Чи продовжує СБУ після «помаранчевої революції» втручатися в політичний процес?
Автор: Центр досліджень політичних цінностей Коментарі (0)
6 березня міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко в інтерв‘ю українській пресі заявив, що Служба безпеки України під час керівництва Олександра Турчинова прослуховувала телефонні розмови вищих посадових осіб України. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Чи продовжує СБУ після «помаранчевої революції» втручатися в політичний процес?»
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій): „СБУ безумовно не визначає політичний процес, його основні тенденції, але, оскільки СБУ функціонує не тільки як правоохоронна структура, але ще й у якості політичного інструменту, зокрема з боку влади, то в той чи інший спосіб діяльність СБУ політизована й відповідно має вплив на перебіг політичних подій, особливо вплив на окремих ключових персонажів українського політичного процесу. але це не проблема пост революційної політики. Спецслужби в Україні під час «помаранчевої революції» і після, була і продовжує бути інструментом підкилимної, конспіративно-секретної політики, а там, де політика продовжує носити конспіративний, закритий спецслужбівський характер, спецслужби (зокрема СБУ), безумовно, продовжують свій невидимий вплив на українську політику”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „СБУ виникла як уламок зі старої структури КДБ, і ніяких серйозних ознак реформування суспільству представлено не було. СБУ залишається вкрай закритою й непідзвітною суспільству структурою. СБУ, за деякими даними, збільшилась у 8 разів за роки незалежності. Будь-яким роздутим штатам потрібна або діяльність, або імітація діяльності. Чи діє СБУ, чи імітує діяльність, – мабуть, окрім самої СБУ ніхто не знає”.
Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій): „Мені здається, що СБУ не змінило своїх функцій навіть після «помаранчевої революції». Багато змін у нас прогнозувалося, але в той же час вони не настали, так само не змінила свою природу Служба безпеки України. У будь якому випадку нинішня Служба безпеки продовжує бути спадкоємицею традицій, умовно кажучи, Дзержинського, Андропова, Турчинова, так само як і Міністерство внутрішніх справ на чолі з Юрієм Луценко продовжує бути спадкоємцем усіх традицій ЧК, покійного генерала Кравченка, генералів Білоконя та Смирнова”.
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»): „Пока мы можем только констатировать заявление министра внутренних дел Луценко по поводу практики бывшего руководителя Службы безопасности Турчинова. Я думаю, что дело не в личных отношениях, а в каких-то серьезных аргументах. Я думаю, прежде чем такое заявить, он собрал достаточно доказательств. Очень жаль, что бывший начальник СБУ не нашел в себе силы дать аргументированный ответ, а опустился до уровня площадной брани. Это свидетельствует о том, что судебный процесс все-таки будет, и, видимо, это один из тех скандалов, который будет еще долго потрясать украинский политикум, потому что проблема прослушки спецслужбами, (прежде всего СБУ) высшего политического класса Украины, очень болезненна, и в посную силу она себя стала проявлять после 2000 года. Поэтому, если это так, то Турчинов выпустил джина из бутылки. Происходит ли это сейчас? Если и происходит, то по процедуре нормативного урегулирования, через разрешение Прокуратуры и т. д. Происходит ли это частным образом? Думаю, прежде всего, происходит через бывших сотрудников спецслужб, которые имеют дело с частными сыскными учреждениями, но имеют неплохие контакты среди бывших друзей. Вот эта практика наверняка активно используется, а тем более во время выборов”.
Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»): „Я б цього не виключав повністю спроби деяких спецслужбістів, не обов‘язково з СБУ (зокрема це може бути також МВС, хоча більше досвіду і технічних можливостей для цього більше саме у СБУ) це робити. Тобто такі спроби можуть бути. Більш того, на мій погляд, на жаль, в останні роки (це було і за часів Кучми, скоріше за все продовжилось за ініціативою деяких представників нової влади вже і за часів Ющенка) були спроби втягнути спецслужби, силові структури у політичні «розбірки». Ось це на мій погляд дуже серйозна тенденція. Тому з тими звинуваченнями, що лунали від Луценка, обов‘язково треба розібратися. Про те, що СБУ за часів Турчинова прослуховувала деяких політичних опонентів Блоку Юлії Тимошенко, то ці чутки ходили дуже наполегливо і під час його відставки, тому з цими фактами потрібно обов‘язково розібратися, щоб потім не було спокуси робити це у будь-яких крівників спецслужб. Ще одна важлива річ. Дуже погано, що з цими фактами розбираються під час виборчої кампанії. Якщо були дійсно такі факти, треба було з цим розібратися до її початку”.
Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень): „Это заявление прозвучало еще пару дней назад, а уже сегодня Турчинов подает в суд на Луценко. Я думаю, что Служба безопасности, скорее всего, продолжает прослушивать телефоны. Доказательств у меня никаких нет, а Луценко делать заявления подобного рода не имеет смысла, поскольку он не вправе. Если у него есть доказательства, то он должен решать это в установленном законом порядке, а не выбрасывать, как он это делает, на публику все, что ему взбредет в голову. Поведение Луценко в этом смысле абсолютно противоправное. Так что, если у него есть доказательства – пусть подает материалы в Прокуратуру, и пусть она этим делом занимается. А так все, что на его взгляд нужно вынести на публику, – он выносит, обвиняя партии, людей, кого угодно, он вообще ведет себя как мальчишка, а не как министр. А что касается деятельности СБУ, то мне с трудом верится, что СБУ вообще может обойтись без прослушивания. Я думаю, что, к сожалению, все эти структуры, как у нас, так и за границей, сохраняют верность тому режиму, который они давно для себя выбрали – максимально контролировать все общество, по крайней мере, всех политически активных людей. Но это мое предположение”.
Романові і Володимиру - обом. Громадська самоорганізація як суспільне явище була і є. І буде. Нема потреби її створювати. Майдан - один з проявів цього ПОСТІЙНОГО процесу в нації. Нема потреби створювати температуру пацієнту, достаньо її виміряти або відчути....››› Fisher7| 07.01.2009, 22:24
Шановна, пані Ніно!
Щиро вітаю Вас з Різдвом Христовим!
Щастя і здоров`я і Божої любові!
Хочу подарувати Вам кілька нових пісень:
РАДІСТЬ МОЯ, УКРАЇНО!
Я не шукаю Україну –
Вона у дітях і в мені.
Історію Руси величну
В казковім бачу я у сні.
Про...››› Володимир Мангов| 07.01.2009, 20:57
Романові.
Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було.
Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською...››› Fisher7| 07.01.2009, 18:59
Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і...››› Роман| 05.01.2009, 02:01
Для fisher7
Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю...››› Роман| 05.01.2009, 01:38
Інші публікації на цю тему
08.01.2009, 18:01Знак хама Для перетворення українців у дешеву і сумлінну робочу силу замало...
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
