Ну що ж, закінчилось Євробачення. Варто підбити певні підсумки і зробити висновки.
Одразу попереджу, що критикувати той чи інший виступ з позицій власних музичних симпатій нема сенсу, оскільки надто мало стосунку маю до подібної музики. Себто популярна музика мені не до вподоби, театралізовані шоу також, тому маю право на певну об’єктивність у висловлюваннях.
Україна могла спостерігати за Євробаченням по Першому національному.
До нього і відповідні претензії. Точніше, до DJ Паши.
За змістовним наповненням його коментарі дійсно якісно вищого рівня, ніж інших ведучих у попередні роки – це цілком логічно. І він є, безперечно, людиною шанованою в українських шоу-бізових колах, проте це не дає жодного права по-хамськи висловлюватись про деяких виконавців, а особливо про голосування тих чи інших глядачів за цих виконавців. Це їх право і їх музичні уподобання. Якісні чи ні, то вже інше питання. Як і будь-який громадянин України, DJ Паша мав змогу віддати власний голос за свого фаворита, а критикувати смаки інших – вияв крайнього непрофесіоналізму.Тому наприкінці шоу згадалась його ж репліка, що в разі перемоги фінів він відмовиться вести трансляцію наступного року.
Крім того, насмішили дикі жіночі крики в мікрофон: “Паши нет в эфире! Голоса нет! Что делать?” – геніально, а, головне, вкрай професійно.
Саме ж Євробачення ще раз переконало, що Подією з великої літери воно є виключно в тих країнах, які беруть участь в ньому не так довго, і в країні-переможниці. Згідно з численними репортажами особливого ажіотажу навіть у Афінах шоу не викликало.
Натомість Україна, Росія, Білорусь, балканські країни лиш про нього й говорили. Та ще й витрачали порівняно немалі кошти на організацію проведення власних відбіркових турів.
Давно вже переможці Євробачення не стають світовими зірками. Дійсно світовими! Як правило, усе закінчується на мегапопулярності у власній державі та кількох країнах, які віддали даному виконавцю найвищі бали.
Цьогорічні переможці нічим не відрізняються від попередніх. Підкреслюю – НІЧИМ.
Вони так само, як і попередники останніх років, використали два фактори: 1) повинно пощастити за жеребкуванням (фактор не основний, але, як завше, відіграє не останню роль); 2) оригінальність (причому не просто оригінальність, вона сама по собі нікого не цікавить, а оригінальність стосовно інших 23 виступів – оригінальність у будь-чому – пісні, звучанні, костюмах, декораціях, а бажано у всьому разом).
Ці два фактори не одного виконавця зробили переможцем, але мало кого зробили справжньою зіркою.
Між іншим, вдалість виступу на Євробаченні варто вимірювати подальшою долею власне композиції. На мою скромну та абсолютно необ’єктивну у даному випадку думку, єдиним цьогорічним міжнародним хітом стане “Lejla” від Hari Mata Hari з Боснії та Герцоговини. Навіть фінська пісня-переможниця не має таких шансів – справжнім прихильникам хардроку вона навряд чи прийдеться до душі, а слухачам популярної музики видасться надто важкою – виграв же театралізований перформанс, а не пісня.
До речі, виступ, який найбільше роздратував того ж таки DJ Пашу (Silvia Night “Congratulations” з Ісландії), був дуже вже схожий на спробу масштабної пародії на шоу та резонанс навколо нього. І надто яскраві костюми, і перевдягання хлопчиків з балету, і картинно-халтурна “підтанцовка”, і навіть перебір із декораціями – викликали логічну та природну антипатію у глядачів в залі та серед тих, хто потім віддавав свої голоси. Кому ж сподобається, коли йому вказують на безглуздість та дріб’язковість усього, що відбувається на сцені, за що він платить немалі гроші?
Стосовно українського перформансу. Крики та нарікання не мають сенсу, оскільки надто вже вони будуть схожі на махання кулаками після бійки. Можна відзначити лиш основні плюси і прорахунки.
Найбільша загадка для України – 12 балів від Португалії. Чи то так активізувалась заробітчанська діаспора, чи настільки проігнорували захід самі португальці? Імовірно, що Кароль їм таки сподобалась – яскрава блондинка виглядала доволі ефектно.
Прорахунок загалом був один-єдиний. Попри те, що обрана композиція непогано розкривала вокальний потенціал Тіни, вона виглядала на загальному тлі надто схожою на минулорічний хіт Елени Папарізу. Аудиторія Євробачення не пробачає таких повторів. Можна було це помітити і під час київського шоу – пісні, що хоч віддалено нагадували “Дикі танці” Руслани, популярністю не користувались, і навіть будучи в числі фаворитів, не перемогли.
З точки зору мелодійності, ще непогано було б згадати про те, що Кароль усі приспіви фактично речитативно проказувала. Враження від цього псувалось. Тому і висновок – рости їй ще і рости. І багато працювати.
Підсумок? Просто слід подумати, чи така це подія світового масштабу та ваги, як її намагаються подати. Шоу? Так. Відкриття нових імен? Так. Але, між тим, це ще й доволі заполітизоване дійство (сусід сусіду – друг і брат) із не завжди якісною організацією та перформансом.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
За змістовним наповненням його коментарі дійсно якісно вищого рівня, ніж інших ведучих у попередні роки – це цілком логічно. І він є, безперечно, людиною шанованою в українських шоу-бізових колах, проте це не дає жодного права по-хамськи висловлюватись про деяких виконавців, а особливо про голосування тих чи інших глядачів за цих виконавців. Це їх право і їх музичні уподобання. Якісні чи ні, то вже інше питання. Як і будь-який громадянин України, DJ Паша мав змогу віддати власний голос за свого фаворита, а критикувати смаки інших – вияв крайнього непрофесіоналізму.Тому наприкінці шоу згадалась його ж репліка, що в разі перемоги фінів він відмовиться вести трансляцію наступного року.
Вони так само, як і попередники останніх років, використали два фактори:
Стосовно українського перформансу. Крики та нарікання не мають сенсу, оскільки надто вже вони будуть схожі на махання кулаками після бійки. Можна відзначити лиш основні плюси і прорахунки.