Коли десь починаються голосні крики, лемент і плачі про рівність і братерство, то це насторожує. Маємо власний історичний досвід з цього приводу. Прикладіть вухо до Української Землі і почуєте важкий крок батальйонів руху за права упослідженого жіноцтва. Зойки і голосіння чути далеко-далеко.
Вони оголошують на увесь світ, що варварське відношення, глум і збиткування над жінкою в нашому суспільстві змушує українське жіноцтво боротися за свої права і свободи. І це все на дуже-дуже науковій основі. Штовхає і вказує напрям руху - гендерна наука, яка пропагує гендер - політику рівних прав чоловіків і жінок. Але є маленький ньюанс. Ця наука , як айсберг, не дуже хоче показувати всім свою підводну частину. Бо там головне. Плюс якісь щедрі, добрі і ласкаві спонсори-гендеристи. В цю наукову фіру запряжені „українські" ЗМІ, суспільно-диверсійна функція котрих відома.
Здавалося б, споконвіку в Українській Традиції жінка була в повазі і шані. В старі часи здивовані москалі ніяк не могли зрозуміти козаків: "А казачішкі, глупиє люді, - оні жон своіх не б'ют". Коли в старій Німеччині жінки жили за відомим принципом трьох „К", то в Україні вони були повноправними членами суспільства. Навіть до відьом було ставлення, як до звичайної професії. Наші жінки вміли читати. Це тоді, коли в Європі мало хто вмів читати. Карась з Одаркою також є якимсь символом до питання „а хто в хаті хазяїн?".
От подумайте собі ще про таку українську національну особливість: зараз мак сіють мало, можна за це сісти, а макогони продаються справно. Що, хтось там якийсь мак ними тре? Самі знаєте його побутове призначення. Це яскраво-гендерний український сімейний символ, а водночас жіночий інструмент виховання, або штормового попередження. А хто зможе аргументовано заперечити, що Запорізька Січ - це просто місце втечі чоловіків від своїх злих гендериць? А тепер далі: чому гетьманська булава, це по суті той самий макогін? Може для козаків з дитинства кухонний макогін був символом дисципліни? Маючи в державі таке самохідне явище, як „таваріщь Вітрєнка", про занижений статус жінки в Україні говорити не треба. Всім запам'яталося: „А эта тібє ат мєня!"- і як приложилася червона амазонка до мужчини... Це - „гендер пролєтарскій".
Одним з завдань сьогоденної антиукраїнської істерії київських ЗМІ (вірніше власників ЗМІ) є розкрутка нерівності жінки з чоловіком. Але ж проблем у відносинах жінка-чоловік менше, ніж в інших прошарках нашого життя. Безумовно, що тертя в трикутнику чоловік-жінка-суспільство в Україні є. А де ж його нема? Чи це така супер-нагальна тема, щоб на неї витрачати стільки енергії ? То звідки ж впала на нашу голову ця проблема гендеру, тобто порятунку жіноцтва від злих українських „синіх борід"? Прошу звернути увагу, як активно, нагло і безкомпромісно просувається в Україні гендерна політика. І з грошима нема проблем, і радіо-телебачення оплакує важку жіночу долю, і книжки гендерові на вулицях роздають. „На шару" роздають!
Жінки, запам'ятайте! Безплатний сир дістається тільки другій мишці.
Мало, що прагнуть розколоти Україну на Схід і Захід, так тепер треба ще чоловіків з жінками пересварити. Щоб одразу прояснити ситуацію треба наголосити, що гендерна ідеологія вийшла з фемінізму, а ідеї фемінізму зародилися в лесбійському середовищі - як каже старший брат, у подібних випадках, - „так історічєскі слажилась".
Ось товстенька і гарненька книжечка - "Основи теорії гендеру". Тим часом це - навчальний посібник. Молодь українську будуть вчити. Рекомендовано Міносвіти і науки України. Видана за підтримки Міжнародного фонду „Відродження".
Науковці, котрі це писали, чомусь впевнені, що кожна українка мріє мати профіль як у чоловіка - з кутасиком. Жарти-жартами, але виявляється, що гендерна наука, це така собі, благенька з виду, троянська солом'яна теличка, в середині котрої данайський спецназ з науковців-збоченців і ЗМІ.
Вміло кинутий недопалок може стати причиною пожежі!
Здавалося б, як може принижувати українку її рідна мова? А гендер не спить, пантрує демократію і вказує пальчиком. Ось дивіться, жінки: слово професіонал має позитивне значення, а професіоналка - означає повію. Майстер - фахівець високого класу, майстриня - жінка, що займається народним ремеслом, акушер - це лікар-фахівець, акушерка - це так собі, медучилище, друкар - фахівець поліграфічного виробництва, друкарка - жінка, що клацає на машинці. Слова „викладач", „бухгалтер", „модельєр", „стиліст" і т.д. - взагалі не мають жіночого роду! Жах! Не мова, а якась суцільна дискримінація і приниження честі та гідності українського жіноцтва! В Європі маму Ісуса називають „Мадона", що означає „моя пані"(ма-донна). Там так шанобливо називають і заміжню жінку, і кохану. А українською воно звучить як „Богородиця" - попросту, „відтворювачка чоловіків".
- Яка ж ваша мова недосконала і селюцька, - нашіптує гендер. Мабуть тому пропагандисти гендеру нею і не володіють.
Воно, ніби, такий собі, відомий в народі „пошук сметани", але ж десь глибоко, в підсвідомості щось занотується і надовго залишиться, у вигляді відчуття меншовартості - крапля і камінь точить. Якби то крапля, а то ж, останнім часом, якась суцільна злива!
Я собі думав, що гендерна наука досліджує тільки Господні Створіння - Чоловіка і Жінку, а все виявляється глибше, перспективніше: "... у центр уваги гендерних досліджень потрапили п'ять статей: жіноча, чоловіча, гетеросексуальна, гомосексуальна і транссексуальна...".
Ось тут і центр дійства!!! В зоні досліджень створіння не тільки Господні, а й створіння рогатого опонента. Ах-ах, який же він чарівний і кольоровий, той гендер!
Вони кажуть, що поділ людства на чоловіків і жінок - це дуже неправильно, бо „...технічно цілковито можлива тема чоловічої вагітності робить минулим той час, коли суть жіночого і чоловічого виводили зі статевих ознак...". Наука обурена, бо наш Творець наробив помилок. Проситься фраза фільму - „...а наш батько злегковажили...", бо:
„ ...можливості контрацепції і визнання репродуктивних прав жінок, більша відкритість суспільства до різноманітних сексуальних орієнтацій, можливості хірургічної зміни статі, виникнення техніки штучного дітонародження - повністю знімають біологічні бар'єри...", - що тяжіють над свободою жіноцтва. Відчуваю п'ятами, що то ті біологічні бар'єри Небо підпирають і якщо їх зрушити, то воно впаде на голову не тільки гендернутим, а й нам усім!
Ще один продукт гендеру - андрогінність, тобто поєднання в одній людині маскулінності і фемінності. Незрозуміло? В Галичині воно називається „курій" - ні півень, ні курка. І яєць не несе, і курей не бавить. Такий собі продукт курячого гендеру. Все як у людей.
Гендер в ідеалі - це взагалі позбутися статі і ввести у вжиток гендер. Синтезувати суспільство гендернутих куріїв. А гендерята всі будуть інкубаторські. Дуже скоро галичанкам доведеться згадувати старі пісні: "Хто ж нас поцілує в уста малинові..."
Ось так. Головним завданням гендеру є „культурне осмислення" збоченсько-сатаністичних процесів.
В Християнстві хрестять і хлопчиків, і дівчаток, і дядьків, і тіток, і бабусь, і дідусів. На відміну від інших релігій - рівність абсолютна. Але ж гендер і тут не дрімає:
„...Біблія, створена в період панівного патріархату, служила обґрунтуванням наявної нерівності жінок. Релігійні й теологічні тексти, написані авторами-чоловіками, відбивають і містять "чоловічі погляди" на відносини людини з Богом...". А ще кажуть, що Господь - дискримінатор, бо спочатку створив чоловіка, а не жінку. І жінку створив не самостійно, а з ребра Адама, що і є величезним приниженням для сучасної жінки. Виявляється, що:
"…більшість церковних інституцій носять "женофобський характер" і витончену дискримінацію, якій піддається жіноча свідомість у результаті таких широко відомих формул, що лунають з амвона: "Бог наш Батько (а не Мати)", "Людина (в значенні - Чоловік) Господа", "Братерство (а не "Сестринство") людей...". А наші жіночки про таке приниження і не здогадувались, а науковці м'яко, без притиску ознайомлюють з ситуацією. Мовляв, хочеш бути в авангарді Світового Жіночого Процесу ? Давай до нас! „Гендерити" Світ будемо!
А коли оголене жіноче тіло безсоромно і цілодобово використовується в телерекламі? Навіть в рекламі пилок, цвяхів і лопат? (Дякуємо, що не гробів). Гендер і його господарі з цього приводу чомусь мовчать. І книжок про це „на шару" не роздають... Здогадуєтесь чому? Бо і гендер, і телебачення в одних руках! Ті ж рученята розмахують Правами Людини:
„… гендерна школа "вписує" гендерну критику релігії в загальну концепцію Прав Людини... У цій позиції жоден текст Святого Писання не можна розглядати як остаточний, бо демократія припускає безперервне виробництво нових цінностей і практик, котрі якнайповніше забезпечують актуальне самовтілення індивідів."
О-о-о, значить гендернуті будуть писати нову Біблію, бо ця дуже ображає жінок. (Вже навіть є така академічна дисципліна - "феміністська теологія"). Хоча, новітня, "Демократична Біблія" в Америці вже є. Це та сама Біблія, тільки з вилученими текстами, в яких є натяки на расизм, ксенофобію, антисемітизм, нетерпимість і т.д. - книжка схудла на два пальці .
Головне в гендеровій справі - зерно сумніву посіяти, а далі воно якось само виборсається. Гадє завжди проростає. Та і вчителів по цій справі щодень - то більше, як кролів. Скажімо, пані Гольдберг стверджує, що „боги класичного християнства не підходять сучасним жінкам, а тому їх треба замінити новими чинами релігійної експресивності, що відбивають специфіку жіночої суб'єктивності..." На маєш! І Боги у нас неправильні! А я думав, що тільки Мова і УПА.
Ви думаєте, що Ісуса обійшли? Зараз: "... Ісус учив рівності всіх людей незалежно від нації, раси та сексуальної орієнтації..." І що ти тут скажеш... Значить в Біблії помилочка вийшла - Содом і Гомора згоріли банально, бо місцеві блакитні демократи ігнорували правила пожежної безпеки. І ніякої Кари Божої!
Хтось же платить за це. Будьте дуже уважні!
Якщо лупа на голові почала рухатися, то це, мабуть, не лупа. Це - воші.
Як тільки ідейки з шарових книжечок жіночці сподобаються, то одразу і грошики найдуться, щоб та жіночка однодумців збирала. Організують гурточок по „підвищення самосвідомості". А потім той клубочок гадєчий на партійку перешиють. Їх і в парламент спробують. Вони там терпимість проштовхувати будуть. Бо в гендері Терпимість - це дуж-же важне!!!
„...Частина феміністських теологів пропонує називати Ісуса "нашою сестрою", тому що Христос має низку якостей, що їх приписують в традиційній моделі "жіночному ряду...". Недотягли. Що Ісус був збоченцем - не написали. Страшнувато. В українців ще терпимість не дозріла. За таке дадуть по морді. На Заході про це уже вільно пишуть, а в Україні, поки що, суцільна дикість, нетолерантність і розгул нетерпимості - дадуть по морді без попередження. Тяжко бути в Україні носієм авангардових ідей. Ось один журналіст написав, що наш Шевченко був дядько дуже неправильний. Подейкують, що раз в тиждень перехожі журналіста тлумлять. Ну так, не сильно. За принципом: „Трохи відвів душу? - Залиши і ближньому. Не будь егоїстом!"
Далі роздуми в стилі „української" журналістики:
"...Чому ми нічого не знаємо про сексуальність Христа? - запитує Люс Ірігарей. - Якщо Христос утілює моральний ідеал для вірного, то, не знаючи, як він реалізував свою сексуальність, вірний не зможе втілювати своє бажання в рамках християнської релігії..." - шкода, що в Древній Палестині не було "українських" журналістів з України. А то б ми знали усе-усе. Ось про шкарпетки пані Тимошенко знає вся Україна. Тепер „українські" журналісти ходять зі дзеркальцями, приклеєними до черевиків. Здогадуєтеся про яку частину жіночого гардеробу писати будуть?
Традиція - це така штука, котра не дає Нації перетворитися в тваринний прайд. Атака на Українську Традицію в Україні ведеться комплексно. І носіями цього Духовного Грипу є безнадійно хворі - ЗМІ (це така собі держава в державі). Ця компашка з одного ідеологічно-зміїного клубочка з гендеряками.
А що українська державницька ідеологія ? Біг по граблях, як вид спорту?
Недавно на ЕРІ-ФМ пояснювали, що діти вже в 3-му (третьому) класі конче повинні знати, що таке презерватив. І як дитина цього не знає, то з неї нічого доброго не виросте. А як „наші" журналісти вболівають за чужинецького Давида Портера, котрий насилу пхає в Україну свій PlayboyTV: „...це буде не меншим тестом на демократичність для української влади та суспільства, ніж свого часу проблема «темників». Перш за все, поява такого каналу свідчитиме: суспільство дозріло до розуміння своєї неоднорідності, наявності людей із різними запитами, смаками й потребами... - ось квінтесенція ліберальної політичної доктрини і ліберальної культури, в умовах якої стає можливим поява еротичного телебачення" - Телекритика. Перед впровадженням п'ятистатевої гендерної демократії треба привити українцям терпимість хоч до порнухи. А далі само піде. По-армійському це називається „артпідготовка".
Ось так, інтелігентно і науково журналісти поселяють в душах паразита. Паразита Душі. Хоча в народі його називають інакше.
Грипозну курку скоресенько ріжуть, поки вона інших не заразила. А що робити з грипозним журналістом? У нього ж мільйонна аудиторія і жодної відповідальності! Язик, як високооплачуване помело!
Справді, журналістська продажність дає уяву про Безмежність.
Виконуючи суспільно-освітню функцію маладыє-інцєрєсныє кієфскіє, пра-а-адвінутыє дзєвушкі с цілівізара філасовствуют про глобальні орально-анальні проблеми українського суспільства (ані лахоф прасвєщают). Ах! Як воно чарівно звучить з дівочих вуст. Так і хочеться цій теле-німфочці презентувати гармонійну чавунну панамку з дірочкою для косички, бо тут поїзд вже пішов і не вернеться. Формула "сором-запобіжник совісті" - незнайома. Чи то мама про це не чула, чи то дзєвушка інкубаторська. І не дай Боже їм щось сказати! З ними як в зоопарку : "Страусів не лякати! Підлога бетонна!"
Гість хваленого 5-го каналу, відомий український журналіст, радить робити сімейні екскурсії в сексшоп. Але щоб з дітьми. І маленькими і великими. А ведучі передачі від щастя аж заслинилися - сподобалось дуже. Дайош діткам секс-шоп!!! Нема чого в діток якусь там фобію виховувати.
Воно, виявляється, дуже корисно для дітей. Демократами виростуть. А я розвину думку ведучих: щоб дітки виросли справжніми демократами, то їх треба відповідно виховувати на ще простіших прикладах:
"Ось дивись, Дмитрику, який наш Бровко, нечемний, не поважає прав і свобод бліх! Він своїм блохам спокою не дає, знущається, дискримінує, переслідує, блохофоб тоталітарний. То лапкою чухає, то зубками викусує. Недостатньо в нашого Бровка терпимості!!!"
А щоб Дмитрик ріс гендерно, то потім татка треба гендернути: "А татко наш купив Бровкові терористичний шампунь від блох, буде Бровка ним мити і бідні блішки повмирають в муках. Наш татко нетолерантний фашист! А бідні блішки так хотіли жити..."
Взагалі, в контексті української дійсності, здалося б в Україні слово „паразит" скасувати. Присмак якийсь нечемний. От назвати би бліх не „паразитами", а „мешканцями". Блоха - мешканець на тілі Бровка. Уже якось ліберальніше звучить, терпиміше. Бо якщо слово „паразит" голосно сказати в залі Верховної Ради, то одномоментно образяться сотні депутатів. Але на злодієві і шапка вогнетривка.
Чомусь українець повинен терпіти все українофобське, збоченсько-демократичне лайно!? Бо фундаментом гендерної, п'ятистатевої демократії є Терпимість. Привчили. Вже терпить. Ну, може трохи нервусів залишилось, на них і надія. Бо вони вголос питають,
- А ДЕ Ж МЕЖА ТОЇ ТЕРПИМОСТІ ??? А може це межа між людиною і скотиною?!
Прошляпила Україна, пустила свиню під стіл...
Ця чорна хмара Духовного Діоксину валить вже з Києва. Там це вже норма. Що буде в душах і серцях наших дітей через 20 років? Ідеологія - штука дуже інерційна.
Постає просте питання - а Київ це столиця якої нації? Ще трохи і вже стане цілком зрозуміло, що Київ - не українське місто. Шкода.
- Гендер - це інструкція для українського жіноцтва, як правильно шукати пригоди на сіднички, коли життя склалося.
- Гендер - це спроба змінити порядок речей в природі - заставити зайців харчуватися карасями, а вовків відлітати у вирій.
- Гендер - це система муштри українця, щоб терпів все протиприродне.
- Гендер - хитра штука. От як би Ви інакше назвали таке суспільно-спортивне явище як „куревство"? Не знаєте? А київські науковці-демократи знають - це „свобода репродуктивної поведінки жінок". Ади, як пристойно звучить!
P.S.
Файна книжка, шляк би її впік. Недарма має 535 сторінок . Містичне 5+3+5 =13. Так вона ж не одна така. Збоченські ідеї опрацьовують цілі наукові інститути! І українська наука працює, аж куриться. Що тут зробиш... Тут можна тільки побажати. Побажати науковцям -демократам здоров'я і втілення наукових розробок в життя. В їхнє приватне життя! Щоб доля на щастя дарувала їм гендернутих дружин-трансветитів і щоб авангардові п'ятистатеві шлюби в їхніх родинах давали передові попи-геї. Ні, краще попеси-лесбіянки.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
