30 листопада проросійська організація „Єдіноє отєчєство” і Союз Православних Громадян України провели пікет сесії Одеської міської Ради. Організатори акції протестували „проти спроби реабілітації вояків ОУН УПА”.
›››
Розмова із сестрами Тельнюк, українським дуетом. – Наш слухач – це людина, якій притаманно думати. Людина, котра сумнівається. Тому що коли ми мислимо – ми сумніваємося. Наш слухач – людина, яка досліджує свою душу. Думаю, що нині люди до цього готові. Помаранчева революція таки була поворотним моментом, передовсім у людському мисленні. Від віку, статі, професії наш слухач не залежить. Не залежить навіть від національності. Для прикладу, на наші концерти у США приходила англомовна публіка – і до завершення виступу заливалися слізьми. Вони все розуміли. Адже музика – це імпульс, який не потребує перекладу.
›››
У жовтні група українських мандрівників — відомий спортивний журналіст-екстремал Валентин Щербачов, його дружина Ірина, турист і географ з Кривого Рогу Володимир Пономаренко й автор цього матеріалу — здолала у Гімалаях (Непал) один із найскладніших гірських маршрутів навколо восьмитисячника Аннапурна —1 (8091м.), зійшовши на перевал Торунг-ла (5416м.)
›››
9 листопада ми відзначили День української писемності та мови. У той же день у Чернігові стартував і нинi триває VII Міжнародний конкурс з української мови. Він проводиться аби піднести популярність української мови, заохотити дітей до її вивчення. Цю традицію в Україні започаткував житель Канади, українець за походженням Петро Яцик, і до останнього року конкурс проводився саме під іменем цього мецената — імені Петра Яцика. Але цього року канадський українець передав ініціативу в проведенні конкурсу українцям.
›››
29 листопада, вшановуючи пам’ять жертв голодоморів та політичних репресій, у кіноклубі на Андріївському узвозі - показ двох стрічок: “Жнива розпачу” і “Великий злам ”.
›››
Опубліковано: Андрій | 28.11.2006, 22:44 Розділ: Анонси, Події
Чим талант масштабніший, тим більше він розкрилюється над світом і стає інтернаціональним. У музиці Євгена Станковича зійшлися всі сторони світу: урбаністична заклопотаність Заходу і пронизливо-поетичний настрій самозаглиблення Сходу (немов читаєш японські танку і хокку), сувора споглядальність сніжно-льодистих просторів і гаряча, колоритна пристрасть іронічного-веселого півдня. Недарма музика Станковича близька і зрозуміла слухачам у США, Канаді, Німеччині, Франції, Польщі, Іспанії, Китаї, Філіппінах... Його стиль вільний, рухливий, і в той же час відразу відчуваєш наскільки цей композитор – український: повітря, вода, ліс, небо його гармоній просочені національним духом, навіть у тих творах, де фольклор зовсім не цитується або взагалі не проступає натяком рідкісна народна мелодія.
›››
Жовтневий районний суд міста Луганська задовольнив позов студента Сергія Мельничука і зобов’язав Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля здійснювати навчання цього студента українською мовою.
›››
На смерть він чекав давно — ще з 30-х, коли почалися репресії, і його друзі, один за одним, почали зникати з життя. По нього мали прийти — рано чи пізно. Є моторошна статистика втрат... За деякими підрахунками з 259 українських літераторів, які друкувалися у 1930 році, після 38-го лишилося тільки 36. Загалом у 30-ті роки винищено приблизно 80 % діячів української культури (Ярослав Грицак. Нариси історії України, с. 177-178). Хто лишався «на ходу», незрідка починав боятися навіть власного голосу.
›››