"Танок українських олігархів", або з чим Україна розпочинає рік 2006
Автор: Джуді Демпсі (Judy Dempsey), Євгеній Єремін - з англійської
Джерело: Иносми.Ru Коментарі (0)
Якщо ви хочете розібратися в тому, що відбувається в Україні через рік після помаранчевої революції, то прогулянка по вулиці Грушевського в Києві, де розташований будинок парламенту, багато чого зможе пояснити.
Під час парламентських сесій це місце нагадує виставку розкішних автомобілів під відкритим небом. На тротуарі й на проїзній частині припарковані останні повнопривідні моделі "БМВ", "Мерседесів", "Порше" і "Лексусів". Більшість автомобілів чорних кольорів, під витонченою поверхнею яких встановлений куленепробивний захист.
Тоновані стекла настільки темні й товсті, що усередину машин заглянути неможливо. А жаль: адже на приладових панелях можна побачити новітні навігаційні системи GPS і найдосконаліші системи зв'язку, а сидіння вражають розкішшю шкіряної оббивки. У кожного автомобіля свій водій, більшість із них одягнені в чорні шкіряні куртки. Коли їх запитують про власника автомашини, вони або відмовляються відповідати, або просто говорять: "Депутат парламенту".
І це вкрай дивно для країни, де місячна зарплата члена парламенту становить від 4700 до 5000 гривень, або 935-995 доларів.
Але ж це Україна. Після одержання країною незалежності з розпадом в 1991 році Радянського Союзу в парламенті панують олігархи - надзвичайно багаті промислові магнати, чиї інтереси поширюються на сталь, залізо, вугілля, засоби масової інформації й футбольні клуби.
Вони використовують парламент як клуб для захисту власних інтересів. А це й лобіювання податкових пільг, і введення мит для захисту їхніх компаній від імпорту, і збереження слабкої, низькооплачуваної судової влади, що дозволяє продавати державні підприємства за цінами набагато нижче ринкових.
"Парламент діє під політичним дахом олігархів, - говорить директор незалежного Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковский. - Парламент витканий з павутини численних особистих інтересів. Особливо це стосується того, як олігархи можуть впливати на призначення кабінету міністрів".
А лише рік назад десятки тисяч людей стояли на морозі, у тому числі, напроти будинку парламенту, вимагаючи не тільки вільних виборів, але й ліквідації корупції й влади олігархів над політичним життям. Вони обвинувачували олігархів, багато хто з яких володіють телевізійними станціями, у затиканні ротів представникам засобів масової інформації й у тім, що ті не давали можливості об'єктивно висвітлювати хід президентських виборів.
Демонстранти тримали прапори з портретами лідерів жовтогарячої революції Віктора Ющенко і Юлію Тимошенко, вірячи в те, що ці люди зметуть стару гвардію й створять нову політичну систему, засновану на прозорості й підзвітності.
У підсумку демократичних і вільних виборів Ющенко здобув перемогу. Він розгромив Віктора Януковича, якого підтримувала Росія й вітала східна Донецька область - батьківщина ряду дуже впливових олігархів.
Але після жовтогарячої революції пройшов рік, а олігархи залишаються в доброму здоров'ї.
Вони вже почали вкладати свою енергію й гроші в заплановані на березень парламентські вибори й розраховувати, чий табір варто підтримати.
"До голосування всі реформи припинені", - говорить експерт із Віденського інституту міжнародних економічних досліджень Василь Астров.
Березневі вибори мають величезне значення, оскільки цього разу ставки високі, як ніколи. Уперше будуть урізані повноваження президента й розширені владні функції парламенту, оскільки Україна рухається від президентської системи правління до повномасштабної парламентської демократії. Угода про дану зміну був укладено рік назад за підтримкою Ющенко, що заявив, що такий крок твердо поставить Україну на шлях демократії.
Однак ця зміна ставить Ющенко в досить хибке положення. Будучи президентом, він втратить можливість призначати кабінет міністрів. І олігархи, штовхаючись ліктями, намагаються вплинути на результати виборів, оскільки найбільше політичне угруповання буде мати більшість голосів і зможе впливати на призначення міністрів у кабінеті.
За новими правилами, партія, що володіє парламентською більшістю, буде призначати кандидата на пост прем'єр-міністра. Президент, що залишається головнокомандуючим збройними силами й має право призначати міністрів закордонних справ і оборони, виявиться не владний розпускати парламент без його згоди.
"Дуже важко прогнозувати результати виборів, - говорить Элізабетта Фальцетті (Elisabetta Falcetti), аналітик з Європейського Банку Реконструкції й Розвитку, що спеціалізується на Україні. - Існування олігархів вносить в економічний аналіз зовсім новий вимір".
Ющенко налаштовує своїх прихильників у надії на те, що йому вдасться одержати такого прем'єр-міністра, з яким він зможе працювати.
З інтерв'ю з його радниками створюється враження, що Ющенко поки не прийняв рішення щодо формування альянсу зі своїм колишнім прем'єром і лідером партії "Батьківщина" Юлією Тимошенко. У вересні Ющенко відправив її у відставку, почасти через розбіжності з питань економічної політики, а почасти через те, що вони просто не могли разом працювати. Після цього він знайшов загальну мову з Юрієм Єхануровим, одним з лідерів партії Ющенко "Наша Україна".
Головним союзником Ющенко серед олігархів є Петро Порошенко, голова правління великої фінансової групи за назвою "Укрпромінвест", що займається суднобудуванням, автомобілебудуванням і кондитерськими виробами.
Ющенко зберігає підтримку Порошенко незважаючи на те, що у вересні він звільнив його з посади секретаря Ради національної безпеки й оборони після того, як ці люди посварилися між собою й з Тимошенко.
За Ющенко також стоять два інших олігархи - Давид Жванія і Євген Червоненко, хоча у вересні вони також були вигнані зі складу кабінету, коли президент намагався знайти політичний баланс між 14 партіями в парламенті.
Янукович, що під час торішніх президентських виборів отримав персональну підтримку від російського президента Володимира Путіна, почав реорганізацію своєї "Партії регіонів", зробивши заявку на заняття поста прем'єр-міністра після парламентських виборів або, принаймні, на одержання істотної ваги в наступному уряді.
Януковича підтримує самий впливовий олігарх зі східного промислового центру Донецька Ринат Ахметов, якому належить багатопрофільна промислово-фінансова корпорація System Capital Management.
Колишня акула бізнесу Юлія Тимошенко, що зробила свій капітал на енергетиці, також намагається залицятися до деяких впливових олігархів, незважаючи на дану в останньому інтерв'ю обіцянку обмежити олігархічну владу.
"В економічному сенсі деякі олігархи, корумповані державні чиновники й бізнесмени сформували коаліцію сил для викачування грошей з держави, - сказала вона у своєму недавньому грудневому інтерв'ю. - Чим менше держави, тим краще, - додала вона, - тому що держава заохочує корупцію. Держава веде до створення альянсу між чиновниками й олігархами".
Однак Тимошенко й сама дуже сильно залежить від олігархів, у тому числі, від депутата парламенту з Донецька Олександра Волкова. Вона також веде переговори про створення союзу з Ігорем Коломойским, що був членом правління українського Центробанку, а нині - главою дніпропетровської групи "Приват", що спеціалізується на кольорових металах і коксі. Проте ще торік Коломойский підтримував Януковича.
Що ж змусило Коломойского переметнутися в інший табір? Україна повна пліток і здогадок. Астров каже, що Коломойский робить Тимошенко потужну фінансову підтримку. Хоча її радники встають у глуху оборону, коли піднімається питання про олігархів, фахівці з України говорять, що під час перебування Тимошенко на пості прем'єр-міністра й проведення нею нещадної програми експропріації й перепродажу підприємств вона досить часто діяла з політичних міркувань.
За словами Тимошенко, "деякі перепродажі були необхідні" для того, щоб зломити політичну владу олігархів.
Однак, на думку Астрова, Тимошенко під час свого перебування прем'єр-міністром проводила тверду кампанію на користь Коломойского по передачі прав власності на високоприбутковий "Нікопольський завод феросплавів".
Власником цього підприємства був зять колишнього президента Леоніда Кучми Віктор Пінчук. Йому також належав металургійний завод "Криворіжсталь", який він придбав в 2004 році набагато дешевше його ринкової вартості.
Ющенко відібрав "Криворіжсталь" у Пінчука, і в жовтні підприємство було перепродано за 4,8 мільярди доларів, що в шість разів більше його первісної ціни. Астров говорить, що Коломойский хоче одержати контроль над нікопольським заводом, якого заплановано перепродати в 2006 році.
По оцінці директора Центра європейських і міжнародних досліджень Григорія Немири, яка б картина розміщення олігархічних сил по партійній приналежності не склалася в майбутні тижні, парламент , що володіє реальною владою, "створює нову реальність".
Немиря, що також є радником Тимошенко, говорить: "Реальні центри влади - президент і Рада національної безпеки й оборони - були ліквідовані в результаті конституційних реформ, які створюють парламентську демократію".
"Всім основним політичним лідерам, включаючи Ющенко, потрібно бути вирішувати, з якими партіями вони будуть створювати альянс у парламенті до й після виборів, - заявляє Немиря. - Справа в тому, що жодна з них не зможе здобути беззастережну перемогу. Зараз ми стаємо свідками ситуації, у якій для одержання влади всі повинні піти на певні стратегічні компроміси; але поки практично нічого не говориться про реформи".
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
