На головну На головну На головну
 
 
Google
Google
« Травень 2006 »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 
Архів публікацій

 

640x480 | Переглядів: 905




[ Реклама ]
Реклама від "Порталу українця"
Запрошуємо до співпраці


 
 
 
 .. » Яким чином українська влада може допомогти кримським татарам?
Держава, Політика, Суспільство (1355)   Історія, Філософія, Релігія (467)
Національна ідея, Мова, Народне (803)   Людина, Особистість (379)
Культура, Мистецтво (738)   Наука, Oсвіта (89)
Наші за кордоном (96)   Економіка, Бізнес (64)
Екологія, Здоров'я (111)   Техніка, Технології (35)


Яким чином українська влада може допомогти кримським татарам?


Автор: Центр досліджень політичних цінностей
Коментарі (0)


18 травня 2006 року відзначається 62-га річниця депортації кримських татар сталінським режимом.
У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням:
«Яким чином українська влада може допомогти кримським татарам?»


Кость БОНДАРЕНКО (директор Інституту національних стратегій):
„Я вважаю, що вона не повинна якимось чином допомагати, вона повинна просто не заважати їм. Кримські татари становлять 15% населення Криму. У них є свій меджліс, який займається проблематикою кримських татар. Українська влада повинна бути третейським суддею між меджлісом та кримською владою”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„Кримськотатарський народ фактично пережив етночистку за часів СРСР. Україна від самого досягнення Незалежності декларує і демонструє підтримку кримським татарам, що в свою чергу наповнює українську незалежність ідеями демократії. У той же час фінансова допомога з Києва або доходить не досить адресно, або занадто викривлено. Місцева влада була незацікавлена в поверненні депортованих в кордони їх попереднього проживання. Справа в тому, що значна частина кримських татар проживала на південному березі Криму. Ціна землі на південному узбережжі дуже висока, і місцева влада, не будучи зацікавленою у відчуженні від себе «ласих шматків», надавала їм земельні ділянки майже виключно в степових районах. Києву варто би було проявляти більше рішучості в питаннях землевідводу депортованим.
Загалом помітна відсутність довготривалої стратегії щодо розвитку Криму у київської влади. Кримськотатарська громада динамічно розвивається. На цей розвиток впливають різні демографічні фактори: позитивне сальдо зовнішньої міграції, більша дітонародженість порівняно із сусіднім слов’янським населенням. Значить, на якомусь етапі можуть виникнути питання адміністративно-територіального характеру. Українському політикуму варто бути готовому до такого розвитку подій і мати свій перспективний сценарій. Так, наприклад, можна поставити питання: чи варто й надалі зберігати кримську автономію у її сьогоднішньому вигляді, яка фактично є російською автономією? А може краще на частині Кримського півострова утворити кримськотатарську автономію, а решту півострова з’єднати із сусідньою Херсонщиною в Таврійську область? Ці питання дискусійні, але принаймні їх треба дискутувати, а не ховати голову в пісок”.

Сергій ДАЦЮК (консультант корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика»):
„А чому ми не ставимо питання про те, що українська влада повинна допомогти українським євреям? Їх теж знищували, і не тільки радянська влада. Але люди говорять про кримських татар і не замислюються, чому українська влада не думає про те, щоб допомогти українцям, які з XVII сторіччя були в рамках Російської імперії і фактично їхню культуру знищили в той час. Таких питань є безліч. Я розумію, що у нас зараз річниця і ми повинні говорити про кримських татар. Але мені здається, що взагалі в Україні повинна з’явитись спадкова політика, коли ми можемо щось планувати, а потім хтось це буде продовжувати. Поки що не було жодного випадку, коли б політична сила, що прийшла до влади щось планувала і це було б продовжено. Тому що наступна політична сила перекреслює те, що робила попередня, і починає робити щось своє. Я не знаю, наскільки є можливим випрацювати кримську політику української влади. У мене стаття під назвою «Кримські орієнтири України», в ній я спробував подивитись на Крим із точки зору геополітики. Але після її виходу влада не почала вести кримську політику. А проблеми кримських татар знаходяться саме в її контексті і розглядати їх окремо не доцільно. Якщо буде створено окрему урядову програму для кримських татар, то тим самим влада образить інших людей, які живуть в Криму”.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):
„Потрібно діяти згідно з відомим прислів’ям «Не вчіть жити, а допоможіть матеріально». Українська влада повинна якщо не допомагати матеріально, то хоча б створювати відповідні соціально-економічні умови для самостійного розвитку кримськотатарського населення”.


Максим СТРІХА (керівник наукових програм Інституту відкритої політики):
„Насамперед наведенням порядку із землекористуванням в Криму. Це є найгостріше питання, яке стоїть перед кримською громадою. Зрозуміло, що існують інші питання, не менш важливі. Це організація освіти кримськотатарською мовою, підтримка кримськотатарських культурних інституцій, книговидання, адже після припинення відповідної програми фонду «Відродження», багато з цього просто припинилося. Але все ж таки головною є соціальна адаптація кримських татар, бо якщо не буде вирішено це питання, то все інше виявиться марним”.

Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):
„Украинская власть должна помочь крымским татарам вернуться на свои родные места и обеспечить им сносные человеческие условия существования. При этом не следует забывать, что на месте депортированных крымских татар, опять-таки волей тоталитарного режима на это место были согнаны и с других регионов Украины, и с России, и с Белоруссии, и теперь они живут на этих местах. Поэтому решить эту проблему очень сложно. Решать её надо путём взаимных уступок. Никоим образом не должны пострадать ни вновь приехавшие, ни те, кто там жил раньше. Надо использовать для застройки те территории, на которые не претендуют люди, жившие на этой территории раньше. В Крыму очень много мест, которые просто захвачены всевозможными бизнес-группами. Они за хорошие деньги скупаются и не получают эти места ни старожилы Крыма, ни те люди, которые живут тут последнее десятилетие, ни крымские татары. Нужна безусловно финансовая поддержка. Нужно обеспечить крымским татарам возможности для культурного развития. Крымскотатарское население имеет право на статус регионального языка в тех районах Крыма, где значительная часть населения использует крымско-татарский язык. При этом нельзя отказываться, при определении народа в парламенте, от принципа: один человек – один голос. Главное надо помнить, что Украина у нас одна. И власть должна выступать посредником в конфликтах, которые возникают на территории Крыма. Те люди, которые живут в Крыму, не несут ответственности за преступления сталинского режима – это надо помнить”.


Читати цю та інші публікації у своєму телефоні
на своєму сайті



Є що сказати? Говори на форумі або додай коментар:


(за бажанням)
Введіть код:
This is a captcha-picture. It is used to prevent mass-access by robots. (see: www.captcha.net)   



Інші коментарі

... ›››
Oleg Pk | 23.09.2011, 19:36

Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти. ... ›››
Василь | 04.09.2011, 18:19

В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,... ›››
Наталі | 23.08.2011, 17:49

Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію... ›››
Подільський | 20.08.2011, 17:43

На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн. (у книгарнях дорожче) :))) До речі, сьогодні, 17-го серпня, о... ›››
Іванченко Ірина | 17.08.2011, 15:12

Інші публікації на цю тему

03.10.2013, 08:26 Ідеш до Європи? - Візьми з собою вудку! Ми «вимагаємо». А треба «створювати». Вимагати – означає визнавати систему....
12.06.2012, 13:25 Тарас Компаніченко: «Без культурної єдності довіра не можлива» Наш гість — Тарас Компаніченко, кобзар, бандурист і лірник, керівник...
11.06.2012, 11:57 Толерантність без фарисейства Наші унікальні нардепи не втомлюються закликати українців до толерантності,...
28.12.2011, 16:54 Громадськість відстоює пасажирські маршрути залізниці Викладене нижче є проблемою одного міста, але за суттю питання стосується...
27.09.2011, 22:47 Чи жаліти українців? Українці люблять жаліти себе. Це почуття до кісточок в’їлося в історичну...
27.09.2011, 13:13 Суспільство та розподіл Значний дефіцит справедливості та рівності в суспільстві колись...
16.09.2011, 23:24 Настав найвищий час діяти Перших два десятиліття нашого незалежного, самостійного існування минули...
09.09.2011, 16:31 Митрополит Андрей Шептицький. Як будувати рідну хату? (уривок) Говорити про політику в Україні не можливо, щоб не заторкнути тему...
23.08.2011, 11:05 Двадцять років під гіпнозом імперії До двадцятиріччя нашої незалежності в кожного з нас знайдеться своя...
24.06.2011, 02:48 Що за «язиковою» боротьбою? Українська політизація питання мови нагадує середньовічні дуелі на ракетах...
Більше

 
Завантаження...

Стрічки публікацій   Мобільна версія сайту: PDA/WAP
Наш інформер на вашому сайті
 

  Умови використання та цитування матеріалів сайту
  Авторські права
  Застереження
© AnViSer 2004-2013.  Адміністрація порталу не несе відповідальності за зміст рекламних банерів, які надає банерообмінна мережа
Hosting by hostBe.net