В Одесі зводять торговельний центр на місці колишніх порохових складів, де живцем спалили 25 тисяч людей.
Це місце поховання євреїв є другим за масовістю після Бабиного Яру. Як стверджують місцеві євреї, вони вже звернулися по допомогу до світових організацій, аби ті допомогли припинити будівництво.
В Одеській асоціації євреїв, колишніх в’язнів гетто і нацистських концтаборів, кажуть, що ведуть боротьбу з цим диким явищем уже десять років.
Будівництво зупиняли, але нині на території колишніх складів знову почали споруджувати об’єкти. Місця поховання випадково виявили 1987-го року під час прокладання міської каналізації.
Роман Шварцман, голова асоціації євреїв, в’язнів концтаборів: «При раскопке и при укладке там труб канализационных было выявлено очень много костей, детских черепов. Даже дети, из рассказа очевидцев, которые проживают там, дети не понимали, что такое череп, играли в футбол этими черепами».
В архіві віднайшли документи, в яких судмедексперти підтверджують, що саме в цій землі поховано 25 тисяч спалених живцем людей. Нині тут стоять одноповерхові будинки жителів колишнього військового містечка. Їхні мешканці не задоволені розгорнутим поряд будівництвом.
Валентина Бурденко, мешканка військового містечка: «Я считаю, что это кощунство и варварство на костях и крови не просто умерших, а убиенных, сожженных и повешенных делать жилые дома для благополучия других людей и какие-то строения возводить».
Єдиним учасником тих страшних подій є Михайло Заславський. Йому дивом вдалося вирватися із пазурів смерті.
Тяжко згадувати, як 16-річним хлопцем опинився в натовпі людей, котрі завинили лише тому, що були євреями.
Михайло Заславський, учасник подій 41 року: «Все это было облито горючим бензином, все это подожгли и людей заживо сжигали. А кто успевал убегать, расстреливали. В том бараке, где я сидел, пламя охватило крышу, край крыши просел и образовался, ну, как бы провал. Ну, там были, конечно, здоровые парни, и сразу в этот пролом. Ну, естественно, стадное чувство, все бросились бежать, и я бросился».
Отримати коментарі від міської влади не вдалося, в мерії по телефону сповістили, що ніякого будівництва на місці масового захоронення немає.
На самому будмайданчику працюють дві компанії. Директор однієї на телекамеру нічого не сказав, а у приватній бесіді розповів, що має дозвіл від Управління охорони об’єктів культурної спадщини, яке запевнило, що на місці будівництва захоронень немає.
Юрій Вайнтруб, директор будівельної компанії: «Вот здесь они начали строить жилые дома. Это «Антарктика» строит, а мы здесь строим, «Новая формация». Строим торгово-выставочный комплекс. Вот эту территорию, отвод земельного участка есть, есть официальные документы».
Рядові будівельники кажуть, що кісток тут не знаходили, тому продовжують зводити торговельний центр. Одеські ж євреї наполягають на зупиненні всіх робіт на території колишньої фабрики смерті.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12