Жіночий день має давні традиції. Виявляється, його відзначали ще в Стародавньому Римі як матрони, так і їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків, другі — вихідний. І ті, й інші вирушали до храму Вести, хранительки домашнього вогнища. Дійство мало величезне значення, оскільки жіноцтво утверджувало свої принципи.
У слов’ян вкоренилась інша традиція — святкувати День матері (який, до речі, нині активно пропонують нам як альтернативу Восьмому березня). У ті далекі часи жінки навіть подумати не могли, що обмежуються їхні права. А права слабкої половини людства тоді, як відомо, зводилися виключно до обов’язків материнства та збереження домашнього вогнища.
Згодом і ці традиції відійшли у минуле. 8 березня 1857 року кілька сотень робітниць текстильних та взуттєвих фабрик Нью-Йорка провели страйк і демонстрацію — вони вимагали 10-годинного робочого дня, поліпшення умов праці й однакової з чоловіками заробітної платні.
Як і передбачалося, поліція розігнала демонстранток. Що в цьому дивного?! Однак страйкарі й не думали здаватись — об’єдналися в профспілку. На честь цих подій на міжнародній конференції жінок-соціалісток у Копенгагені 1910 року виступила Клара Цеткін... Ця офіційна версія поширюється здавна.
Допитливі історики навіть з’ясували, що 8 березня 1857 була... неділя. Можна передбачити, що жінкам не було чого робити, і тому вони вийшли на вулиці міста. Виявляється, наступного тижня в нью-йоркських газетах ніхто не згадував про таку резонансну акцію з сотнями прогресивних дам на вулицях і агресивною поведінкою поліції. Книжки про феміністський та робітничий рух у США теж, хоч як дивно, також замовчують цей інцидент. І коли 1908 року на з’їзді соціалістичної партії США було ухвалено резолюцію відзначати в останню неділю лютого День американських жінок, ніхто з делегаток не згадував страйк піввікової давності; просто взяли довільний день року.
Натомість Клара Цеткін уже орієнтувалася на американське жіноче свято. Більше того, спочатку вона пропонувала відзначати день жіночої солідарності без відриву від чоловічого колективу — «під час проведення травневих свят». Історія 1 Травня теж, як відомо, зав’язана на страйку робітників — у Чикаго 1886 року — і конфлікті з поліцією.
У це повірити важко, однак про ту подію тодішня преса писала чимало, резонанс був неймовірний! А демонстрація нью-йоркських робітниць, судячи з усього, є лише міфом. Його створили набагато пізніше: так би мовити, за образом і подобою...
Втім, є трохи фривольна версія, відповідно до якої страйк у Нью-Йорку усе-таки був. Проте на вулиці рідного міста вийшли не скромні текстильниці-взуттєвики, а представниці професії, в якій і текстиль, і черевички потрібні хіба що на попередній стадії справи. Та, погодьтеся, що жінки будь-якого роду діяльності мали право вимагати поліпшення умов праці, підвищення її оплати та скорочення робочого дня. І, до речі, вихідного в неділю!
1913 року, коли жінки Російської імперії вперше приєдналися до своїх закордонних подруг у прагненні відзначити Міжнародний жіночий день, восьмому березня на європейських календарях у нас за старим стилем відповідало 23 лютого. Що, втім, тоді нікому не здалося підозрілим...
Чи довіку бути нам під сузір'ям Совка? Професор Московської духовної академії диякон Андрій Кураєв запропонував вибрати інший день у році для вшановування жінок. Він відзначив, що за своїм первинним змістом 8 Березня - не день жінок, а "день революціонерок, терористів жіночої статі, екстремістів XIX століття". Якщо ми сьогодні по-справжньому стурбовані "політичним і релігійним екстремізмом як серйозною глобальною загрозою", то добре, сказав А. Кураєв, відмовитися від "оспівування терористів минулих епох". http://pravoslavye.org.ua/
День 8 березня цього року припадає на початок Великого Посту. Отже нісенітним є для віруючої людини влаштовувати вітання, забави в память про щось так далеке від праведності й святкування того, що не є святе. Вже 2000 року Божого вшановувати дівчат і жінок, що якось за за думом Творця (див. Бут. 3.15) таємничо несуть у собі гідність і достоєнство Божої Матері Пресвятої Богородиці, о. Ігор (Онишкевич) започаткував у День Благовіщення. Цей день для хлопчиків і мужчин є шансом краще збагнути привілей кожної дівчини і жінки.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
Жіночий день має давні традиції. Виявляється, його відзначали ще в Стародавньому Римі як матрони, так і їхні рабині. Перші отримували подарунки від чоловіків, другі — вихідний. І ті, й інші вирушали до храму Вести, хранительки домашнього вогнища. Дійство мало величезне значення, оскільки жіноцтво утверджувало свої принципи.