Сьогодні – день Покрови Пресвятої Богородиці, який українські козаки традиційно вважали своїм головним святом. Від 1942 року воно також відзначається як символічний день утворення Української Повстанської Армії. Розповідає Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов: Як сьогодні українці ставляться до Української Повстанської Армії?
Перехожа 1: Мені дуже соромно, що я цього не знаю. Я сама з Івано-Франківської області, і єдине, що я можу сказати, що це була українська визвольна армія.
Перехожий 1: Там гарно ставляться до УПА, хоча є різні люди.
Перехожий 2: Нормально.
Перехожа 2: Навіть важко сказати. Це вона раніше існувала, правильно?
Віталій Пономарьов: На початку німецько-радянської війни на Поліссі виникли військові загони, пов’язані з урядом Української Народної Республіки на еміґрації. Вони діяли під назвою “Поліська Січ”, а пізніше були переформовані в Українську Повстанську Армію – так 20 років перед тим називалася Армія УНР у своєму Другому зимовому поході тилами більшовиків. З розгортанням нацистського терору бандерівська і мельниківська фракції Організації Українських Націоналістів організували власні збройні підрозділи для захисту мешканців Волині та Полісся. 62 роки тому більшість українських повстанських формувань були об’єднані в Українську Повстанську Армію. Говорить останній командувач УПА, полковник Василь Кук.
Василь Кук: Збільшено сильно кадри, коли вже наближався фронт, і коли українська поліція масово перейшла у ряди УПА, так вже тоді стало масово. А коли вже більшовики брали до армії, то тоді ще більше людей прийшло, і тоді тільки була проблема, як дістати тої зброї. І тоді діставали ту зброю, і формувалися нові відділи.
Віталій Пономарьов: Українська Повстанська Армія воювала одночасно проти німецької армії, польської Армії Крайової, червоних партизан та радянської армії. І нацисти, і комуністи розглядали вояків УПА як бандитів та терористів. Натомість командування УПА мету цієї боротьби сформулювало так:
Ветерани УПА (Львів, 13 жовтня 2005)
“Українська Повстанча Армія бореться проти російсько-більшовицьких і німецьких загарбників, поки не очистить Україну від усіх “опікунів” і “визволителів”, поки не здобуде Української Самостійної Соборної Держави, в якій селянин, робітник і інтеліґент могтиме вільно, заможно і культурно жити і розвиватися”.
Говорить історик Володимир Вятрович.
Володимир Вятрович: Історію Української Повстанської Армії треба розглядати як вияв українського визвольного руху, це, напевно найвища точка його розвитку. Цю характеристику можна підтвердити, аналізуючи розвиток програми Української Повстанської Армії. Також за рівнем чисельного охоплення людей, які брали участь в боротьбі Української Повстанської Армії – за різними підрахунками, це від 100 до 500 тисяч. Дуже важливим чинником також є історична пам’ять, зокрема, надзвичайно великий пласт фольклору, повстанських пісень. Боротьбу Української Повстанської Армії слід розглядати також як виразник антитоталітарних рухів народів Центральної і Східної Європи.
Віталій Пономарьов: Не менше значення, ніж бойовим діям, командування УПА надавало вихованню вояків та просвітницькій роботі з населенням. А про увагу командирів до моральної атмосфери у війську промовляють рядки бойового наказу:
“Під загрозою найтяжчої кари забороняється говорити огидних слів, а найбільше визивання матері в московській мові”.
У першій рік після закінчення Другої світової війни УПА зазнала особливо великих втрат у боях та внаслідок хвороб. Частина підрозділів УПА перейшла до Румунії, Чехословаччини, Австрії та Німеччини, а в Україні окремі загони чинили збройний спротив до середини 50-х років. Говорить історик Ліліана Гентош.
Ліліана Гентош: Ми дуже часто забуваємо, що це був рух, в якому брали участь звичайні селяни, мешканці міст і містечок, це була свого роду ініціатива звичайних людей. І це насправді був рух Опору як до тоталітарної системи сталінізму, так і до фашизму. І тому ми можемо порівнювати це явище із рухом Опору в інших країнах. Важливо пам’ятати, що Українська Повстанська Армія, перш за все, складалася із звичайних українців, які намагалися захищати свою волю, незалежність і життя своїх родин.
Романові і Володимиру - обом. Громадська самоорганізація як суспільне явище була і є. І буде. Нема потреби її створювати. Майдан - один з проявів цього ПОСТІЙНОГО процесу в нації. Нема потреби створювати температуру пацієнту, достаньо її виміряти або відчути....››› Fisher7| 07.01.2009, 22:24
Шановна, пані Ніно!
Щиро вітаю Вас з Різдвом Христовим!
Щастя і здоров`я і Божої любові!
Хочу подарувати Вам кілька нових пісень:
РАДІСТЬ МОЯ, УКРАЇНО!
Я не шукаю Україну –
Вона у дітях і в мені.
Історію Руси величну
В казковім бачу я у сні.
Про...››› Володимир Мангов| 07.01.2009, 20:57
Романові.
Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було.
Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською...››› Fisher7| 07.01.2009, 18:59
Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і...››› Роман| 05.01.2009, 02:01
Для fisher7
Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю...››› Роман| 05.01.2009, 01:38
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
