«Беріть вербу», — простягує пучечок тонких гілочок із смарагдовими бруньками бабця, яка торгує нехитрими дарами природи біля однієї зі станцій столичного метро. «А що з нею далі робитиму?» — роблю вигляд, ніби я геть «темна», — насправді ж просто цікаво, що скаже звичайна сільська жінка про традиції, які нині здебільшого знаємо з книжок.
«Оці гілочки посвятите у церкві, а потім покладете вдома за образами — верба весь рік захищатиме дім від лихого ока. І всі в хаті здоровими будуть, — пояснює жінка. — А якщо образів нема (мовляв, ну що з вас, «городських», візьмеш. — Авт.), то просто у вазу поставте — буде вам удома оберіг». Тим часом із великої картатої сумки пучечки гілочок потроху розходяться — беруть вербу здебільшого жінки, щоб завтра нести їх на освячення до церкви...
Вербним називатимуть увесь наступний тиждень, а завтрашню неділю — Вербною. Християни цього дня відзначають дату, коли Спаситель в'їжджав до Єрусалима на ослику, а його зустрічали, вистеляючи дорогу пальмовим листям. Що в цій події спільного з вербою? Священики кажуть, ніби в Україні, де пальми не ростуть, їх просто замінили вербовими гілками. А народознавці кажуть, що «не просто». Про звичай святити вербу згадується ще в «Ізборнику» (1073 рік), тож він цілком міг існувати ще в дохристиянські часи. І ним, не виключено, вшановували дерево життя (своєрідну модель Всесвіту), яке й уособлювала верба. Адже про живучість верби навіть легенди не потрібно складати, це дерево може вирости зі звичайної лозини, увіткнутої в землю. Із цього приводу в народі казали: «Верба, що лугова трава, її викосиш — а вона знову виросте».
Тому й важко українські обряди Вербної неділі пояснити з точки зору християнства. Наприклад, коли вербовою лозою хльоскають один одного зі словами «Не я б'ю, верба б'є. Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля!». Різок отримує також худоба, «щоб нечисть не чіплялась до тварин». Також колись господарі, повертаючись з церкви зi свяченою вербою, відразу ж ішли на город, аби втикнути в землю по кілька гілок: «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток». А ще зі свячених галузочок верби розкладали у печі вогонь, щоб пекти великодні паски. Також їх використовували в різних магічних обрядах: шукали воду для копання криниць, кидали у вогонь, щоб зупинити пожежу, розганяли грозові хмари і зупиняли град.
У будь-якому випадку завтрашня свячена лоза наближає нас до найбільшого свята весни — Великодня. Уже недалечко червоне яєчко...
Дякую,дуже цікаво та відверто.Повністю підтримую та бажаю творчих успіхів!
...››› Тетяна з Черкас| 29.08.2008, 18:24
Як випускник педагогічного закладу 2008 року, я дуже обурена "замороженнями" кабміну Януковича, адже ті, хто повинен нас захищати, просто знущаються з нас. Кому жалітися? Хто зрозуміє нас, МОЛОДИХ СПЕЦІАЛІСТІВ? ХТО надасть ДОПОМОГУ?ХТО призистить від...››› Жанна| 29.08.2008, 08:34
Ги! "осетини не захотіли стати складовою частиною царства, яке створювала цариця ТамарА", а чечени не захотіли стати складовою частиною царства, яке створював цар Петро 1й... І що? Мова йде про подвійні стандарти РОсії, котра іншим забороняє щось...››› KOKA| 23.08.2008, 13:33
Ігор в мене до вас питання на рахунок університету культури і мистецтва!!!Якшо ви можете відправте мені свій мобільний номер на електронну почту в мене є декілька питаннь стосовно навчання в вас!!!Дякую вам буд чекати!!!!!!!!!!!
...››› Вадим| 19.08.2008, 12:22
Те, що будується в Києві - це будується не для людей, а для суцільного шахрайства. Для перепродажу-спекуляції. Поняття спекуляції із вжитку сховали, але в житті воно править бал. Мільйонери-бізнесмени на ньому мають чималий прибуток. Ось це і є ті...››› михась| 18.08.2008, 16:23