23 січня 2005-го року запам”яталось багатьом із нас. Новобраний Президент кладе руку на Біблію і Конституцію України і обіцяє захищати права громадян. Потім була народна інавгурація. Для України все це вперше: яскраво і пишно. Пізніше, нові призначення, нові сподівання та величезний кредит довіри. Не зважаючи на те, що не всі були задоволені кадровими перестановками, нові міністри проголосили своє кредо : “один за всіх і всі за одного”. Прихильники раділи, противники прогнозували швидку кризу, але вірити у це не хотілось. Нова команда була молодою, енергійною та амбітною. Саме ці риси стали причиною її падіння.
Хто перший?
Заяву Президента про відставки ключових фігур його команди слухали скрізь. Там, де були телевізори, дивились відео, де не було - слухали радіо чи читали Інтернет-видання. А потім жваво обговорювали ситуацію. Країна знову увійшла у політичний ступор. І все, що відбувалось протягом доби, швидко охрестили другою частиною революції – кабінетною.
Були свої “за” і “проти”, але більшість погоджувались із висловленими напередодні думками політологів: відправити у відставку всіх для Президента було найкращим виходом.
Питати, хто винен у тому, що сталось – марно, бо винні всі. І найбільше, Президент, який, маючи на сьогодні найбільше повноважень, допустив, щоб ситуація зайшла у глухий кут.
Те, що в країні не все гаразд, Президент мав би побачити раніше і зробити висновки. Відставка Олександра Зінченка, яку було підписано легковажно швидко, могла б не спричинити стільки клопоту, якби екс-держсекретар не почав розповідати про існуючі проблеми у команді. Але це б не врятувало ситуацію, а лише на деякий час відтягнуло те, що все одно мало статись. Чи популістськими є заяви Зінченка, як каже Президент, має показати час та правоохоронні органи. І якщо наведені докази підтвердяться, то, сподіваюсь, для Ющенка це буде неприємним сюрпризом. В іншому разі нам доведеться визнати те, що хто б і у який спосіб не приходив до влади, корупція і безлад в країні лишатимуться нормальним явищем.
Велика нянька
Чому відправляти у відставку довелось всіх, питання теж зрозуміле. Неможливо було розпрощатись або з прем”єром, або з секретарем РНБО, щоб не підсилити позицію одного з них. Хоча домовленості існували. Втомлений Президент каже, що три доби вів переговори і узгоджував варіант, який влаштував би всіх, і кризи вдалось би уникнути. Проте, кому, як не йому розуміти, що українські політики вже давно забули про те, що угоди підписують не лише для того, щоб їх порушувати. Таким чином, досвід няньки і політичного миротворця для Ющенка виявився невдалим. У порушенні домовленостей звинувачують віце-прем”єра з гуманітарних питань Миколу Томенка, проте є логіка у його словах, коли він каже, що ні він, ні Олександр Турчинов не є корупціонерами, яких треба звільняти, і тому мовчки спостерігати за тим, як розігруються фігури у великій політичнй грі, було б неправильно.
Так, Президент не нянька, і у подібній ситуації треба було визнати, що розіграти комбінацію “кожній сестрі по сережці” все одно не вдасться. Очевидно, найбільша проблема полягає у тому, що Ющенко до свого оточення ставиться по-батьківські поблажливо, віддаючи данину революційним часам та його підтримці у ситуації з отруєнням, при цьому закриваючи очі на негарні вчинки деяких осіб. Але сьогодні оточення не проти отримати дивіденди за свою відданість.
Помаранчеві угоди
Обіцянок треба дотримуватись, особливо, коли проголошуєш їх на усю країну. Критикуючи у своєму звернені Тимошенко, Ющенко відзначив її популістські кроки і гасла та зауважив, що з кожним днем виконувати “солодкі” обіцянки уряду стає все важче. Проте, розлучитись із прем”єркою, яка до останнього часу впевнено набирала політичну вагу, Президенту не давали його Майданні зобов”язання і впевненість політологів, що більшість населення сприймає Президента і прем”єр-міністра, як одне ціле, і якщо піднімається рейтинг одного з них, то відповідно збільшується і рейтинг іншого. Розвіяти це переконання вдалось лише після того, як стало зрозумілим, що не зважаючи на всі кризи, скандали та інфляцію, рейтинг Тимошенко, на відміну від президентського, продовжує підвищуватись. І з тим, що вона заробила на сьогоднішній момент, їй не складно буде перемогти на виборах та потрапити до парламенту. Отже, президент може спати спокійно, свої дивіденди Юлія Володимирівна вже отримала. Що стосується Петра Порошенка, то йому пощастило менше. Відставка з посади Секретаря РНБО та позбавлення депутатських повноважень на деякий час виведуть його з гри, але очевидно не надовго, бо якось не віриться, що кум Президента лишиться поза грою, зважаючи на його фінансові та інформаційні ресурси.
Свої люди
Про те, що наступна виборча компанія до парламенту буде бруднішою за президентські вибори, політики та експерти попереджали ще навесні. Початку політичного сезону всі чекали з нетерпінням і передчуттям яскравого політичного шоу. Однак, що все розпочнеться ось таким феєрверком, важко було передбачити навіть у найсміливіших прогнозах. І поки політологи та журналісти сперечаються, наскільки впевнено виглядав Президент, коли відправляв своє оточення у відставку, виникає питання, - а що від цього виграв сам Ющенко? У той час, як Кабмін робить фото на пам”ять, а Секретар РНБО проводить прес-конференції, на Банкову з”їзжаються “люди, перевірені часом”. Горбулін, Єхануров – ці прізвища все ще на слуху, як були колись за часів Кучми. Це є звичайні управлінці, які добре знають свою справу. І трохи сумно стає від того, що півроку демократії закінчились кабінетною революцією. Революціонери добре виглядають у бою, проте довели свою безпорадність в управлінні державою. Повчальний приклад для всіх тих, хто ще не зрозумів, на скільки в цей конкретний політичний момент в Україні важливим є мати Президенту досить широкі повноваження, адже завдяки їм у будь-яку хвилину можна припинити хаос і навести лад. Очевидно, ця теза і буде основою української політики на кілька наступних місяців, базою для Народного Союзу “Наша Україна” та підставою для відміни Адміністративної реформи.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
