Одне з найкращих віршованих новорічних привітаннь в українській літературі - те, яким починається поема Івана Франка "Коваль Бассім".  ›››

З підсумками року – лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук.  ›››

У Луганську стався безпрецедентний випадок. Після прямого ефіру на місцевому телеканалі “IРТА” студент Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля Сергій Мельничук, який напередодні в суді першої інстанції домігся, щоб рідний навчальний заклад здійснював його навчання українською мовою, потрапив зі струсом мозку в лікарню – внаслідок завданих ударів. Це сталося після його участі в передачі “180 хвилин”  ›››

Уже традиційно другого дня нового року компанія “ДікАрт” організовує в Опері новорічний музичний вечір. І вже майже традиційно цього дня в ній виступатиме Тарас Чубай із гуртом “Плач Єремії”.  ›››

Прокуратура Києва вимагає від Нацради з питань телебачення і радіомовлення припинити трансляцію рекламного ролику мобільного оператора "Джинс", де юнак та дівчина на кілька секунд зачиняються у туалеті, а потім виходять, поправляючи штани.  ›››

Декілька днів залишається до завершення нинішнього року. Року, що був насичений важливими, часом суперечливими, політичними процесами  ›››

1931 року на представницькій паризькій книжковій виставці Святослав Гординський просто не знайшов стенду держави, яку він мусив представляти. Він не схотів бути на стенді польському, хоч начебто Львів, де він тоді жив, входив до складу Другої Речі Посполитої, і не схотів бути на стенді УСРР (така була тоді абревіатура), бо та держава була теж вочевидь не його.
А відтак як поет, як маляр він представляв ідеальну, тоді не присутню на географічній мапі Україну, Україну великої культурницької і державницької традиції. Але України як цілісної реальності на той час не існувало.  ›››

«…В моїй хаті ще немає ялинки. Я хочу по неї вибратися спеціально. Бо моя ялинка росте у країні, що їй рівної немає у світі. У цій країні в Різдвяну ніч зорі ніби спускаються на землю, від чого сніг стає таким білим, як гусяче крило. Мороз у тій країні, до якої я вибираюсь по ялинку, не мороз — а маляр. Малята встануть вранці, а він їм такі квіти, такі гілки лапаті, такі зорі і стрічки порозмальовував на шибках, що аж двір не видно. Але ввечері під віконця підійдуть колядники і від теплого вікового величання Бога-Сина шибки стануть прозорі — буде видно почервонілі носики і блискучі оченята, а над ними — таку велику, таку чудову і кольорову зорю колядницьку…  ›››

Як не хочеться використовувати слово “колись”. Особливо в ув’язці з людиною, сповненої таланту і сил. Це слово лунає тоді, коли ми, не відчуваючи провину за погану пам’ять, іноді намагаємось згадати ім’я людини, яка зовсім не заслуговує дивної забудькуватості сучасників.  ›››

Яка мета Акції „Зроби подарунок Україні до Нового року! З 2007 переходь на українську!”?  ›››