У Німеччині цими днями відзначають 60-ту річницю Нюренберґського процесу, на якому засудили найбільших злочинців нацистського режиму. Цей процес, крім усього іншого, мав стати символічним закінченням тієї війни. Однак в Україні баталії навколо інтерпретації фактів та міфів щодо Нюренберґського процесу тривають і досі.
Радіо Свобода поцікавилося у відомого німецького історика Дітера Поля, чи можливе, на його думку остаточне примирення між колишніми воїнами Української повстанської армії та їхніми колишніми супротивниками – польськими ветеранами та ветеранами Радянської Армії, і що для цього потрібно?
Для примирення, на думку вченого-історика, потрібно реконструювати реальні події, аби таким чином запобігти виникненню легенд.
Навіть незважаючи на те, що свого часу багато документів знищили, реконструкція подій Другої світової війни є цілком реальною, вважає науковий співробітник Інститут новітньої історії у Мюнхені Дітер Поль.
“Документи як з архівів УПА, так і з радянських та німецьких архівів подають все в дуже односторонньому світлі. Але якщо історики критично підійдуть до таких документів та їхнього аналізу, то тоді події минулого реконструювати можливо”, – сказав Поль, який також нагадав, що під час Нюрнберзьких процесів питання УПА не відігравало жодної ролі.
Важливий об'єктивний погляд на історичні події, без політичного впливу
На запитання, як ставляться до теми УПА в Німеччині, Дітер Поль зауважив:
“Загалом німецькі історики сьогодні дивляться на УПА критично. Однак це дуже складний феномен, і тут важко робити якісь однозначні висновки. Адже, з одного боку, бійці УПА боролися, як проти німецького, так і проти радянського тоталітарного панування. З іншого – Українська повстанська армія інколи вдавалася до досить сумнівних методів. Особливо проблематичними були її дії проти польського населення 1943 року на Волині та 1944 року на Галичині”.
За словами Дітера Поля, низку цікавих досліджень вже оприлюднили як польські, так і українські науковці, які не стоять дуже близько до Української повстанської армії.
Німецький науковець наголосив на важливості пошуку “об'єктивного погляду на події, який би не перебував під політичним впливом”, а це, зробити нелегко, оскільки на історичні події завжди можна дивитися з різних боків.
Романові.
Я не казав, що моя хата скраю. Складається враження, що ти дискутуєш із власними припущенням. Доведи, що вмієш не домислювати те, чого насправді не було.
Про Майдан. Майдан власне і був тим, що Володимир називає "громадською...››› Fisher7| 07.01.2009, 18:59
Надто багатослівно можливо пишу, хочу повторити основну думку - давайте будемо подавати ВЛАСНІ ІДЕЇ. Тоді це буде рух вперед. Якщо тільки робити аналіз чогось, то ми тупцюємося на місці. Ідімо ВПЕРЕД! Моїм невеликим розумом думаю, що так буде і цікавіше і...››› Роман| 05.01.2009, 02:01
Для fisher7
Я погоджуюся що розум - то лише засіб. При чому один із найефективніших, якщо вміти ним скористатися. І в тому нічого не має ні хорошого ні поганого. На рахунок агрументації статті, я не погоджуюся, що вона є не аргументованою. Я не стаю повністю...››› Роман| 05.01.2009, 01:38
З Новим роком і Різдвом Хрестовим!
Творчих успіхів!
...››› вадим ,одесса| 04.01.2009, 23:00
"ПІЧКУРНИЙ ПАТРІОТИМ" - геніально. Таке може промовити тільки Сверстюк. Проте за цим вгадується і ілюзія автора, що є нібито непічкурний патріотизм. До речі, навіщо вчити літати того, хто має крила?! Навіщо пояснювати, нащо літаєш?!!! Кому?
...››› fisher7| 04.01.2009, 19:29
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта
