, що все одно це є антидемократичний наказ, тому що він стосується прив’язки терміну засоби масової інформації до Інтернет-видань. На цю тему потрібно ще подискутувати у Парламенті, перш ніж робити такі голосні заяви. А якби хоч написали, що реєстрація є обов’язковою, то українці б відповіли асиметрично, іншими словами [простою народною мовою] «з дулею в кишені». Десятки моїх колег редакторів моментально би зареєструвалися за кордоном, перевели б хостинг за кордон, і почали писати під псевдонімами. В такому разі притягти до відповідальності Інтернет-видання не можливо, тому що у нас в цивільному праві не передбачається використання оперативно-розшукових заходів. Таким чином підслухані розмови, стеження за офісом в суді не були б прийняті як докази, тільки факт офіційної реєстрації. Власне, саме для цього і потрібен цей наказ. Особисто ми ніякої реєстрації проводити не будемо”.
Сергій ТАРАН (директор Інституту масової інформації): „Навряд чи цей указ буде втілений. Оскільки Інтернет-ресурси мають таку властивість, що вони можуть працювати як в Україні так і за кордоном, і бути так само доступними для українських споживачів. Таким чином, ті Інтернет видання, які з тих чи інших причин не захочуть бути зареєстрованими, можуть працювати за кордоном. І таким чином цей наказ втрачає свою силу. Очевидно, що Міністерство транспорту та зв’язку прагне підкорити Інтернет-видання для того, щоб зливати свою інформацію. Я думаю, що цей наказ призведе до того, що Міністерство транспорту та зв’язку втратить свою популярність серед найбільш активного прошарку українського електорату”.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
