Цивілізованість держави залежить, серед іншого, від уміння її влади і суспільства зберігати й захищати пам’ятки історії та культури. На цьому наголошували майже півстоліття тому експерти ЮНЕСКО, проголошуючи 17 квітня міжнародним днем захисту пам’яток. Як захищає свої історико-архітектурні пам’ятки Україна?
На українській території Національна академія наук та ЮНЕСКО налічують понад тридцять тисяч пам’яток історії та архітектури – міжнародного, всеукраїнського, обласного і міського значення. Найбільше щодо догляду і підтримки у належному вигляду пощастило тим пам’яткам, які розташовані у великих містах: якщо не держава чи міська влада, то котрийсь з меценатів підтримає. У провінції ж пам’яткам виживати складніше. Розповідає професор університету у Пенсильванії (США) Олександр Лєсков, який позаминулого року з американськими колегами відвідав Крим:
“Ми приїхали на Ай – Кайю, це знаменита гірська гряда, Біла Скеля у перекладі з татарської мови. Це – знаменитий некрополь скіфських ватажків, царів. Те, що ми там побачили – справжнісінький жах: семи – десятиметрові кургани розносились ущент потужними бульдозерами та ескалаторами! Це працювали “чорні археологи”, і це тривало не день і не тиждень – роки. І не на одному кургані. А на кількох”.
Директорка Ржищівського краєзнавчого музею Надія Сергійчук каже, що одна з найбільших проблем – це брак коштів на утримання музею і розвиток музейної справи:
“Ми вважаємося – Ржищівське відділення Київського обласного археологічного музею. Тобто, ми – бюджетна організація. І охорона, і ремонтні роботи, які тут проводяться, і опалення – все це іде за рахунок бюджетних коштів музею. Звичайно, не можна обминути добродійників наших: це – товариство “Коло Ра”, яке забезпечує і постійно знаходить спонсорів і фінансує як розкопки на території Ржищєва, так і реставрації, які на сьогодні є у музеї”.
Тим часом, в Україні побутує думка, що збереження і реставрація пам’яток історії та культури – це шлях залучення іноземних туристів, які залишатимуть тут гроші, частину з яких можна використати на підтримку історико-культурної спадщини держави. Подібним шляхом іде Європа, - стверджує директор туристичної фірми “Феєрія” Ігор Захаренко, і додає:
“В Європі це все збережене. Не так, як у нас: відреставрували хатинку, розваляли, потім побудували нову. Тобто, це вже не реставрація. У нас (в Україні) є що подивитись, треба все відреставрувати, але треба подивитись, як у Європі кожен камінчик – у тому ж Берліні, який був повністю розвалений – як оці камінчики складають як мозаїку. Розкладають у кожен музей, щоби використати – те, що було справжнім”.
Ігор в мене до вас питання на рахунок університету культури і мистецтва!!!Якшо ви можете відправте мені свій мобільний номер на електронну почту в мене є декілька питаннь стосовно навчання в вас!!!Дякую вам буд чекати!!!!!!!!!!!
...››› Вадим| 19.08.2008, 12:22
Те, що будується в Києві - це будується не для людей, а для суцільного шахрайства. Для перепродажу-спекуляції. Поняття спекуляції із вжитку сховали, але в житті воно править бал. Мільйонери-бізнесмени на ньому мають чималий прибуток. Ось це і є ті...››› михась| 18.08.2008, 16:23
Думки пана Соломона притримувалось, (та й навіть зараз притримуєтсья , хоча вже менше ) більш ніж пів країни... тому і довелось тим самим пів країни платити за майже камяні печери в панелях Києва за цінами золотих квартир Берліна і т.д... Хочеться мені...››› Шнайдер| 17.08.2008, 21:58
Сергію! Давайте почнемо з того, що осетини не захотіли стати складовою частиною царства, яке створювала цариця Тамар. І з того часу свани (тобто титульна нація Грузії), яку невірно називають - грузини неприязно ставилися до осетин. Збройні сутички тривали...››› Валерій Саливін| 14.08.2008, 20:54
Абсолютно правильна стаття, на мій погляд. Націоналізм - це любов до свого, а не ненависть до чужого. Чим більше людей буде "своє робити", тим скоріше позбудемось комплекса меншовартості і розбудуємо справді Соборну Самостійну Україну без штучного...››› marshal| 14.08.2008, 17:10