Які причини неприйняття бюджету на 2006 рік? Експерт-опитування
Автор: Центр досліджень політичних цінностей Коментарі (0)
15 грудня Верховна Рада не підтримала узгоджений Кабінетом Міністрів і профільним парламентським комітетом проект державного бюджету на 2006 рік. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Які причини неприйняття бюджету на 2006 рік?»
Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології): „Абсолютно очевидно, що причини лежать у політичній площині: в уряду зараз немає навіть 150 голосів на підтримку його пропозицій, кожна політична сила, яка готується до виборів, використовує бюджетний процес для того, щоб погіршити ситуацію свого можливого конкурента на цих виборах. Загалом, те, що відбувається, виглядає дуже безвідповідально. На жаль, роль засобів масової інформації тут могла б бути більш вагомою: потрібно прискіпливо питати не експертів, а політиків, які чинять абсолютно безвідповідально. Не маючи економічних аргументів, популістськими розмовами вони лише ускладнюють ситуацію. Я думаю, що загалом для правлячої команди жодної трагедії немає, оскільки неприяняття бюджету надає їй більш широкі можливості для використання коштів, ніж за умов, коли б основний фінансовий документ прийняли. А суспільство, в принципі, може жити й без бюджетного закону: в цьому випадку кошти використовуються за порядком, який був у перший квартал року, що минає. Але, повторюся, варто було б із прискіпливими питаннями звертатися до політиків, які блокують бюджетний процес”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „Найближче президентське оточення (причому не лише неформальне, а й офіційне – Секретаріат, уряд) постійно демонструє невміння працювати з депутатським корпусом. Свідченням цього є не тільки провал бюджету, але й нещодавнє неприйняття законів, необхідних для вступу до СОТ (а останнє, до речі, було оголошено пріоритетним завданням зовнішньої політики України). Зараз більшість політичних сил, що є конкурентами НСНУ, зацікавлена в критиці влади, а відповідно, в певній політичній нестабільності. Саме тому опозиція не підтримала швидке прийняття бюджету. З іншого боку, значна її частина сподіваються на перемогу на парламентських виборах, а отже, входити в наступний рік без основного фінансового закону країни вони не планують. Тому держбюджет був фактично врятований тим, що спікер Верховної Ради не закрив сесію – буде ще одне читання, і після більших компромісів можна очікувати, що бюджет на 2006 рік приймуть”.
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій): „Основна причина – політична, друга причина – газова, третя – професійна. Із політичною причиною все більш-менш зрозуміло: у Кабміну немає більшості в парламенті для того, щоб у безімпліментаційному режимі проводити будь-які законопроекти, тим більше такого основоположного порядку, як головний фінансовий закон держави на 2006 рік. Крім того, існують намагання окремих політичних сил безпосередньо з Верховної Ради формувати бюджет. Тому парламент у силу політичних причин і причин суто корпоративних та лобістських і висунув свій варіант держбюджету, який у багатьох позиціях узгоджується з бюджетом, запропонованим урядом і Міністерство фінансів. Інша причина – газова – пов’язана, швидше за все, з тим, що основні параметри бюджету обчислювались, виходячи зі старої ціни на газ. «Газпром» же запропонував нову ціну, і якщо українська сторона погодиться на неї або якщо буде знайдено якийсь інший вихід, у тому числі й компромісний, усе одно доведеться переобчислювати фінансові показники бюджету. Це вже будуть інші цифри й інші співвідношення видатків і надходжень. Остання причина полягає ось у чому. Завжди існує професійна конкуренція між урядом і профільними комітетами парламенту, пов’язана з тим, що Кабмін і Міністерство фінансів прагне якомога менше робити витрат і якомога більше шукати джерел надходжень, у той час як народні депутати й парламентські політичні сили все ж таки більше переймаються проблемами не тільки надходжень, але й витрат бюджету на соціальні та соціально значущі програми. Оці три причини в сумі й призвели до того, що Україна може затягнути бюджетний процес до самого початку наступного року”.
Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»): „Причини, як на мене, мають два виміри: економічний і політичний. Економічний вимір, я думаю, зрозумілий: сьогодні кожна більш-менш врівноважена людина, яка має відношення до законотворчої діяльності, усвідомлює, що без визначення основних індикаторів і прогнозів на 2006 рік творити основний документ просто немає сенсу, а тут базова вимога – це показник, пов’язаний із енергетикою. Тому декларативно щось можна прийняти, але якщо дійсно буде нова реальність у січні, то цей документ може просто, як то кажуть, бути повішений на стінку як пам’ятка. Політичні чинники теж, як на мене, лежать на поверхні. На сьогодні складається така ситуація, що ні влада, ні її опоненти не зацікавлені в тому, щоб був чітко визначений економічний план на 2006 рік. Це пов’язане, в першу чергу, із очікуваними результатами парламентських виборів, після яких, однозначно, буде перегляд і економічних планів, і, відповідно, бюджетних очікувань і планів на фінансування. І друге: якщо говорити про владу, то, звичайно, ручне керування фінансовими потоками набагато вигідніше в умовах парламентської кампанії, аніж контрольований парламентом бюджетний план. Як підсумок, ми маємо дуже цікаве голосування за двома законопроектами (від Верховної Ради й від Кабінету Міністрів), який продемонстрував, що є такі собі два анклави, різні формати маленьких політичних альянсів, які ще готові голосувати за бюджетний план, але парламент як система і як представник інтересів виконавчої влади не здатен сьогодні прийняти бюджет для країни. У цьому немає політичного запиту, спільного інтересу”.
Василь ЮРЧИШИН (директор економічних програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова): „Перший момент – політичний: протистояння навколо бюджету у Верховній Раді є завжди, а зараз вони величезні. Що стосується другого моменту, то він об’єктивний: цей бюджет планувався як компромісний, але таким не став – у ньому більше суперечностей, аніж компромісних положень”.
Віктор УКОЛОВ (провідний експерт Центру екстремальної політики): „Неприйняття бюджету означає, перш за все, розпад урядової коаліції. Вона поки що була віртуальною (оскільки не вступила в силу конституційна реформа), але слід констатувати, що уряд уже не має тої підтримки, яку мав під час свого формування. Звичайно, можна говорити про політичні причини (розпочалася виборча кампанія, і «регіоналам» не так-то легко знайти спільну мову з представниками НСНУ, оскільки в них різний електорат), але можна говорити й про помилки самого уряду. Це і помилка в плануванні використання коштів від приватизації «Криворіжсталі», це, безумовно, і провал переговорів із Росією про ціну газу. Доки не буде вирішене це питання, доти суто політичні міркування будуть визначати оцінку уряду Партією Регіонів: вона політично не зможе собі дозволити підтримати урядовий законопроект бюджету”.
Олександр РЯБЧЕНКО (директор Інституту приватизації і управління власністю та інвестиціями): „Є дві причини: перша (основна) – це виборча кампанія. Друга (похідна від першої) – це відсутність домовленостей уряду з депутатськими фракціями, позиція який є вирішальною під час голосування”.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта.jpg "600x450 | Переглядів: 278")
