Після напруженої дводенки дискусій за “круглим столом” довкола запропонованого Президентом Універсалу з’ясувалося, що направду в Україні нинішній “твоя свобода закінчується там, де починається моя свобода”. Гуляйпільський “батько” навряд чи особливо втішався б, почувши з уст високого європейського очільника – референта з політичних питань відділу енергетичної безпеки генерального директорату з питань зовнішніх зв’язків Європейської комісії Фаузі Бенсарса – високу оцінку України як найдемократичнішої держави. Як на мене, дебати в режимі “за склом” – не що інше, як технологічний винахід радників із команди гаранта, але мушу зауважити – вдалий і далекоглядний.
Мова, власне, про те, що зацікавлені особи – здебільшого той контингент, який давно присів на телевізійну голку за посередництвом мильних серіалів або ж нещодавнього футбольного чемпіонату, тобто публіка, яка досі була інфантильною до політики, а про економіку має уявлення, лише відкриваючи холодильник, – урешті-решт могла зауважити, що відповідальним за країну є не тільки Президент, на якого зазвичай вішають усіх псів, а й когорта політиків, котрі вміють говорити округлі фрази, ховаючи за ними не завжди популярні сенси. З’ясувалося також, що люди, яким ми надали владні повноваження, позбавлені такої поважної риси, як уміння слухати співрозмовника та бажання розуміти його (“твоя свобода закінчується там...”).
За складними мовними конструкціями “круглого столу” вбачається ще один, на мою думку, доволі тривожний симптом легалізації анархії. Один із політологів, поспіхом даючи оцінку дійству в Маріїнському палаці, заявив, що головним дискурсом зустрічі була толерація Основного закону держави. Часові рамки, мабуть, не дали змоги експертові продовжити свою думку, але якби так сталося, то він дійшов би таки не надто оптимістичного висновку: здебільшого ця толерація – дуже сумнівна. Тобто особи поважного рангу та віку (ще один спостерігач іронічно обізвав товариство, зібране В. Ющенком, “геронтологічним клубом”), боронячи свої погляди й ідеологічні постулати, вживали такі аргументи, які просто-таки не влазять у контекст чинної Конституції. Зрозуміло, відсутність легітимних потрактовувачів Основного закону розв’язує руки будь-яким охочим вимірювати його рамки своєю міркою. Не важливо – чільник це парламентської фракції чи голова сільради. Для останніх, щоправда, це добра школа, позаяк відсутність твердої руки центру уможливлює ефективну апробацію механізмів місцевого самоврядування за умови, коли “розв’язані руки” не посягають на підвалини ладу та цілісності держави. Посиденьки в Маріїнському під пильним оком телекамер, а отже, й громадськості, дають Президентові важливі аргументи і можливість маневру у визначенні стратегічної лінії розвитку України. За всього бажання підписати Універсал В. Ющенко – знаний конформіст і “об’єднувач” – буде змушений вдатися до непопулярних кроків. У тому сенсі, що будь-який його жест спричинить хвилю невдоволення й нарікань тих чи інших середовищ.
Президент може розпустити нинішній парламент, заявивши, що його надзусилля, продемонстровані, до речі, на всю країну, виявилися марними перед непоступливими опонентами. Президент може призначити Януковича прем’єром, але за умови формування нової коаліції, де місце Симоненка і компанії залишиться незмінним – у почекальні під дверима, за якими вирішують доленосні проблеми. Тоді Янукович зависне на нитці, яка в’язатиме “Нашу Україну” в рамках коаліції, інакше будь-який його необачний крок завершиться руйнацією об’єднання, відтак відставкою уряду. Інша річ, яку ціну платитиме за прем’єра-регіонала діючий Президент.
Але все це буде потім, восени. А наразі очікуватимемо Дня незалежності з Махном. Анархію, коли вона увійшла у звичку, нелегко загнуздати.
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12