Яким був минулий політичний рік для України? Коментарі експертів
Автор: Центр досліджень політичних цінностей Коментарі (0)
Наближається до завершення 2005 рік, позначений рядом помітних подій, що визначили напрями економічного й суспільно-політичного розвитку України та зміни її іміджу в міжнародній спільноті. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Яким був минулий політичний рік для України?»
Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку): „Я считаю, что минувший год для Украины был очень удачным. В стране не было главного элемента демократии, а это даже не свобода слова, не свобода прессы, а нормальная не левая оппозиция. Возникновение в Украине не левой политической оппозиции – это главное украинское политическое достижение”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „Позитивні зміни: по-перше, населення України відчуло, що воно може впливати на владу, що від кожної конкретної людини може щось залежати в цій країні. А це є справжня демократія. По-друге, в Україні розпочався процес зміни еліт, що є вкрай необхідним на шляху просування до демократії. Нейтральні зміни: почався повільний і дуже болісний перехід від президентської держави авторитарного типу до парламентської демократії. Негативні зміни: всі зміни, що відбуваються в Україні, нажаль не є незворотними. Еліта, що прийшла на зміну кучмівської, починає хворіти на ті самі хвороби. Населення більше воліє сильної руки, а політреформа, при всій своїй необхідності, поки що досить кострубата. То ж в наступному році Україну може очікувати досить потужна політична криза”.
Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»): „Це був рік надій і розчарувань. У першому півріччі панували надії – вони домінували і в українському політикумі, і, особливо, в громадській думці. А визначним трендом другого півріччя, на жаль, стало суцільне розчарування. Я би ще назвав минулий рік роком політичних уроків, які треба вивчити і владі, й опозиції, й громадянам – для того. щоб не повторювати тих помилок, що були в 2005 році”.
Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова): „Минулий політичний рік був для України, перш за все, дуже насиченим і досить напруженим. По-перше, на початку року відбулися дуже значні політичні зміни, і дуже високими були суспільні очікування від нової влади. Протягом року, на жаль, сталося так, що у владі відбулися так само серйозні зміни. Вони були спричинені, перш за все, серйозними внутрішніми конфліктами – як персонально-політичними, так і на ідейному ґрунті. Внаслідок цих конфліктів і взаємних звинувачень владна команда багато втратила. Відповідно, втратила вона й рівень підтримки громадян. На кінець року ми вийшли з показниками зниження рейтингу провідних політичних сил, які представляли провладну коаліцію, і, відповідно, зростання рейтингу основної опозиційної сили – Партії Регіонів. Якщо говорити про рік в цілому, то, безперечно, він позначився досягненнями в таких сферах, як зростання рівня демократії, свободи слова, підконтрольності діяльності правоохоронних органів, виконання значної частини соціальних зобов’язань, які брав на себе Президент під час виборчої кампанії, так само, як зобов’язань, зокрема, у сфері реформування збройних сил, що стосується виведення військ із Іраку й таке інше. Якщо говорити про прорахунки, то не було досягнуто значного поступу у створенні сприятливого клімату у галузі економіки, хорошого інвестиційного клімату. У сфері боротьби з корупцією можна було б обмежитися тільки частковими заходами. Україна набула на міжнародному рівні авторитету в першій половині року й дещо втратила його в другій. І в кінець року ми увійшли із загостренням суперечностей із Росією. Тобто багато було зроблено, багато було очікувань, не всі виправдалися, й наприкінці року ми маємо гірші показники, аніж на початку”.
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»): „Минувший политический год для Украины характерен попыткой смены власти, которая пока ничем не закончилась, а также попыткой лидеров «оранжевой» революции реализовать свои политические потенциалы. Возникло общенациональное понимание того, что элита оказалась гораздо хуже, чем средний слой в Украине. Не «маленький украинец», к которому аппелирует Президент, а именно средний класс, оказавшийся более компетентным и опытным, способен резко двинуть страну вперед в экономике и политике, но руководство оказалось гораздо слабее этого класса. Это драматический момент, но только в такой практике проб и ошибок можно было это узнать, избавиться от иллюзий и понять, что нужна какая-то новая организация политической жизни. И не массовый восторг, не авторитарное управление, не олигархическое правление богатейших людей через парламентскую республику или управление Украины внешним образом – все это принципиально не подходит Украине и совершенно не эффективно. Так что этот год был крайне плодотворен на ответы, которые накапливались в течение пятнадцати лет ”.
Володимир МАЛЕНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень): „Я думаю, что нет однозначного ответа. Для сторонников «оранжевой» революции было разочарованием то, что произошел конфликт между двумя ведущими политическими силами этой революции – между командами Ющенко и Тимошенко. Для противников «оранжевой революции» это, конечно, положительный фактор – провал политики «оранжевого» правительства для них, как бальзам. Это одна главная тема уходящего года. Вторая тема – это, конечно же, «Газовая война», которая идет между Украиной и Россией, ответственность за которую, на мой взгляд, несут оба наших правительства – руководители и Украины, и России, в равной мере Банковая и Кремль. И те, и другие, по-видимому, решили игнорировать интересы наших народов и амбиции свои и своих команд ставят выше интересов своих народов. И пока не видно решения этой проблемы. «Газовая война» - это, безусловно, второе важное негативное событие уходящего года. А позитивов особенно не видно – можно только говорить. Что есть надежда, что в новый год мы вступим в государстве с другой системой управления, и будем жить в парламентской республике. Это, на мой взгляд, позитив, однако и здесь, на мой взгляд, не все еще до конца ясно, потому что есть силы в окружении президента, готовые блокировать процесс конституционных изменений.
Романові і Володимиру - обом. Громадська самоорганізація як суспільне явище була і є. І буде. Нема потреби її створювати. Майдан - один з проявів цього ПОСТІЙНОГО процесу в нації. Нема потреби створювати температуру пацієнту, достаньо її виміряти або відчути....››› Fisher7| 07.01.2009, 22:24
Шановна, пані Ніно!
Щиро вітаю Вас з Різдвом Христовим!
Щастя і здоров`я і Божої любові!
Хочу подарувати Вам кілька нових пісень:
РАДІСТЬ МОЯ, УКРАЇНО!
Я не шукаю Україну –
Вона у дітях і в мені.
Історію Руси величну
В казковім бачу я у сні.
Про...››› Володимир Мангов| 07.01.2009, 20:57
Романові.
Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було.
Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською...››› Fisher7| 07.01.2009, 18:59
Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і...››› Роман| 05.01.2009, 02:01
Для fisher7
Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю...››› Роман| 05.01.2009, 01:38
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
