30 січня Борис Тарасюк подав заяву про відставку з посади Міністра закордонних справ, і Президент України Віктор Ющенко її прийняв.
Андрій ЄРМОЛАЄВ (президент Центру соціальних досліджень «Софія»): „Я думаю, що є декілька причин. Є загальнополітична причина. Вона полягає в тому, що незалежно від нашої поточної кон’юнктури, боротьби за правду - хто кого мав право звільняти і т. д., є серйозні виклики, що пов’язані з зовнішньополітичною діяльністю. Зокрема нас чекає засідання «Україна-Євросоюз», буде кілька важливих візитів до Німеччини – і Президент, і Прем’єр, і Голова Верховної Ради планують відвідати цю країну. Все це передбачає активну роботу МЗС, його легальність і легітимність. Тому потрібно було шукати якусь формулу, відкладати вже не можна було. Другий момент – внутрішньополітичний. На сьогодні Тарасюк почав уже дійсно створювати проблеми для самого Президента, оскільки він не лише міністр, але ж і активний публічний політик, лідер партії «Народний Рух України», яка намагається зайняти власну позицію, навіть грати у власну гру. Можна згадати спроби поєднатися з «Українською народною партією» Костенка, а також інформацію про те, що Народний Рух бажає зайняти більш жорстку опозиційну позицію і навіть можливо співпрацювати з БЮТ і в Парламенті і поза його межами. Враховуючи, що Народний Рух є частиною фракції блоку «Наша Україна», то звичайно це є проблемою для блоку і для його іміджу. Існують певні загрози політичного шантажу з боку партії по відношенню до Президента і блоку в цілому. В цьому сенсі позиція міністра виглядала надзвичайно конфліктною для самого Президента. Якщо на початку він підтримував Тарасюка як представника своєї команди, то на сьогодні він має визначатись до нього як до самостійного політичного гравця. Я не виключаю, що після того як Тарасюк покине посаду міністра, він отримає нові пропозиції від Президента. Президент буде шукати йому місце біля себе, щоб не відпускати в більш активну внутрішню політику і не допускати тріщин у своєму політичному таборі. Я думаю, що Тарасюк скоро з`явиться з певною посадою. І відповідно та формула, яка була знайдена мені здається цілком логічна – більше вже ніяких звільнень, гучних заяв, Тарасюк пише сам заяву, зрозуміло що погоджену з Президентом. Ну і не важко передбачити, що Президент буде пропонувати на посаду міністра представника зі свого оточення. Скоріше за все, що це буде один із заступників Секретаріату. До речі не обов`язково Чалий”.
Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей): „Добровільна відставка Бориса Тарасюка з посади Міністра закордонних справ – це оптимальний на сьогодні варіант розв’язання кризи навколо МЗС. Відсутність легітимного глави зовнішньополітичного відомства по суті паралізувало основну діяльність України на зовнішніх фронтах. Якщо спочатку тиск на Тарасюка здійснювали Антикризова коаліція та Кремль, то останнім часом необхідність такої «добровільної» відставки підказували західні дипломати. Відставка Тарасюка не є самодостатньою. Вона є лише одним із елементів ширших домовленостей між президентською та урядовою сторонами навколо закону про Кабмін. Проблема, що кожен з турів переговорів відбувається з погіршенням вихідних позицій Президента. Так що тепер сумнівно, що за відставку Тарасюка президентська сторона зможе отримати великі дивіденди. Щодо самого Тарасюка, то в нього відкриваються непогані політичні перспективи. Він певною мірою став для правого табору символом «європейського вибору», а, отже, при належній роботі, міг би претендувати на те, щоб очолити довгоочікувану «правицю»”.
Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень): „Отставка его была еще два месяца назад, и дальше продолжать это шоу не имело никакого смысла. Это понял Президент, на которого, по всей видимости, надавили не только внутри страны, но и за рубежом, потому что сотрудничать с внешнеполитическим ведомством Украины, которое практически никем не управляется, неудобно для всех наших партнеров. Когда-то должен был наступить этому конец. Надо навести порядок, и выбрать какую-то внешнеполитическую линию. У нас в течении полугода никакой внешнеполитической лини не было. Министр иностранных дел и Президент тянули в одну сторону, а правительственная коалиция в другую. Пора выработать линию, которая будет приемлемой для всех, в том числе и для наших партнеров”.
Володимир ГОРБАЧ (політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва) „Я б сказав, що Борис Тарасюк подав у відставку, а не погодився на відставку. З його точки зору це не є погодженням, а означає, що він сам прийняв рішення. А прийняв він таке рішення, тому що дуже довгий час був заручником політичного конфлікту між не просто двома політичними силами, а між двома інститутами влади – між Кабінетом Міністрів, до якого він належав, та Секретаріатом Президента, якому власне був підпорядкований. Будучи «своїм серед чужих», Борису Тарасюку останнім часом в цій ситуації було дуже некомфортно працювати і ефективно виконувати свої обов’язки було неможливо. Ще одним дуже серйозним аргументом для Бориса Івановича було те, що через це протистояння страждає все зовнішньополітичне відомство. Воно теж стало заручником протистояння. Ми знаємо, що у Бориса Тарасюка до 30 числа була оформлена офіційна відпустка. Це означає, що була надія, що Ющенко і Янукович порозуміються між собою і приймуть спільне рішення чи то про продовження виконання свої обов’язків Борисом Тарасюком, чи то про іншу кандидатуру. Цього не сталося і Борис Тарасюк прийняв своє власне, самостійне рішення” .
Віктор НЕБОЖЕНКО (керівник соціологічної служби «Український барометр»): „Я всегда говорил, что Тарасюк увлекается больше политическими проблемами, чем дипломатическими и профессиональными. В этом смысле он не справился ни с западным направлением, ни с восточным. Он не может выглядеть так, как будто он работает в парии «Свобода» или человек, который демонстрирует ненависть к той или иной стране. Он дипломат. Поэтому, кроме дипломатических ошибок, которые он натворил, я думаю уже не удобные ни Премьеру, ни Президенту, у него еще и странная манера утверждать себя во время конфликта. Надо было давно уходить и заниматься партийной работой, подымать остатки Руха и от этого была бы большая польза. Или, по крайней мере заниматься большой международной деятельностью. Это тоже было полезно и для того же Президента Украины. Вместо этого Президент и Премьер затягивались в конфликт по поводу Тарасюка. Получалось, что Тарасюк это «золотая карта» наоборот. То есть все ждали, как поведет себя Тарасюк. Хорошо, что все закончилось и он нашел в себе силы уйти в отставку. Хотя конечно конец оказался очень скомканный – ему нужно было уйти раньше. Ничего страшного в этом нет. Нельзя так демонстративно цепляться за власть и прикрываться большими национальными интересами. Вообще политикам нужно научиться уходить из власти. Это касается как «оранжевых», так и Партии Регионов. Придет время и «регионалам» тоже придется уйти из власти и будет плохо, если министров из коалиционного большинства тоже будут выталкивать «в три шеи» из Кабмина. Это плохая практика и Тарасюк показал пример такой плохой практики. Хорошо, что конфликт разрешился. Другой вопрос, что в Украине никогда ничто не заканчивается. Наверняка теперь завязывается новый узел интриги: «А кто будет вместо Тарасюка?». И как всегда те или иные договоренности будут разрушены в последний момент, когда та или иная политическая сила, почувствовав свое преимущество, захочет одержать победу. Нас ждут очередные скандалы”.
Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій): „Борис Тарасюк погодився на відставку, тому що його незгода з відставкою уже почала «діставати» всіх. Не тільки Антикризову коаліцію, не тільки Прем’єр-Міністра, не тільки дипломатичний корпус але можливо і Секретаріат Президента і Президента. Затягувати далі скандал, затягувати саму відставку – це значило б і далі провокувати розкладання дипломатичної машини, провокувати неефективність діяльності важливого міністерства і робити абсолютно неефективною зовнішню політику України, незважаючи на якому напрямі зосереджується той чи інший міністр. До того ж напередодні міжміністерської зустрічі в рамках комісії «ЄС-Україна» очевидно і Брюссель подавав Києву сигнали щодо необхідності мати вже на цій зустрічі більш легітимного Міністра закордонних справ або в.о міністра., але з повноваженнями від Кабінету Міністрів. Ну як може проводити консультації, проводити бюрократичну рутинну роботу міністр, який не має контакту з урядом, з іншими міністерствами і який фактично був викреслений із урядової політики. Тарасюк побачив безперспективність і навіть деструктивність затягування своєї відставки. Він погодився ще й тому, що Президентом була запропонована якась цікава дипломатична робота, на чолі дипломатичної місії не в Україні, а за кордоном, де дипломатичні здібності Тарасюка принесуть Україні політичну користь. А не так, щоб політична принциповість Тарасюка оберталась дипломатичним фіаско всього міністерства, урядової політики і політики держави”.
ми рядові рухівці таки дочекалися відставки тарасюка і плекаємо надіі.що борис іванович стане публічним політиком.підніме рух.а не зариється в закордоння.тоді ганьба!
Треба проаналізувати кожного гада хто робив це криваве ... - хто він, його родословна, ...
...››› Павло| 17.11.2008, 06:52
Да, голодмор сделали коммунисты. А нынешние либералы демократы не несут ответсвенности за алкоголизм, наркоманию, развращение молодёжи? Прививки от краснухи это голодмор сегодняшний! Сколько творится чего мы не знаем. Власть была ...››› Д. Деренюха| 16.11.2008, 09:47
Здається в статті недооцінено росіян. Їхнє загально-національне нахабство ще не раз струсоне Україну.
...››› Геннадій| 15.11.2008, 23:47
Почему, мы украинцы идём вперёд с головой повёрнутой назад? Да был героизм у наших доблестных отцов и дедов. Но, это прошлое, прошлое.... А, Украине нужен героизм сегодняшний и будущий. Украине нужны героические поступки сегодня!...››› Д. Деренюха| 15.11.2008, 18:19
Новини
Події
Фотогалереї
Поштовий
веб-клієнт
Про
сайт
Електронна пошта.jpg "600x450 | Переглядів: 167")
