13 грудня, до річниці з дня народження Миколи Хвильового, відбудеться демонстрація стрічки "Безодня" - з циклу "Червоний ренесанс". Режисер Віктор Шкурін, Олександр Фролов. Також відбудеться зустріч з письменником Сергієм Пантюком.
За період 20-30-х років ХХ століття українська культура пережила своє становлення, розквіт і трагічний фінал. Документальна картина виробництва студії "Контакт" (2004) розповідає про долі Володимира Сосюри, Павла Тичини, Миколи Хвильового, Леся Курбаса, Миколи Куліша, Михайла Бойчука та Олександра Довженка. У фільмі - хроніки того часу, автори побували на місцях, де розвивалися події цієї похмурої для України епохи, та у музеях, що зберегли матеріали тих років.
Того ж вечора, в рамках Міжнародного фестивалю Дні документального кіно про права людини "Український контекст", відбудеться показ фільму "Громада може". Режисер Ігор Рекун, Україна, 36 хв., 2005.
Документальна кінострічка сумчан під назвою "Громада може" створена на основі реальних подій, що відбувалися на Сумщині весною-літом 2004 року. У фільмі йдеться про акції студентського спротиву, про те, що пізніше історією було визначено як "революція на траві" (за аналогією з відомою студентською акцією в центрі Києва на початку 90-х років, яку потім назвали "революція на граніті"). Причиною протесту студентів стало бажання влади об’єднати три університети Сум в один. Прикривалось все це, начебто, необхідністю входження у Болонський процес. Також відбудеться зустріч з учасниками тих подій.
13 грудня 1893 року народився український письменник Микола Хвильовий (справжнє прізвище – Фітільов). Він був за етнічним походженням росіянином. Під час Першої світової війни Хвильовий служив у російській армії, а в розпал революції очолив повстанський загін, який бився проти українського війська. Двадцяти шести років Хвильовий вступив до комуністичної партії України. Хвильовий щиро вірив у прийдешню "загірну комуну", а комуністична влада переслідувала його як українського націоналіста.
У своїй публіцистиці Хвильовий домагався переорієнтації українського мистецтва на європейські цінності. Він висунув гасло "Геть від Москви! Дайош Європу!". Популярність ідей Хвильового серед інтеліґенції викликала занепокоєння керівників компартії. Сталін у своєму листі до Кагановича розцінив виступи письменника як прояв поширення в Україні антиросійських настроїв. У ході ідеологічної кампанії так званий "хвильовизм" був засуджений, а сам письменник – примушений публічно визнати свої помилки. Повернувшись із поїздки до охопленого голодом села, Хвильовий дізнався про арешт свого друга – письменника Михайла Ялового. Він був переконаний, що невдовзі теж буде заарештований. 13 травня Микола Хвильовий застрелився у своїй харківській квартирі. 13 травня 33-го року стало і кінцем українського модернізму, і кінцем певної ідеологічної епохи. Твори та ім'я Xвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.
Покази, організовані ВГО "ГК ПОРА", відбуваються щосереди, о 19:00, за адресою вул. Фролівська, 9-11 (вхід з боку Андріївського узвозу). Вхід вільний.
Вельмишановний Пане Віце-прем’єр! Нинішня ситуація із українською книжкою змушує нас звернутися до Вас особисто – з проханням порушити перед Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою України, врешті – перед Президентом держави питання про створення особливих - сприятливих - умов для існування української, зокрема україномовної, книжки. На даний час нібито склалися більш-менш прийнятні умови для продукування зазначених видань – маємо, зокрема, пільги з оподаткування. Однак цілий ряд питань, які особливо впливають на збільшення випуску та розповсюдження української книжки, залишено поза увагою. До них належать: а) не в повні діє, надто в глибинці, Закон України «Про видавничу справу», зокрема його стаття 6, у якій йдеться про підтримку на державному рівні суб’єктів видавничої справи шляхом задіювання щодо них тарифів, як для бюджетних установ чи установ культури; б) державні та комунальні приміщення надаються в оренду видавництвам за дуже високими тарифами. Очевидно, органи влади, які встановлюють тарифи та надають приміщення в оренду, не розуміють відмінностей між друкарнею та видавництвом. Зрозуміло, що друкарня може бути прибутковою за рахунок друкування етикеток для горілки, а видавництво виступає замовником друкарських робіт та послуг у друкарні. Доцільно би тарифи, хоча б на певний час /3-5 років/, урівняти з тарифами для бюджетних організацій або встановити їх хоча б на рівні 1% вартості орендованого майна. Діючий тариф, затверджений Декретом Кабінету Міністрів, майже прирівнює видавництва до продуктових магазинів; в) особливої уваги потребує стан книжкової торгівлі - основи поширення книги в державі. Без підтримки держави в цьому питанні не обійтися. Маємо на увазі критерії підходу влади на місцях до створення книгарень, кіосків , проведення книжкових фестивалів, свят тощо. На нашу думку, не сприяють поширенню книги тендерні закупівлі друкованої продукції для бібліотек, оскільки часто регіональна книжка не поширюється в інші місцевості держави. Було би доцільнішим передати право закупівлі книг самим бібліотекам, у т.ч. і навчальних закладів; г) доцільно відновити на рівні Держбюджету фінансову підтримку українського книговидання, особливо випуск відповідальних, суспільно значущих видань; ґ) необхідно ліквідувати приховане оподаткування вітчизняної книжки, що здійснюється, зокрема, через надсилання коштом видавництва так званих обов'язкових примірників випущених видань 15-25 структурам, що відволікає значні кошти видавця. На нашу думку, після пред’явлення видання реґіональному управлінню інформації, цей орган влади повинен самостійно прийняти рішення, скільки обов’язкових примірників він закупить у видавця і в які бібліотеки надішле. „Влада повинна стояти у позі швейцара”, здається так говорив, представляючи нову Адміністрацію Президент В. Ющенко у Львові? Ми не просимо, щоб влада ходила за нами і питала: „А що б вам ще дати видати?”, лише хочемо, щоб було зняте приховане оподаткування у вигляді додаткових примірників коштом видавця та поштові послуги коштом видавця; д) потребують перегляду тарифи на послуги, пов"язані із сертифікацією випущених книг (вартість санітарно-гігієнічного висновку на дитячі видання сягає 800-1200 грн. за одне видання середнього обсягу); е) в державній статистиці необхідно відділити облік підручників від обліку решти книг, оскільки це спотворює справжні маштаби інтервенції чужоземної книги на українському ринку.
Порушуючи дані питання, ми виходимо передусім з того, аби хоча б мінімально усунути причини, які заважають, а то і унеможливлюють поступ вітчизняного книговидання. Українська книга прагне піднятись з колін, і ми віримо, що нинішнє керівництво державою допоможе їй зробити це в якнайстисліші строки.
Голова ради Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини О. Чабаненко
Дуже хотіся б мати адрес такого підприємства яке проводить роботи по установці карток на ліфти.
...››› Василь| 04.09.2011, 18:19
В це важко повірити, але, схоже, що В. Янукович теж нібито читав інтерв’ю Бондаренка, бо в трансльованій сьогодні святковій промові в палаці „Україна” говорив майже тими ж словами про Київську Русь як державу міст, як шановану колись країну. Принаймні, може,...››› Наталі| 23.08.2011, 17:49
Там іще є про маму пронизливий ліричний вірш-паліднром в розділі „ПАЛІНДРоскоші”. Починається рядком „І то сива нива – ви на висоті...”.Він давніший, написаний, коли ще мама була жива. І пам’ятаю, що Ліна Костенко ще десь у 2002 році прийшла на презентацію...››› Подільський| 20.08.2011, 17:43
На виставці в Українському домі на стенді видавництва "Ярославів Вал" можна придбати книжку Станіслава Бондаренка "Кирилиця київських вулиць" за ціною видавництва 27 грн.
(у книгарнях дорожче) :)))
До речі, сьогодні, 17-го серпня, о...››› Іванченко Ірина| 17.08.2011, 15:12
Новини
Події
Фотогалереї
Про
сайт
Електронна пошта
