У середині 1980-х років Радянський Союз вступив у нову фазу свого розвитку. На перший погляд, ця супердержава була міцною і здатною до оновлення – адже щойно її лідером став молодий та енергійний Михайло Горбачов. Насправді ж серйозні проблеми вже поставили СРСР на межу занепаду.
Дисидент і політв‘язень тих часів, нині народний депутат Степан Хмара вже тоді вірив, що Союз не втримається:
Прибувши в табір на Урал в 1988 році, я прогнозував 10 років життя Радянському Союзу. Я робив такі висновки на підставі того, що відбувалося і в економіці, і в житті СРСР, і у світових процесах. Зіграло тут свою роль і те, що в цей час прийшов до влади політичний діяч світового масштабу – президент США Рональд Рейган. Він, звичайно, вплинув на процеси прискорення руйнування світової комуністичної системи.
Але головними чинниками, які зумовлювали кризу радянської системи, очевидно, були внутрішні. Психолог Інна Чернявська-Набока, учасник дисидентського руху і політв‘язень початку 80-х років також вірила, що СРСР розвалиться:
По-перше, всі тоталітарні імперії рано чи пізно розпадаються. По-друге, навіть не торкаючись економічних чинників, є якась людська межа несвободи, і Совєтський Союз, звичайно, її давно перейшов. По-третє, інформаційне суспільство, глобальна мережа обов‘яз-ково посприяли цьому процесу.
І в цій ситуації 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС імені Леніна відбулася катастрофа, яка мала наслідком не тільки викид величезної маси радіоактивних речовин, а і не менший викид неправди з вуст офіційних діячів, зі сторінок газет і екрана телевізора.
Головний редактор чернівецької газети “Час” Петро Кобевко: "Те, що нам брехали, знаючи все, що після Чорнобиля за п'ять днів вивели дітей і людей на Хрещатик на ті паради, показало всю гниль тієї системи. Чорнобиль був уже в душах тих більшовиків, душі ті були гнилі і радіоактивні".
І справді, 1 травня 1986 року Київ, наче нічого не відбулося, вийшов на першотравневу демонстрацію.
Люди в абсолютній своїй більшості не знали, що відбувається. А влада знала, але говорила неправду. І ця неправда збурила врешті-решт людей і прискорила розпад Радянського Союзу. Менеджер Лада Каневська, яка в рік Чорнобиля була школяркою, переконана, що Чорнобиль розбудив народ:
Чорнобиль тут зіграв скоріше роль каталізатора, тому що він підняв дуже багато системних проблем, на які система, яка була за Радянського Союзу, не могла просто дати адекватні відповіді.
А соціолог Євген Зелінський вважає , що Радянський Союз розвалився б і без Чорнобиля:
Але якось інакше і дещо пізніше, бо вивернув усю брудну білизну, і всі недоліки, всі слабкості радянської структури, і сильно активізував людей. Біда – вона змусила людей думати, шукати якісь відповіді.
А головний редактор журналу “Київська Русь” Дмитро Стус, син визначного поета й дисидента Василя Стуса, дивиться на чинник Чорнобиля досить скептично:
Чорнобиль, я думаю, що мав менший вплив, ніж Афга-ністан. Але, скажімо, для України, допоміг усвідомити багатьом людям, так би мовити, повагу до себе перед лицем смерті. Він, безперечно, додався ще однією краплею, яка працювала проти збереження Союзу.
Доповнює думки Дмитра Стуса один із лідерів Меджлісу крим-ськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров, котрий зазначає, що криза нуртувала не лише в економіці, а й у інших сферах:
У сфері особливо міжнаціональних відносин. Це сто-сується і народів Балтії, і репресованих народів. Був, зокрема, крмсько-татарський національний рух, було дисидентство в широкому розумінні цього слова. Такі катастрофи надзвичайного, планетарного масштабу, як Чорнобиль, вони прискорили розпад Радянського Союзу.
Минуло п‘ять з половиною років після Чорнобиля – і перший та останній президент СРСР Михайло Горбачов був змушений визнати, що плани реформування Союзу зазнали невдачі:
Я твердо виступав за самостійність, незалежність народів, за суверенітет республік, проте одночасно і за збереження союзної держави, цілісності країни. Події пішли іншим шляхом (рос.мовою).
У тому, що події пішли іншим шляхом, певну роль, очевидно, зіграв і Чорнобиль.
Я вам хочу сказать шановни други, что в те же самые годы, как ни страно даже в России от голода умирали люди, тысячами, сотнями тысяч. А моя бабушка. которая жила в те годы на Ставрополье (на Ставрополье - все так говорят до сих пор, и я не вижу ничего...››› Мыкола| 01.12.2008, 16:05
Згоден із "А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию..."
...››› wlodko| 30.11.2008, 17:04
Цікаво, чого цей американський індианець придумав для українців вислів "голодомор" та переймаєтся їхньою справою, а ні пари з вуст про поголовне і планомірне знищення геть під чисто всі коренні індианські племена!?
Хто заказував і щиро розплачувався...››› alim| 22.11.2008, 22:47
Важко говорити про Геноцид. Очі наповнююються слізьми, коли уявляєш жахливі події 1932-33 років. Дякуючи Джеймсу Мейсу світ дізнався про наше ГОРЕ. Вічна йому пам"ять
...››› Ольга| 22.11.2008, 10:07
Інші публікації на цю тему
21.11.2008, 20:12«Свічка пам 'яті» Програма заходів за участю Президента України В.А.Ющенка у зв’язку з 75-ми...
04.12.2007, 20:29Три Голодомори За останні роки в Україні побачило світ чимало праць, присвячених жертвам...
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
