Що відбудеться з СПУ у зв’язку з її переходом від «помаранчевої» до «антикризової» коаліції?
Автор: Центр досліджень політичних цінностей Коментарі (0)
13 липня в ефірі каналу «1+1» міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив про вихід із Соціалістичної партії України. У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Що відбудеться з СПУ у зв’язку з її переходом від «помаранчевої» до «антикризової» коаліції?»
Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»): „По-перше, я хочу відзначити, що ця заява не стосується нинішніх подій з Олександром Морозом та СПУ, а пов‘язана в першу чергу з тим, що Луценко ще раз підкреслив, що він залишив лави СПУ в зв‘язку з тим, що став міністром внутрішніх справ. Це обумовлено законом, що він не може бути членом СПУ. Інша річ, що він також критично поставився до останніх вчинків лідера СПУ. Але, я хочу згадати у зв‘язку з цим, з Луценком в першу чергу, що ця формальна позапартійність міністра не виконувалась. Наскільки я пам‘ятаю, Луценко брав участь у засіданні політради СПУ. Якщо він не член СПУ й є позапартійним, то чому ж він бере участь у засіданні керівного органу своєї колишньої партії? Це порушення закону. Я думаю, що такі проблеми неможна залишати поза увагою. Треба чітко дотримуватися вимог закону. Стосовно СПУ. На мій погляд останні події фактично вже призвели й ще призведуть до певних кризових тенденцій в розвитку цієї партії. Я не думаю, що це призведе до її занепаду чи розколу в найближчій перспективі. Все ж таки авторитет Мороза в СПУ дуже великий: ми говоримо «СПУ» – маємо на увазі Мороза, і навпаки, говоримо «Мороз» – маємо на увазі СПУ. Але падіння електорального рейтингу вразі дострокових виборів – дуже прогнозована тенденція. Проблема полягає в тому, наскільки адекватно СПУ буде реагувати на нові виклики й нові проблеми”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „Юрій Луценко не може зараз вийти з Соцпартії, а якби він в ній досі перебував, то це було б порушення чинного законодавства, адже діяльність партій в силових структурах заборонена. Так що мова швидше за все йде про моральний розрив Луценка з СПУ після карколомної зміни партією своєї політичної орієнтації. У президентському оточенні та політично активному середовищі кандидатура Луценка вже досить давно розглядалася для можливого розгортання нового партійного проекту. Криза загальноукраїнської політичної еліти та внутрішня криза в СПУ дають для Луценка можливість для старту. Але в оточенні Президента нині йде змагання за право реалізації нового партійного проекту замість «Нашої України». Досі він на користь одної з конкуруючих груп, тому наразі нові проекти знаходяться радше в стадії обговорення, а не реалізації. Тому, якщо дострокові парламентські вибори таки відбудуться, то невідомо, чи встигнуть розгорнутися нові проекти. Щодо самої СПУ, то вона має стабільне електоральне ядро. Це ядро орієнтується не на Ющенка, а особисто на Мороза, тому кардинальні позиції Морозу вибачать. Окрім партійної структури, ресурсом Мороза є півмільйонні «Сільські вісті», а вони так само залишаються в СПУ. Інша справа, що в СПУ існує та сама проблема, що й в КПУ – старіння й біологічний відхід електорату. Боротьба за нові електоральні групи партії дається важко. На виборах 2006 року СПУ взяла на 20% голосів менше, аніж на попередніх, процес зменшення електоральної підтримки продовжується”.
Михайло ПОГРЕБІНСЬКИЙ (директор Центру політичних досліджень і конфліктології): „Стосовно Луценка можна сказати, що він вже давно став не тільки формально, а й фактично, членом команди Президента, а не представляв Соціалістичну партію. Я думаю, що зараз ситуація невизначена й давати якісь прогнози важко. Потрібно вивчити думку членів партії, а скоріше, навіть, тієї електоральної групи, яка підтримувала Соціалістичну партію. Я думаю, що там немає однорідності, оскільки СПУ частково отримала підтримку в різних регіонах і за рахунок досить сильної постаті Мороза, й за рахунок східної антинатовської орієнтації електорату. Я думаю, що ніхто не зможе зараз сказати, як поставиться більшість соціалістичного електорату й, власне, самі члени парті до позиції Мороза. Мені видається, все ж таки, авторитет Мороза більше важить, аніж така важлива річ як вибір тієї чи іншої коаліції. Я думаю, все, що отримає фактично Соціалістична партія на виборах – заслуга особистості Мороза”.
Юрій ЯКИМЕНКО (директор політико-правових програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова): „На мій погляд частина членів СПУ й прихильників цієї партії мають бути розчаровані цим кроком. Можна говорити, що це буде в пропорції 50:50: одна частина – ті, хто орієнтувався на постать Мороза, а інша – ті, хто орієнтувався на практичну діяльність партії та її участь в акціях «Україна без Кучми» й безкомпромісну та послідовну боротьбу з попереднім режимом. Тобто, одна частина партії напевно зрозуміє цей крок Олександра Мороза й партії в цілому, а інша – ні. На партійному рівні, я думаю, що такого серйозного розколу не відбудеться, тому що там все ж таки існує більша організаційна міцність. Ті люди, які будуть проти цього, скоріш за все, будуть відходити самі, або відштовхуватися партією, яка підтримує позицію Мороза входження до коаліції. Але цього б я не сказав про прихильників, про електорат СПУ, тому що тут якраз немає такої чіткої прив‘язки й значна частина цих людей просто наступного разу за цю партію не проголосує”.
Максим СТРІХА (керівник наукових програм Інституту відкритої політики): „Я думаю, що тут все буде залежати від часу, який проіснує нинішня так звана «антикризова» коаліція. Якщо все ж таки ситуація закінчиться достатньо швидким розпадом цієї коаліції чи достроковими виборами, то, безумовно, шанси СПУ різко погіршуються. За умов дострокових виборів, я думаю, майже гарантовано прохідний бар‘єр вони не долають. Якщо ситуація протриває ще п‘ять років і СПУ спиратиметься на місце у владі та на позицію спікера, то, звичайно, її майбутнє важко прогнозувати однозначно, адже все залежатиме від збігу дуже багатьох чинників”.
Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»): „Думаю, що партію очікують непрості часи й її доля, звичайно, тепер великою мірою буде залежати від можливого створення коаліції в якій би прийняла участь і «Наша Україна», оскільки це якоюсь мірою реабілітує соціалістів в очах виборців. Водночас мені здається, що позиція Юрія Луценка пов‘язана не лише з його відношенням до Олександра Мороза й фракції, але й із бажанням розпочати власну політичну кар‘єру, оскільки ця ситуація є унікальним приводом для того, щоб робити цей старт. Наскільки успішним буде цей старт для Луценка? Мені сказати важко, оскільки на сьогодні потрібно не лише реабілітувати помаранчеву ідею й помаранчеві сили, а потрібно реабілітувати й саму утопію помаранчевої революції. Як на мене, проблема не в тому, що пересварились помаранчеві, а в тому, що вони не змогли впоратись з власним помаранчевим міфом. Більше того, все, що я говорю, відноситься й до соціалістів. Проблемою на сьогодні є те, що, на жаль, помаранчевий міф так і не став помаранчевою політикою. З одного боку ті, хто вважають себе її послідовниками – БЮТ, «Наша Україна» й частина соціалістів, – і надалі будуть успішно експлуатувати цей міф, говорячи своїм виборцям, що, от ми хотіли – не вдалося, але ми ще продовжуємо хотіти. Продовжуючи проблему соціалістів. Якщо ідея компромісу не спрацює, а така загроза є, звичайно соціалістів очікують непрості часи й, я не виключаю, що соціалісти переживуть внутрішній саморозкол. Є проблема лідерства Олександра Мороза. Лідер стверджується лише тоді, коли його особиста мета, особиста програма є дзеркалом, що відображає колективну надію. Саме тоді його визнають в колективі, в суспільстві як лідера. Мороз мабуть вперше в своєму політичному житті зробив підміну: він свою власну мету поставив як спільну. Він власну мету реалізував, але, як виявилося, ця власна мета не має ніякого відношення до того, чого від нього очікували в партії. Це є внутрішня криза й криза Мороза як лідера. Якщо йому вдасться приймати участь у формуванні коаліції компромісу – це буде для нього виходом, але, якщо не вдасться, боюся, ми матимемо справу з своєрідним «закатом» політика Мороза”.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12